РЕферат

Хронічний коліт

Визначення. Хронічний коліт (ХК) - морфологічно підтверджений запальний або запально-дистрофічний процес слизової, що захоплює всю товсту кишку (панколіт) чи її окремі відрізки (сегментарний коліт).

Етіологія. Однією з найбільш частих причин ХК є перенесені гострі кишкові інфекції, в першу чергу, дизентерія і сальмонельоз. Захворювання також виникає при інфікуванні кампілобактеріями, ієрсиніями, клостридіями. ХК можуть викликати гельмінти, найпростіші (амеби, трихомо-нади, лямблії, балантидії),а також умовно-патогенна і сапрофітна флора.

Досить часто до розвитку захворювання призводять порушення режиму харчування, одноманітна їжа з переважним вмістом вуглеводів чи біл-ків, клітковини, що важко перетравлюється, бідна вітамінами, зловживання алкоголем.

ХК може виникати внаслідок екзогенних (отруєння сполуками ртуті, свинцю, фосфору, миш'яку) та ендогенних (при уремії, печінковій не-достатності, гіпертиреозі, Аддісоновій хворобі, подагрі), інтоксикаціях. Розвитку ХК сприяють харчова алергія, ферментопатії вроджено-го та набутого характеру.

Його також викликають окремі медикаментозні препарати (антибіотики, саліцилати, препарати наперстянки, послаблюючі середники, що містять антраглікозиди).

Постійне подразнення слизової оболонки товстої кишки продуктами неповного перетравлення їжі, поряд з вісцеро-вісцаральними рефлекса-ми, лежить в основі вторинних колітів, що розвиваються при хронічно-му атрофічному фундальному гастриті, хронічному панкреатиті з пору-шенням зовнішньосекреторної функції підшлункової залози, хронічному ентериті.

ХК спостерігається при радіаційному опроміненні (променевій те-рапії, значному рентгенологічному опроміненні). Причиною ХК можуть бути спайковий процес в черевній порожнині, доліхосигма,дивертику-ли товстої кишки,колаптоз,зловживання очисними клізмами і ректа-льними свічками.

Нерідко ХК розвиваються внаслідок порушення кровообігу в товстій кишці, судинах брижі, синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання.

Патогенез. В результаті довготривалої дії токсичних, алергічних,механічних факторів пошкоджується слизова оболонка товстої кишки. Одночасно в патологічний процес втягується її нервовий апарат, що в свою чер-гу веде до порушення моторної і секреторної функцій і підсилює тро-фічні зміни в кишковій стінці. Паралельно під впливом мікроорганіз-мів, найпростіших, антибіотиків, токсичних середників розвивається дизбактеріоз, що характеризується зменшенням біфідобактерій, кишкової палички, лактобактерій, порушенням співвідношень бактерій в різних відділах товстої кишки,підсиленням розмноження умовно-патогенної і/або появою патогенної флори.

Поряд з дизбактеріозом, розвивається гіповітаміноз, порушення імунно-го статусу,репаративних процесів,з'являються антитіла до слизової оболонки товстої кишки. Внаслідок пошкодження слизової розвиваєть-ся вторинна ферментопатія. Все це призводить до розвитку бродиль-ної і гнилісної диспепсії, підвищеної секреції води і електролітів в просвіті кишки, її моторних порушень, як по гіпер- так і по гіподинамічному типу, причому вони можуть чергуватися. Всі ці явища обу-мовлені впливом на кишкову секрецію бактеріальних токсинів і біологічно активних речовин (серотоніну, вазоінтестінального поліпептиду).

Класифікація. Згідно МКХ Х він класифікується під рубрикою К 52.9.

Найбільш зручною і привабливою є класифікація ХК за А. М. Ногаллером (1992). Згідно з цією класифікацією ХК розділяють:

І. За етіологією:

1.

а) інфекційні;

б) паразитарні;

в) аліментарні;

г) алергічні;

д) медикаментозні;

е) токсичні.

2.

а) при інших захворюваннях органів травлення;

б) при гіпоксії, гіпоксемії різного генезу.

ІІ. за локалізацією:

1.Тотальний хронічний коліт (панколіт).

