У хворих, які приймають інгібітори АПФ, певні типи мембранних фільтрів для гемодіалізу, гемофільтрації чи ЛПН - аферезу

( поліакрилонітрильні, метилосульфонатні) можуть спричинити анафілактичні реакції.

Під час лікування Лоприлом Н слід обмежити перебування на сонці через ризик розвитку фотосенсибілізації.

Безпека і ефективність препарату не досліджені у дітей.

Вплив на здатність керувати автомобілем і працювати з механізмами: не впливає. Однак у зв'язку з небезпекою виникнення несподіваних перепадів тиску керування автомобілем або робота з механізмами не рекомендується протягом декількох годин після прийому препарату.

XIII. Характер можливої взаємодії препаратів та побічної дії.

Одночасний прийом лізиноприлу ігідрохлортіазиду може призвести до раптового зниження тиску, особливо упацієнтів з гіпонатріємією і гіповолемією. Для уникнення цього необхідно спостерігати за рівнем кров'яного тиску протягом 4 годин після прийому даної комбінації препаратів.

Лізиноприл може знизити стійкість до інсуліну у хворих на цукровий діабет, тоді як гідрохлортіазид може знизити ефективність пероральних протидіабетичних засобів і інсуліну та спричинити гіперглікемію.

Лізиноприл.

Лізиноприл можна комбінувати з {3-блокаторами, антагоністами кальцію. Естрогени при прийомі з Лоприлом Н можуть підвищити артеріальний тиск. Активоване вугілля, тетрацикліни, антациди знижують всмоктування препарату .Взаємодія лізиноприлу з петльовими діуретинами ( етакриновою кислотою, фуросемідом ) може призвести до гіпотензії різної інтенсивності. При сумісному прийомі лізиноприлу з нестероїдними протизапальними засобами (кислотою ацетилсаліциловою, ібупрофеном та іншими), а також з натрію хлоридом спостерігається зниження гіпотензивного ефекту. Індометацин при застосуванні з лізиноприлом підвищує небезпеку розвитку гіперкаліємії.

Гідрохлортіазид.

Гідрохлортіазид підсилює токсичність дигоксину. Взаємодія гідрохлортіазиду і метилдопи може призвести до внутрішньосудинного гемолізу. Існує небезпека взаємодії гідрохлортіазиду з хінідином, коли через спричинену гідрохлортіазидом гіпокаліємію, збільшується ризик шлуночкової фібриляції. Гідрохлортіазид може знизити ниркове виведення амантадину.

При одночасному застосуванні Лоприлу Н з діуретіїками. шо зберігають калій, препаратами калію і харчовими домішками, які містять калій, а також з циклоспорином зростає ризик підвищення концентрації калію в крові і зниження антигіпертензивного ефекту.

Інгібітори АПФ знижують швидкість виведення літію, що підвищує ризик інтоксикації літієм. Одночасний прийом даних препаратів є протипоказаним.

Побічні дії:

Серцево-судинна система: гіпотензія, включаючи ортостатичну гіпотензію,прискорене серцебиття, відчуття стиснення в грудях.

Нервова система: головний біль, запаморочення, підвищена стомлюваність,парестезії, загальна слабкість.

Дихальна система: сухий кашель.

Шлунково-кишковий тракт: нудота, блювання, діарея, сухість у роті,панкреатит, ураження печінки.

Шкіра: фотосенсибілізація, висип, що іноді може супроводжуватисяпропасницею, міалгіями, артралгіями, васкулітом.

Нирки: іноді можуть виникати чи підсилюватися порушення функції нирок.У ряді випадків у пацієнтів з нормальною функцією нирок виникає незначнетимчасове підвищення рівня сечовини і креатиніну в сироватці крові. Данісимптоми зникають після припинення лікування Лоприлом Н.

Інші: ангіоневротичний набряк (набряклість обличчя, кінцівок, очей,рота, труднощі при ковтанні та подиху).

