Реферат

Артропатії при хронічних запальних захворюваннях кишечника.

Визначення. Неспецифічний виразковий коліт та гранулематозний ілеїт (хвороба Крона) – це хронічні запально-некротичні захворювання товстого кишечнику невідомої етіології. Ці захворювання можуть супроводжуватися однотипним суглобовим синдромом з ураженням хребта і периферичних суглобів. При цих захворюваннях спондилоартрит розвивається у 5-10% хворих.

Етіологія та патогенез. Етіологія неспецифічного виразкового коліту та хвороби Крона невідома.

Патогенез кишкового процесу і ураження суглобів до кінця не встановлений, проте припускають, що в ньому приймають участь різноманітні механізми, зокрема токсичний, імунний, аутоімунний. У крові хворих виявляється антитіла до клітин слизової оболонки кишки, лімфоцитотоксичні антитіла, циркулюючі імунні комплекси тощо. Артропатія при неспецифічному виразковому коліті розвивається в віці 20-40 років, а при хворобі Крона – в юначому віці. Ураження хребта при запальних недугах кишечнику асоціюється з носійством антигена HLA B27. при спондилоартриті у хворих з виразковим колітом він виявляється в 72-75% випадків, у хворих на хворобу Крона – 27-33%. Середнє популяційне виявлення цього антигену становить 5-7%. Суглобові прояви частіше виникають у хворих з іншими позакишковими проявами – виразках слизової оболонки рота, увеїті, вузлуватій еритемі.

Класифікація. Загальноприйнятої класифікації уражень опорно-рухового апарату ри запальних хворобах кишечнику не існує. Діагноз суглобової патології виставляється як позакишкові прояви хвороби.

Класифікація МКХ-10

М 07 Псоріатичніта ентеропатичні артропатії

М 07.4 Артропатія при хворобі Крона (регіонарному ентериті)

М 07.5 Артропатія при виразковому коліті

М 07.6 Інші ентеропатичні артропатії

М 02.0 Артропатія, що супроводжує кишковий шунт

Приклади формулювання діагнозу.

Неспецифічний виразковий коліт, хронічна рецидивуюча форма, середньої важкості, з позакишковими проявами: увеїт, спондилоартрит, поліартрит.

Клініка. Для периферичного артриту характерно асиметричне запалення переважно колінних та гомілковоступневих суглобів. Артрит маніфестує зазвичай гостро на тлі загострення основного захворювання і приймає хронічний перебіг. Суглобові прояви – припухлість, болючість, гіперемія шкірних покривів над суглобом, випіт в синовіальній порожнині запального характеру. При кожній атаці уражається не більше трьох суглобів, причім процес носить мігруючий характер.

У розвитку спондиліту та патології кишечнику є значна асинхронність. Спондилоартрит може на багато років випереджувати появу кишкової симптоматики, і навпаки. Клінічно перебіг спондилоартриту при неспецифічному виразковому коліті і хворобі Крона нагадує хворобу Бехтєрєва з тією різницею, що більш високий відсоток хворих – жінки.

Тривалість атаки суглобової декомпенсації складає від одного до декількох місяців. При багаторазовому рецидивуванні можуть виникати стійкі суглобові деформації.

Діагностика. Лабораторні показники відбивають, головним чином, активність кишкового процесу і не несуть діагностичного навантаження для суглобового синдрому.

Рентгенографія суглобів.

Виявляється однобічний сакроілеїт, що нагадує хворобу Бехтєрєва.

У периферичних суглобах – поволі виражений остеопороз, звуження суглобової щілини, можливі поодинокі узури.

Лікування. Головна увага повинна бути спрямована на лікування кишкового процесу. Виразність суглобового синдрому реагує поступово із зменшенням патологічної симптоматики з боку кишечнику.

Задля зменшення больового і запального синдромів використовують нестероїдні протизапальні препарати, дезагреганти, фізіотерапевтичні процедури.

Прогноз. Залежить від важкості перебігу основного захворювання. Суглобовий синдром не приводить до виражених деформацій та інвалідизації.