якого залежить від терміну нормалізації температури тіла, динаміки симптомів захворювання (зникнення дизуричних явищ, больового синдрому).
Дієта хворих на ПН передбачає обмеження гострих страв, приправ, алкогольних напоїв, консервів, кави, какао, м’ясних наварів; обмеження рідини й солі (до 4-6 г на добу). необхідне тільки тоді, коли порушений відтік сечі або наявна АГ. В інших випадках обмежувати вживання солі не потрібно, а вживання рідини збільшують до 2,5 – 3 л на добу з метою детоксикації і збільшення водного діурезу, що є “потоком”, який “змиває” мікроорганізми і покращує сечопуск (останній фактор зменшує розмноження бактерій у сечовому міхурі) (Б.І. Шулутко, 1995р.)
Етіотропне лікування:
І. Напівсинтетичні пеніциліни.
-
Амінопеніциліни:
Ампіцілін - дом’язево, довенно 1,5-2 г на добу.
Амоксицилін – всередину 1,5-3 г на добу в 3 прийоми.
-
Карбоксипеніциліни:
Карбеніцилін – д/м 4-8 г на добу на 4 ін’єкції.
Тикарцилін – д/в 12-18 г на добу на 4-6 ін’єкції.
-
Уреїдопеніциліни:
Азлоцилін (секуропен) – д/в 8-12 г на добу на 3-4 ін’єкції.
Мезлоцилін (байпен) – д/в 6-15 г на добу на 3 ін’єкції.
Піперацилін – д/м, д/в 4-6 г на добу на 2-3 ін’єкції.
ІІ. Напівсинтетичні пеніциліни в поєднанні з інгібіторами -лактамаз.
-
Аугментин – всередину 1,125-1,875 г на добу на 3 прийоми, д/в-3,6 г на добу на 3 ін’єкції.
-
Уназин – всередину 0,375-0,75 г на добу на 2 ін’єкції.
-
Тиментин – д/в 12,4-18,6 г на добу на 4-6 ін’єкції.
-
Тазоцин – д/в 13,5 г на добу на 3 ін’єкції.
ІІІ. Цефалоспорини – 1,2 і 3 поколінь
1-е покоління
-
Цефазолін (кефзол) – д/м, д/в 2,0 г на добу на 2 ін’єкції.
-
Цефалексин (кефлекс) – всередину 0,5-1 г на добу на 2 прийоми.
2-е покоління
-
Цефуроксим (зіннат) – всер 0,25-0,5 г на добу на 2 прийоми.
-
Цефаклор (цеклор) – всередину 0,75 г на добу на три прийоми.
3-е покоління.
-
Цефотаксим (клафоран) – 2,0-4,0 г на добу на 2 прийоми.
-
Цефтазидим (фртум) – д/м, д/в – 1,0-2,0 г на добу на 2 ін’єкції.
-
Цефтриаксон (роцефін) - д/м, д/в – 1,0-2,0 г на добу однофазово.
IV.
Карбопенеми.
-
Меронем (меропенем) - д/в 1,5 г на добу на 3 ін’єкції.
-
Тієнам – д/м 1,5 г на добу на 3 ін’єкції.
V.
Аміноглікозиди:
-
Гентаміцин д/м 3-4 мг на кг на добу на 3 ін’єкції.
-
Амікацин д/м, д/в 10 мг на кг на добу на 2-3 ін’єкції.
-
Нетроміцин д/м 4-6 мг на кг на кг на добу на 2-3 ін’єкції.
Послідовність вибору антибіотиків повинна бути наступною:
Амінопеніциліни
v
Цефалоспоріни 1 чи 2-го поколінь
v
Уреїдопеніциліни
v
Цефалоспоріни 3-го покоління
v
Карбоксипеніциліни
v
Карбапенеми
VI.
Фторхінолони:
Монофторовані:
-
Пефлоксацин (абактал, пефлацин) – всередину 0,8-1,2 г на добу на 2 прийоми; д/в 0,8 г на добу на 2 ін’єкції.
-
Офлоксацин (таривід) –всередину 0,4 г на добу на 2 прийоми; д/в 0,2 – 0,4 г на добу на 2 ін’єкції.
-
Ципрофлоксацин (ципринол, ципробай, циплокс) – всередину 0,25-1,0 г на добу на 2 прийоми; д/в 0,2-0,4 г на добу на 4 ін’єкції.
