пластинок тривалий час не змінена , проте з’являються смуги і плями білого чи жовтого кольору , що схильні до злиття; гіпертрофічний- ніготь стає тьмяним , потовщується , кришиться по краю , може бути форми дзьоба чи кігтів; атрофічний- більша частина нігтя зруйнована , кришиться , іноді ніготь відділяється від ложа по типу оніхолізису. Дивись додаток 3.
Рубромікоз кистей супроводжується сухістю шкіри долонь , лущенням , утворенням тріщин , складки теж наче присипані борошном , іноді по краю вогнищ – облямівка з відшарованого епідермісу чи кільцеподібне лущення на тлі синюшної еритеми. Краї вогнищ чіткі , схильні до периферійного росту і поширення на пальці , тильну поверхню кистей , де утворюються вогнища , облямовані запальним валиком , на якому папули , рідше везикули , кірочки , суб’єктивно- сверблячка.
Рубромікоз складок ( пахово- стегнових , міжсідничних , пахвових , під молочними залозами ); вогнища у вигляді неяскравої еритеми , іноді з бурим чи синюшним відтінком , з чіткими ,іноді фестончастими контурами , схильні до периферійного росту. По краю – більш запальний інфільтрований валик , на поверхні еритеми – лущення , папули , суб’єктивно турбує свербіж.
Рубромікоз гладкої шкіри може локалізуватися в будь- якій ділянці ( спина , бокові поверхні тулуба , стегна , гомілки , сідниці ), де формуються вогнища , які нагадують рубромікоз складок і можуть бути поодинокими , множинними чи дифузними.
Рубромікоз шкіри обличчя може спостерігатися в кількох варіантах.
Перший- формуються такі ж вогнища , як у складках чи на гладкій шкірі , і можуть нагадувати дискоїдний червоний вовчак чи себорейний дерматит; другий – коли на тлі незначної еритеми з’являються рожеві папули , які місцями можуть зливатися в інфільтровані бляшки , вкриті лусочками , поодинокі пустули, кірочки; третій – фолікулярно- вузлуватий : утворюються вогнища , схильні до периферійного росту , на поверхні яких формуються глибокі фолікуліти і навіть вузли.
Дуже рідко зустрічаються фолікулярно- вузлуватий рубромікоз.
Уражається шкіра тулуба , сідниць , гомілок , обличчя , де формуються спочатку поодинокі , а згодом множинні фолікулярні та вузлуваті елементи запального характеру із синюшним забарвленням. Вони групуються у вогнища , супроводжуються сверблячкою і болючістю. Перебіг хронічний з періодичними загостреннями.
Зустрічається також генералізований рубромікоз , поширюється на шкіру тулуба , крупних складок , кінцівок , обличчя , шиї , одночасно наявний множинний оніхомікоз. Цьому сприяє супутня патологія внутрішніх органів , нейроендокринні порушення , хронічні інфекції. Вогнища крупні , жовто- червоного або бурого кольору , оточені по периферії червоно- синюшним валиком , з фестончастими краями , утворюють кільця , та півкільця , дуги. Їх поверхня вкрита лусочками. У цих випадках іде прицільне і довготривале лікування.
3.2 Клініко – морфологічні зміни шкіри при мікроспорії.
За частотою поширення друге місце серед дерматомікозів посідають мікроспорії.
Проаналізувавши захворюваність мікроспорією по Івано-Франківській області на протязі 2006-2008 років можна навести такі дані в таблиці:
|
Мікроспорія | Трихофітія
По Івано-Франківській області за | Всього | В т.ч. діти | Всього | В т. ч. діти
2006 рік | 342 | 226 | 76 | 43
Всього |
В т.ч. діти | Всього | В т. ч. діти
2007 рік | 440 | 274 | 111 | 62
Всього | В т. ч. діти | Всього | В т. ч. діти
2008 рік | 394 | 253 | 79 | 40
Мікроспорія - гострозаразне , контагіозне захворювання. Збудниками захворювання є гриби роду Microsporum: антропофільні- Microsporum ferrugineum (іржавий), патогенний лише для людей , і зоофільні- Microsporum lanosum (пухнастий), патогенні для людей і тварин (собаки , кішки).
Збудники мікроспорії тварин відмічаються високою життєздатністю, стійкістю до дії зовнішніх факторів і більш швидким ростом на живильному середовищі.
Захворювання передається від хворої людини безпосередньо, або через її речі (гребінці, головні убори). Мікроспорія , спричинена іржавим мікроспорумом, дуже контагіозна , що зумовлює шкільні та сімейні епідемії.
Головним джерелом зоофільної мікроспорії є хворі собаки та кішки.За умови мікроспорії уражається: гладка шкіра, волосиста частина голови.
Хворіють в основному діти , у дорослих захворювання мікроспорією , викликані Microsporum lanosum складають 10-12% , причому поражається , як правило, гладка шкіра.Див.таб.2
Таб.2
2008 рік
січень | лютий | берез | квіт | трав | черв | лип | серп | верес | жовт | лист | груд
Всього
мікроспорій | 3 | 2 | 8 | 6 | 10 | 5 | 10 | 12 | 17 | 15 | 12 | 8
З них:
діти 0-14р. | 1 | 1 | 4 | 3 | 5 | 3 | 5 | 6 | 10 | 9 | 8 | 5
15-17 р. | 1 | 1 | 2 | 2 | 2 | 1 | 1 | 3 | 2 | 3 | 2 | 1
юнаки | 1 | 1 | 1 | 1 | 1
дорослі | 1 | 1 | 1 | 2 | 1 | 2 | 2 | 5