При наявності гнійного харкотиння краще застосовувати антибіотики, які володіють комбінованою дією. До таких антибіотиків відносяться цефалоспорини другого покоління: зінацеф (цефуроксім по 750 мг внутрішньовенно або внутрішньом’язево кожні 8-12 годин), або зінацеф по 250-500 мг 2 рази на добу в таблетках або суспензіях. При наявності синьогнійної палички доцільно використовувати антибіотики ІІІ покоління - фортум (цефтазідін), по 0,5-1г довенно, дом’язево два рази на добу.

ІІ Бронходилятаційна терапія.

В сучасній схемі планового базисного лікування ХОБ перше місце посідають бронхолітики. Існують 3 основних групи названих препаратів:

1. Бета-2-агоністи: короткої дії та пролонговані.

2. Антихолінергічні засоби: короткої дії та пролонговані.

3. Метилксантини: короткої дії та пролонговані.

Таблиця 1.1.

Характеристика і основні диференціально–діагностичні ознаки хронічного бронхіту та інших захворювань органів дихання.

Захворювання | Анамнестичні ознаки | Основні клініко-лабораторні ознаки | Рентгенологічні ознаки | Функціональні ознаки | Бронхоскопічні ознаки | Цитологічні ознаки

Хронічний е обструктивний бронхіт (ХНБ) | Тривале куріння, промислові та кліматогенні фактори | Кашель, харкотиння. Часті загострення і задишка не характерні | Незначне посилення легеневого малюнку | Зниження об’ємних показників спірограми фармакологічні проби на бронхоспазм негативні | Запальні або атрофічні зміни слизової оболонки | Багато лейкоцитів

Хронічний обструктивний бронхіт | Куріння, промислові та інші фактори, органічний пил, пилок рослин | Задуха, кашель з харкотинням, часті загострення з порушенням ритму і характеру дихання. В легенях музичні хрипи. Перебіг прогресуючий | Незначні (посилення сітчастості легень, ознаки емфіземи в 30%) | Зниження об’ємних і швидкісних показників. Позитивні фармакологічні проби на бронхоспазм | Атрофічні запальні зміни слизової оболонки, ознаки дисплазії бронхів (експіраторний колапс). | Характер ХОБ-багато еозинофілів

Емфізема легень | Тривала задишка “неясного” походження | Бочкоподібна форма грудної клітки. Задишки, кашлю і ціанозу немає. У легенях дихання послаблене. Ознак легеневого серця, гіпоксії нема | Збільшення об’єму легень, легеневий малюнок послаблений підвищення прозорості легень | Зниження швидкісних показників спірограми, збільшення ЖЕЛ, фармакологічні проби на бронхоспазм негативні | Помірні ознаки бронхіту або атрофії слизової | Без особливостей

Бронхіальна астма | Зв’язок із зовнішніми алергенам, частими запальним процесами дихальних шляхів або з метеофакторами. Вказівка на алергічні реакції (риніт, кропив’янка) | Поява астматичного стану. У легенях музичні шуми або ознаки “німої” легені. Еозинофілія крові та харкотиння | Без особливостей або посилення легеневого малюнка. Збільшення тіні серця. Ознаки емфіземи | Зниження об’ємних і швидкісних показників спірограми. Позитивні фармакологічні проби на бронхоспазм (з бронхолітиками і алергенами) | Ознаки ендобронхіту або атрофії слизової | Багато еозинофілів

Захворювання | Анамнестичні ознаки | Основні клініко-лабораторні ознаки | Рентгенологічні ознаки | Функціональні ознаки | Бронхоскопічні ознаки | Цитологічні ознаки

Бронхоектатична хвороба | Тривале відхаркування гнійного харкотиння зранку | Кашель з виділенням харкотиння зранку (50-100 мл), часте загострення з наявністю гарячки. В легенях вологі хрипи. Збільшення ШОЕ, лейкоцитоз | Грубе посилення легеневого рисунку, особливо нижніх відділів. На бронхограмі -бронхоектази | Незначні порушення в період ремісії хвороби | Ендобронхіт локалізований, деформації бронхів | Без особливостей

Рак бронха | Нетривалість захворювання | Сухий гавкаючий кашель, слабкість, задишка, субфебрилітет і прогресування хвороби. Збільшення ШОЕ | На початку можуть бути відсутні, а потім ателектаз частини або всієї легені. Зміни необоротні | На початку без особливостей, за наявності ателектазу-зниження показників спірограми | Пухлина у просвіті бронха або ознаки перибронхіального росту | Атипові або ракові клітини

Туберкульоз бронхів | Перенесений у минулому туберкульоз легень або плеврит | Помірний сухий кашель, загальна слабкість, субфебрилітет. Аускультативно залежить від форми туберкульозу легень. Помірні ШОЕ і лейкоцитоз. МБТ в харкотинні | Ознаки туберкульозу у вигляді вогнищ, збільшення лімфовузлів, наявність каверн | Без особливостей за малих форм туберкульозу, а за поширених - зниження показників спірограми | Туберкульоз бронха (інфільтративний або виразковий). Зрідка наявність нориці | Епітеліоцити та гігантські клітини

Екзогенний алергічний альвеоліт (ЕАА) | Контакт із загниваючим сіном, деревним, вовняним пилом, пташиним послідом, харчовими алергенами | Гарячка, задуха, кашель. Захворювання оборотне і повторюється за нового контакту. Збільшення ШОЕ, лейкоцитоз. Позитивна реакція преципітації з алергеном | Посилення легеневого малюнка, може бути дрібна дисемінація. Зміни в легенях оборотні | Поєднані обструктивні і деструктивні зміни. Оборотні при гострому ЕАА. Позитивна провокаційна проба на алерген | Дифузні зміни (гіперемія) | У харкотинні без особливостей, а в біоптаті-еозинофіли, лімфоцити

