Реферат

Захворювання гіпоталамо–гіпофізарної системи.

Гіпоталамо-піпофізарна система є вищим регулятором функції ендокринних залоз, анатомічним субстратом нейро-ендокринної регуляції.

У гіпоталамусі виробляється рилізінг-гормони, які стимулюють або гальмують секрецію тропних гормонів гіпофізу.

Гіпофіз – нижній мозковий придаток – розташований у гіпофізарній ямці турецького сідла і зв’язаний з гіпоталамусом гіпофізарною ніжкою.

У гіпофізі розрізняють дві долі: передню – аденогіпофіз і задню – нейрогіпофіз.

Аденогіпофіз має три типи клітин: альфа (еозинофільні), бета (базофільні), дельта-клітини (хромофобні). В передній долі гіпофізу виробляються основні тропні гормони: кортикотропін, соматотропін, тиротропін, фолітропін, лютропін, пролактин, а також екзофтальмічний фактор.

Проміжна частина аденогіпофізу слабо розвинута у людини , містить світлі і темні базофільні клітини (меланотропні), що продукують меланотропін.

Задня доля гіпофізу побудована з нейроглії, клітин пітуітоцитів і нагромаджувальних нейросекреторних тілець, у яких накопичується нейросекрет.

Гормони нейрогіпофізу – вазопресин (антидіуретичний гормон) і окситоцин, що утворюються в супраоптичному і паравентрикулярному ядрах передньої гіпоталамічної ділянки, і накопичуються у нейросекреторних тільцях.

Механізм дії гіпофізарних гормонів.

Соматотропін (СМГ) – володіє загальним анаболічним впливом на організм, підсилює синтез білка, стимулює ріст і розвиток скелету, впливає на жировий та вуглеводний обмін. Недостатня продукція СТГ приводить до затримки росту і розвитку, а надлишкова продукція СТГ, на ґрунті аденоми гіпофізу, веде до підсиленого росту (гігантизм, акромегалія).

Кортикотропін (АКТГ) – активує глюкокортикоїдну і андрогенну функції кори наднирників, впливає на обмін речовин – мобілізує жири із жирових депо, сприяє окисленню жирів та кетогенезу, глюкогенезу, накопиченнюглікогену у м’язах. Кортикотропін діє на меланофори аналогічно меланотропіну, але значно слабше.

Тиротропін (тиреотропний гормон – ТТГ) – активує синтез тиреоїдних гормонів і гіперплазію щитовидної залози.

Гонадотропін – фолітропін, лютропін, пролактин є стимуляторами функцій статевих залоз.

Фолітропін (фолікулостимулюючий гормон) активує ріст фолікулів, сприяє перетворенню первинних яйникових фолікулів у везикулярні, у чоловіків активує сперматогенез, збільшує об’єм статевих клітин.

Лютропін сприяє овуляції і розвитку жовтого тіла і стимулює розвиток та функціонування інтерстиціальних ендокриноцитів (клітин Лейдіга) в яєчках і клітин теки в яйниках.

Лактотропін (пролактин – ПРЛ) активує функцію жовтого тіла, стимулює утворення молока – лактацію.

Меланотропін продукується в проміжній частині гіпофізу, діє на пігментні клітини, приймає участь у гіперпігментеції шкіри при Аддісоновій хворобі, хворобі Іценко-Кушинга, під час вагітності.

Вазопресин (антидіуретичний гормон – АДГ) стимулює реабсорбцію води в ниркових канальцях, зменшуючи діурез, підтримує стабільність об’єму і осмотичної концентрації рідин в організмі. При недостатності задньої долі гіпофізуреабсорбція води зменшується, розвивається поліурія і зневоднення організму.

Окситоцин стимулює м’язи матки, підсилює пологову діяльність, регулює лактацію.