2.Сегментарні коліти:

а) правосторонній коліт (тифліт);

б) лівосторонній коліт (сигмоїдит, проктит, проктосигмоїдит).

ІІІ. За морфологічними ознаками:

1. Поверхневий ХК.

2. Атрофічний ХК:

а) поверхневий кистозний;

б) глибокий кистозний коліт.

3. Колагеновий коліт.

ІV. за клінічними ознаками:

1. Фаза перебігу захворювання:

а) фаза загострення;

б) фаза ремісії.

2. за характером порушень моторної функції:

а) гіпомоторна;

б) гіпермоторна;

в) змішана дискінезія.

3. По важкості перебігу:

а) ХК легкого перебігу (1 ст.);

б) середньої важкості (2 ст.);

в) важкого перебігу (3ст.).

V. За наявністюі ускладнень:

1. солярит;

2. мезаденіт;

3. копростаз;

4.дизбактеріоз кишківника.

Ускладнення.

1. Гангліоніт - втягнення в патологічний процес гангліїв черевної по-рожнини.

2. Мезаденіт - поширення патологічного процесу на мезентеріальні лімфатичні вузли.

3. Кишкова непрохідність.

4. Пухлини товстої кишки.

Приклад формулювання діагнозу.

І. Хронічний інфекційний (постдизентерійний) коліт (переважно проктосигмоїдит) з атрофічними змінами слизової оболонки товстої киш-ки з вираженою гіпермоторною дискінезією у фазі загострення.

ІІ. Хронічний вторинний (внаслідок вираженого фундального атрофіч-ного гастриту) коліт з вираженою атрофією слизової оболонки товстої кишки у фазі загострення.

ІІІ. Хронічний вторинний колагеновий коліт з переважним ураженням кінцевого відділу (проктосигмоїдит) при хворобі Хашімото,переважно больова форма у фазі загострення.

Клінічна картина. Клінічні прояви при ХК залежать від етіології, переважної локаліза-ції процесу, ступеня анатомічних змін і характеру функціональних по-рушень, а також від ступеня вираженості розладів зі сторони інших систем і органів, стану вегетативної і центральної нервової систе-ми.

В клінічній картині ХК ведучими є:

1. больовий синдром

2. кишкової диспепсії

3. синдром дизбактеріозу

Особливостями больового синдрому при ХК є болі ниючого або спастич-ного характеру по всьому животу, але частіше в лівій здухвинній ді-лянці.

Нерідко болі в животі мають ниючо-тиснучий характер, з'являються чи підсилюються через 7-8 годин після їди, всередині ночі або під ранок ("симптом будильника") і зменушються після дефекації, відходження газів, прикладення теплої грілки, чи прийому спазмолітичних і антихолінергічних засобів. Болі віддають в спину, в задній прохід.

При розповсюдженні патологічного процесу на серозну оболон-ку товстої кишки та регіональні лімфатичні вузли біль набуває по-стійного монотонного характеру і в цій ситуації не залежить від прийому їжі, але підсилюється при рухах, стрибках, після акту дефека-ції і очисних клізм.

Синдром кишкової диспепсії проявляється різними варіантами порушення стільця. Зокрема, вранці нерідко бувають проноси. Вони також можуть бути після їди. При цьому стілець переважно невели-кими порціями, частий, водянистий зі слизом. Характерні несправжні позови, а також відчуття неповного звільнення кишківника. Нерідко проноси чергуються із закрепами. При останніх фекальні маси є фрагментованими, бобовидними, шнуркоподібними. Часто при закрепах випо-рожнення можуть бути рідкими, оскільки фекальні маси розводяться слизом, ексудатом, які утворюються при запальному процесі в товстій кишці. Поява проносів при ХК може бути спровокована вживанням мас-них або надмірно холодних страв, молока, гострих приправ, підлив, про-дуктів із значним вмістом клітковини. Досить характерними для ХНК є періоди так званого "закрепного проносу", при якому після пер-ших щільних порцій калу з'являється рідкий стілець, що має дуже по-ганий запах.

Основою закрепів при хронічному дифузному невиразковому ко-літі і проктосигмоїдиті є порушення нормального спектру аутофлори і атрофічні процеси в слизовій оболонці товстої кишки з порушен-ням її рецепторного апарату.