Лабораторні показники: клінічно значущі зміни лабораторних показниківспостерігаються дуже рідко. В окремих випадках можуть виникати зозинофілія,лейкоцитоз, збільшення швидкості осідання еритроцитів, гіперглікемія,гіперуремія, гіперкаліємія чи гіпокаліємія.

Протипоказання. Підвищена чутливість до компонентів препарату до інших похідних сульфонаміду; ангіоневротичний набряк в анамнезі ( спричинений прийомом інгібіторів АПФ, спадковий чи ідіопатичний ангіонабряк); тяжка ниркова недостатність, анурія, аортальний стеноз, вагітність і годування груддю,дитячий вік. При одночасному прийомі Лоприлу Н і серцевих глікозидів можливо виникнення гіпокаліємії.

XIV. Вибір параметрів оцінки ефективності і безпечності проведеної фармакотерапії препаратом "Лоприл Н"

Показники ефективності | Показники безпечності

Зниження CAT | Артеріальна гіпотензія

Зниження ДАТ | Брадикардія

Зменшення болю в серці | Сухість у роті

Зменшення ЧСС | Ангіоневротичний набряк

Збільшує діурез | Пітливість, випадіння волосся

Покращує кровообіг в нирках | Лейкопенія, Тромбоцитопенія

Агранулоцитоз, анемія

Підвищення ШОЕ

Гіперглікемія

Гіпонатріємія, гіпомагніємія

Гіперурикемія, гіперкаліємія

Підвищення рівня сечовини, креатиніну

Підвищення активності печінкових трансаміназ

Підвищення кількості холестерину

Зниження толерантності до глюкози

Уремія

Порушення функції нирок

XV. Щоденники динамічного контролю ефективності й безпечності фармакотерапії препаратом "Лонрил - Н"

Параметри, що | Дата | 19.09.09 | 20.09.09 | 21.09.09

відображають

ефективність і

безпечність | Доза | 5 мг на добу | 10- 15 мг на | По 20 мг на

препарату | препарату | добу | добу

Зменшення болю | + | + | +

в серці

Збільшує діурез | - | +- | +

Зниження CAT | + | + | +

Зниження ДАТ | + | + | +

Зменшення ЧСС | + | + | +

Покращує кровообіг в | - | - | +

нирках

XVI. Взаємодії з препаратами і побічні дії у курованого пацієнта.

Препарат, що

вивчається | Тенокс | Фуросемід | Аспаркам | Валокордин | Бісопролол

Лоприл-Н | + | + | + | + | +

Примітка | + сприятлива комбінація; - несприятлива комбінація.

Тип взаємодії:

При взаємодії препарату Лоприл Н з препаратом Тенокс, відбувається синергізм дії препаратів,оскільки їх діючими речовинами є інгібітор АПФ -

лізиноприл та блокатор кальцієвих каналів - амлодипін.

При взаємодії з сечогінним препаратом Фуросемідом, антигіпертензивна дія Лоприлу Н посилюється.

Аспаркам збільшую вміст К+ в клітинах,кількість якого зменшується при вживанні Лоприлу Н,тому його відносять до сприятливої комбінації.

При необхідності хвора вживає валокордин, який відноситься до сприятливої комбінації.

Бісопролол, як в – блокатор, також є сприятливим при вживанні з препаратом Лоприл Н, посилює його антигіпертензивну дію.

XVII. Висновки

Хвора Харук Людмила Юхимівна, 1934 р.н.. Поступила 18.09.2009 р. зі скаргами на періодичні тривалі головні болі, що супроводжуються головокружінням, шумом у вухах, колючі болі в ділянці верхівки серця, що виникають при фізичному і емоційному напруженні, задишку. Хворіє протягом 25 років. При об'єктивному обстеженні: П - 96 уд/хв, АТ - 190/110 мм рт.ст., верхівковий поштовх зміщений вниз і вліво, ліва межа серця знаходиться на 1 см назовні від лівої середньоключичної лінії, аускультативно І тон на верхівці ослаблений, акцент II тону над аортою. Дані електрокардіографічного дослідження вказують на наявність гіпертрофії лівого шлуночка. Завдяки огляду окуліста