АРИТМІЇ
Реферат
Аритмії.
Визначення. Аритмії – це будь-який серцевий ритм, який не є регулярним синусовим ритмом нормальної частоти, а також порушення провідності електричного імпульсу по різним ділянкам провідної системи серця.
Етіологія.
1.
Функціональні порушення ритму при: споживаннні чаю, кави, тютюнопалінні, фізичному навантаженні, психоемоційних стресах, внаслідок дії тепла, холоду, надмірного ультрафіолетового опромінення, тощо.
2.
Аритмії органічного характеру: ІХС, міокардити, кардіоміопатії, міокардіосклероз, міокардіодистрофія.
3.
Гемодинамічні впливи: вади серця, артеріальна гіпертенія, гіпотонія, серцева недостатність.
4.
Гормональні розлади: тіреотоксикоз, гіпотиреоз, мікседема, феохромоцитома, альдостерома та інші.
5.
Аномалії розвитку серця: додаткові хорди, дисплазія ендокарду, синдроми WPW, CLC, подовження Q-T (більше 0, 52с ).
6.
Інтоксикації медикаментозними засобами: серцевими глікозидами, адреноміметиками, еуфіліном, хінідином, новокаїнамідом, тощо.
7.
Захворювання інших органів:
- органів травлення;
- органів дихання;
- органів виділення;
- захворювання хребта,
- захворювання ЦНС;
8.
Порушення водно-електролітного обміну:
- гіпокалійемія;
- гіперкалійемія;
- гіпо- і гіперкальційемія.
Класифікація аритмій.
А. Порушення збудливості.
І. Порушення утворення збудження:
а) синусова тахікардія;
б) синусова брадикардія;
в) синусова аритмія;
г) відмова синусового вузла;
д)слабкість синусового вузла.
ІІ. Пасивні ектопічні, замісні порушення ритму:
а) повільний попередній ритм;
б) мігруючі ритми;
в) ритм коронарного синусу;
г) атріовентрикулярний ритм;
д) ідіовентрикулярний (шлуночковий) ритм;
е) вискакуючі скорочення.
ІІІ. Активні ектопічні порушення ритму.
1.
Екстрасистолії
а) передсердні;
б) вузлові;
в) шлуночкові;
2.
Тахікардії
а) передсердні, вузлові і шлуночкові – пароксизмальні і епароксизмальні;
б) тріпотіння і мерехтіння передсердь;
в) тріпотіння і мерехтіння шлуночків (фібриляція).
Б. Порушення провідності.
а) синоаурікулярна блокада;
б) внутрішньопередсердна блокада;
в) атріовентрикулярна блокада;
г) блокада ніжок пучка Гіса;
д) синдроми передчасного збудження шлуночків.
Методи діагностики аритмій. Діагностика аритмій здійснюється інструментальними методами дослідження, в основі яких лежить ЕКГ. Поряд із загальноприйнятою ЕКГ використовуються стравохідна а також ендокардіальна електрокардіографія.
- Стандартна ЕКГ є основним методом діагностики аритмій. Для підвищення її діагностичних можливостей запропоновано ряд модифікацій ЕКГ:
- Інтервалографія – реєстрація ЕКГ із швидкістю 25-50 мм/с та аналізом 100-120 серцевих циклів;
- Ритмографія – реєстрація біопотенціалів серця у вигляді вертикальних ліній із швидкістю 1-2 мм/с з аналізом 100-120 серцевих циклів. Дані методи ЕКГ застосовують з метою дифдіагностики локалізації екстрасистол, парасистол.
- В комплексі ритмографічного обстеження включають медикаментозні проби (атропін, анаприлін і т.д.), що дозволяє прискорити індивідуальну оцінку ефективності антиаритмічних засобів.
- “Холтерівське” моніторування – тривала реєстрація ЕКГ (впродовж 24 годин без обмеження рухового режиму хворого).
- Стравохідна ЕКГ – допомагає диференціювати шлуночкові і суправентрикулярні порушення ритму, особливо у випадках, коли на ЕКГ не реєструється зубець Р, а комплекс QRS поширений. Реєстрацію стравохідної електрографії можна проводити при ЧСЕКС.