Для синдрому кишкової диспепсії також характерні здуття живота, підсилене відходження газів, нудоти, відрижки, сухість та не-приємний смак в роті.

Синдром дизбактеріозу при ХНК проявляється пригніченням нормальної сапрофітної флори, зокрема біфідо- і лактобактерій, кишко-вої палички і надмірним ростом різних патогенних мікроорганізмів. Зокрема, в фекаліях нерідко виявляється кишкова паличка з гемолі-тичними властивостями, протей, дріжджові та дріжджеподібні грибки, цитобактер, клебсієла, синьогнійна паличка, клостридії. Одночасно відмічаються кількісні зміни нормальної мікрофлори - поява лактозонегативних, ентеропатогенних, гемолізуючих і інших штамів, збіль-шення кількості бактероїдів. Як результат порушення мікробіоценозу в товстій кишці з розвитком гнильних і бродильних процесів є метеоризм і здуття живота, діарея.

Для синдрому товстокишкової діареї характерні часті акти дефекації і виділення малої кількості фекалій, відчуття неповного звільнення, тенезми. Нерідко має місце помірна тахікардія, підвищення в крові рівня кальцію, гіпокаліемія, зниження маси тіла, гіпові-тамінози, анемія. При цьому втрата маси тіла, як правило, не переви-щує 3-5 кг, а анемія - слабовиражена. Виникненню гіпохромної анемії нерідко сприяють хронічні гемороїдальні крововтрати. Прояви авітамінозу зустрічаються приблизно у половини хворих на ХК.

Для ХК характерним є астеноневротичний синдром, що проявляється вживанням у хворобу, слабкістю, швидкою втомлюваністю, голов-ними болями, погіршенням сну, зниженням працездатності.

В залежності від переважної локалізації патологічного про-цесу розрізняють тотальний (панколіт) і сегментарний коліт, який поділяється на тифліт, трансверзит, сигмоїдит, проктосигмоїдит, проктит, що мають певні особливості клінічної картини.

При тифліті болі переважно локалізуються в правій половині живота, правій здухвинній ділянці,нерідко віддають в правий пах, ногу, поперек. При такій локалізації патологічного процесу часті-ше спостерігається пронос, нерідко до 15 разів на добу, а також чергування проносів і закрепів.

При тифліті частіше є прояви синдрому товстокишкової діа-реї, зокрема, гіперкальціємія, гіпокаліємія, анемія. Нерідко тифліт поєднується з хронічним дуоденітом, тонзилітом. При пальпації живота для тифліту характерні спазм або розширення сліпої кишки, її болючість, обмеження рухливості. У випадках, коли болючість при пальпації сліпої кишки поєднується з болючістю у лівому верхньо-му квадранті живота, навколо пупка можна думати про втягнення в процес мезентеріальних лімфатичних вузлів.

Дещо рідше, як самостійний сегментарний коліт, спостерігається трансверзит. Для нього характерні болі, розпирання в середній частині живота, які з'являються відразу після їди, вурчання.

При трансверзиті має місце чергування закрепів і проносів, часті позови до акту дефекації після прийому їжі, внаслідок гастротрансверзального рефлексу. Для нього характерні дисфагії, нудота, відрижки. При глибокій пальпації про трансверзит свідчить болючість у верхньому квадранті живота, розширена і роздута газами чи спазмована попереково-ободова кишка. Нерід-ко скорочені, внаслідок спазму, ділянки кишківника чергуються з розширеними, в яких виявляють щільний або рідкий вміст.

Часто зустрічається ізольоване ураження патологічним про-цесом селезінкового згину товстої кишки, яке отримало назву ангуліт. Нерідко воно описується як "синдром лівого підребір'я".Для даної форми сегментарного невиразкового коліту характерні сильні болі в лівому підребір'ї, що часто віддають в спину, ліву половину грудної клітки. Болі нерідко значної інтенсивності, що призводять до помилкового діагнозу хронічного панкреатиту. Біль при ангуліті супроводжується відчуттям розпирання і тиску в лі-вому верхньому квадранті живота. Одночасно з’являються болі в ділянці серця, серцебиття, що мають рефлекторний характер. Для ангуліту типовим є нестійкий