або комбінованого лікування (опромінення і поліхіміотерапія). При місцево – розповсюджених формах лікування починають з поліхіміотерапії, а потім підключають променеву терапію. У випадках генералізації і дисемінації процесу основним методом є поліхіміотерапія.
Поліхіміотерапія дрібноклітинного раку легень повинна бути інтенсивною і тривалою. Найбільш ефективні препарати є етопозид, вінкристін, натулан, ембіхін, метотрексат, циклофосфан, гексаметилмеланін, адріаміцин, мітоміцин – С, ССNU, цисплатин. Після досягнення ремісії необхідна підтримуюча терапія, яка проводиться протягом 1-2 років. В стадії ремісії має сенс застосувати імуномодулятори: тимозин, Т-активін, левамізол.
У хворих з досягнутою ремісією показане профілактичне опромінення головного мозку, що обумовлено великою частотою мікрометастазів (у 25-60%), які до певного часу при клініко – рентгенологічному досліджені не виявляються, а цитостатики у зв’язку з наявністю гематоенцефалічного бар’єру не завжди можуть припинити їх розвиток.