Дифторовані:
-
ломефлоксацин (максаквін) всередину 0,4 г на добу одноразово.
Трифторовані:
-
флероксацин (хінодіс) – всередину 0,2-0,4 г на добу одноразово.
Нефторовані хінолони
-
Нітроксолін (5-НОК) – всередину 0,4 г на добу 4 прийоми.
-
Оксолінова кислота (грамурин) – всередину 1,5 г на добу в 3 прийоми.
-
Циноксацин (цинобак) – всередину 1,0 г на добу в 2 прийоми.
VIII. Похідні нафтиридину:
-
налідиксова кислота ( неграм, невіграмон) – всередину 2,0 -4,0 г на добу на 4 прийоми.
-
піпемідова кислота ( палін, піпем) – всередину 0,8 г на добу на 2 прийоми.
ІХ Похідні нітрофурану :
-
Нітрофурантоїн , фуразицин (фурагін), фурозолідон – всередину 0,2-0,4 г на добу на 4 прийоми.
Х. Триметоприм - всередину по 0,04-0,06 г на добу одноразово.
-
Триметоприн + сульфаметоксазол (ко-тримоксазол, септрин, бісептол) – всередину 0,96 г на добу на 2 прийоми.
ХІ. Рослинні антисептики рекомендуються в період ремісії: Чай ”Урофлюкс” по 3-5 чашок на день; “Канефрон” по 50 крапель (2 драже) 3 рази на добу.
Імунокорегуюче лікування проводиться у випадку важкого перебігу захворювання.
Імуноглобуліни (інтраглобін, пентаглобін, сандоглобулін); антисиньогнійна плазма.
Симптоматична терапія включає антигіпертензивне лікування, дезінтоксикаційні засоби, вітаміни, гіполіпідемічні препарати, дезагреганти, антиоксиданти (пікногенол, оротова к-та, пентоксил), поліферментні препарати (вобензим), препарати заліза.
Протирецидивне лікування ХПН – це тривале застосування малих доз антибактеріальних препаратів.
Існує також роторна схема протирецедивного лікування ПН:
- Протягом 1-го тижня місяця:
Хворий приймає один із антибактеріальних препаратів;
- Протягом 2-го і 3-го тижня:
Застосовуються рослинні антисептики;
- Протягом 4-го тижня:
Проводиться вітамінізація (прийом морсу із клюкви чи відвару шипшини).
У цей час проводять посів сечі, щоб до чергового циклу антибіотикотерапії мати уявлення про міру бактеріурії та чутливість флори.
Принципи проведення антибактеріальної терапії:
-
Постійний контроль за функціональним станом нирок (за рівнем креатиніну сироватки крові та швидкістю клубочкової фільтрації);
-
Контроль за РН сечі;
Оптимальний РН сечі для амінопеніцилінів, нітроксоліну, налідиксової кислоти та нітрофуранів 5,0-5,4; гентаміцину 7,5-8,0; цефалоспорини 2,0-8,5.
Профілактика ПН:
Для ГПН :
-
Санація вогнищ хронічної інфекції;
-
Усунення перешкод для відтоку сечі;
-
Виявлення і лікування безсимптомної бактеріурії вагітних;
-
Дотримання правил асептики та антисептики при катетеризації сечових шляхів.
Для ХПН :
-
Постійний диспансерний нагляд за хворими;
-
Вирішення питань раціонального працевлаштування хворих;
-
Експертиза працездатності з встановленням групи інвалідності.
При рецидивуючому перебігу ХПН з нечастими загостреннями і початковим ступенем ХНН питання працездатності вирішують з огляду на професію, кваліфікацію, характер і умови праці. Рекомендована робота з уникненням значних фізичних і психічних навантажень, у сухому теплому приміщенні, в денну зміну. Якщо забезпечення таких умов із втрати кваліфікації неможливе, хворим встановлюють ІІІ групу інвалідності.
При рецидивуючому перебігу ХПН з частими загостреннями, або злоякісному, невидкопрогресуючому – хворим встановлюють ІІ групу інвалідності. Інвалідами ІІ групи вважають також хворих на ХПН із злоякісною гіпертензією, ускладненнями з боку серцево-судинної та нервової систем, нирковою недостатністю ІІ ст.
Виражена недостатність кровообігу, наслідки інсульту, ХНН, що вимагають застосування гемодіалізу, є підставами для встановлення І групи інвалідності.