Захворювання | Анамнестичні ознаки | Основні клініко-лабораторні ознаки | Рентгенологічні ознаки | Функціональні ознаки | Бронхоскопічні ознаки | Цитологічні ознаки

Ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт (ІФА) | Без особливостей | Клініка поліморфна; можлива задишка, кашель, біль у грудях, кровохаркання, ціаноз, крепітуючі хрипи у легенях. Зміни необоротні. Збільшена ШОЕ, лейкоцитоз | Посилення легеневого малюнка, переважно в нижніх відділах; ніздрюваті просвітлення (“стільникова легеня”) | Рестриктивні порушення | Атрофічні зміни | Клітинні елементи (лімфоцити, еозинофіли, альвеолярні макрофаги), епітелій кубічний

Найбільш поширеними серед бета-2-агоністів короткої дії є: вентолін, сальбутамол, фенотерол. Перераховані ліки застосовують інгаляційно 3-4 рази на добу по 2 інгаляції. Дія починається протягом декілька хвилин, досягаючи піку через 15-30хв і триває 4-5 годин. Пролонговані бета-2-агоністи - серевент (сальметерол) призначають по 1-2 інгаляції два рази на добу кожні 12 годин.

Серед антихолінергічних засобів є іпратропіум бромід який застосовують по 2 інгаляції 4 рази на добу на протязі 1 місяця. Дія розвивається повільно досягаючи максимуму через 30-60хв і продовжується 4-6 годин.

Метилксантини – це теофіліни пролонгованої дії, які дозволяють зберегти концентрацію препарату в крові на терапевтичному рівні, при двократному і навіть однократному режимі дозування. Це ліки першого покоління з двократним прийомом: еуфілін 2,4% - 10 мл; еуфілін СР капсули – 0,3; ретафіліл капсули – 0,3; теодур табл. – 0,3; теобілонг табл. – 0,3; теофілін табл.. – 0,3. Теофіліни другого покоління з однократним прийомом: еуфілонг, капс. – 0,25, 0,5; ділатронг, капс. – 0,2, 0,4; тео – 24 капс. 1200, 1500; уніфіл табл. – 0,2, 0,4.

ІІІ. Глюкокортикостероїди. При ХОБ рекомендується призначення інгаляційних глюкокортикостероїдів. Застосовують інгаляційні глюкокортикоїди І покоління (бекотид, бекломет, беклофорт по 1-2 інгаляції 4 рази на день). Інгаляційні глюкокортикоїди ІІ покоління (будесоніт, аерозоль 200 доз по 160 мкг, флунісолід, аерозоль по 250 мг 2-3 інгаляції 3 рази на день, фліксотид, інгакорт, беклометазон і ін. по дві інгаляції на добу).

При відсутності або недостатності ефективності інгаляції призначають пероральні ГКС системної дії: Преднізолон 40-60 мг/добу або полькортолон 32-40 мг/добу по редукованій схемі.

ІV. Муколітики. Широке застосування в лікувальній практиці отримали наступні препарати: амброксол (лазолван), застосовують внутрівенно, внутрім’язево в дозі 2 мл (15 мг) 2-3 рази на добу, в табл. по 30 мг 3 рази на добу або в сиропі; бромгексин (бісольвон) в табл. по 8 мг на добу або в/в 2 мл (8 мг) 2 рази на добу; містаброн - розчин по 1 мл в ампулі розчиняють в дистильованій воді 1:1. Інгаляції проводять 2 рази на добу. Як відхаркуючі середники настої різних трав: термопсису, іпекакуани, кореня синюхи.

Для покращення мікроциркуляції і зменшення тиску в малому колі кровообігу застосовують такі препарати:

1. Нітрати: нітросорбіт 0,005-0,01, сустак-форте 0,0064, сустак-міте 0,0026, нітрогліцерин 0,0005 або 1% розчин 5 мл.

2. Засоби, що впливають на еритроцитарний гемостаз: гепарин в добовій дозі 2000 ОД розділивши її на 4 частини під шкіру живота.

3. Засоби, що впливають на тромбоцитарний гемостаз: ацетилсаліцилова кислота 0,360 1 раз на день, діпірадамол таблетки 0,025-0,075 1-2 рази на добу або 2 мл 0,5 розчину підшкірно.

4. Середники, що стабілізують проникливість судинної стінки: продектін 0,25 4 рази на добу.

5. Корекція ферментного обміну. При виражених явищах емфізематозного процесу, дефіциті альфа-1-антитрипсину показана заміщуюча терапія інгібіторами протеаз: контрікал, гордокс, трасілол, амінокапронова кислота в звичайних терапевтичних дозах.

При розвитку серцевої недостатності необхідно застосовувати діуретичні середники і серцеві глікозиди: дігоксин, строфантин, корглікон.

V. Стабілізатори імунної системи:

Застосовують імуномодулятори (тімоген, тактивін, тімалін з розрахунку 40 мкг тактивіна і 0,05-0,2 мг тімаліна на 1 кг ваги 1-2 ін’єкції в тиждень).

Реабілітаційна терапія передбачає санаторно-курортне лікування в санаторіях з теплим і сухим кліматом, ЛФК.

Диспансеризація. Хворі хронічним необструктивним бронхітом з рідким загостренням (не більше 3 разів на рік) при відсутності легеневої недостатності оглядаються терапевтом 2 рази на рік, отоларингологом, стоматологом 1 раз на рік, пульмонологом за показаннями.

Загальний аналіз крові, харкотиння і аналіз харкотиння на бацили Коха проводиться 2 рази на рік, ЕКГ, бронхологічне обстеження за показаннями.

Протирецидивна терапія проводиться 2 рази на рік.