У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


20 см2 мають в своєму розпорядженні в підщелепній області на шкірній проекції залози, другої - ротовий електрод з активною бічною поверхнею площею до 2 см2 накладають під язик на дно порожнини рота відповідної сторони.
  Методика №16. Дія на підщелепний лімфатичний вузол. Ротовий електрод з активною бічною поверхнею площею до 2 см2 накладають на дно порожнини рота над вогнищем. Другий електрод розташовують паралельно першому на шкірі підщелепної області. Його площа повинна бути більше розміру патологічного осередку.
  Методика №17. Дія на жувальний м'яз. Електрод розміром 4х8 см накладають на область розташування жувального м'яза, другий ротовий електрод - на слизисту оболонку щоки у області першого верхнього моляра паралель першому електроду.
  Методика №18. Дія поперечна на верхньощелепну пазуху. Електрод площею 20 см2 накладають на шкіру відповідно проекції ураженої пазухи. Другий електрод площею 2-5 см2 накладають при відкритому роті на небо з цієї ж сторони.
  Методика №19. Дія на слизисту оболонку носа. Два назальні електроди з наверненими на них ватяними тампонами вводять якомога глибше в носові ходи і приєднують до клеми апарату. Тампони повинні щільно контактувати із слизистою оболонкою носових ходів. Індиферентний електрод розташовують у області верхніх шийних хребців, якщо він анод, і нижніх шийних хребців, якщо катод.
  Методика №20. Дія на шийно-лицьову область. V-образний електрод площу 150 см2 мають в своєму розпорядженні так, щоб його лопаті охоплювали знизу вушну раковину. Такий же електрод розташовують з протилежної сторони. Сила струму в перші дві процедури 4-7 мА, а потім 10-15 мА.
  Методика №21. Поперечна дія на скронево-нижньощелеповий суглоб. Електрод розміром 4х5 см накладають на уражений суглоб. Другий, ротовий, з активною верхівкою електрод площею 2 см2 вводять при відкритому роті в ретромолярний трикутник. Густина струму до 0,3 мА/см2.
  Методика №22. Дія на шийні симпатичні вузли. Два електроди розміром 3х6 см накладають уздовж переднього краю грудино-ключично-сосцевідних м'язів. Сполучені кінці провідників приєднують до однієї клеми апарату. До іншої приєднують електрод 6х8 см, розташований у області верхніх шийних хребців, якщо він анод, і нижніх шийних хребців, якщо катод. Густина струму до 0,1 мА/см2.
  Методика №23. Дія на комірну зону (по А. Е. Щербаку). Електрод - анод площу 1000 см2 мають в своєму розпорядженні на комірну область, другий електрод - катод площею 600 см2 - на попереково-крижову область. Силу струму і час дозують по наступній схемі: 1-2-а процедури - 6 мА, 6 мін; 3-4-а процедури - 8 мА, 8 мін, 5-6-а процедури - 10 мА, 10 мін; 7-8-а процедури - 12 мА, 12 мін; 9-10-а процедури - 14 мА, 14 мін; з 11-й процедури і далі - 16 мА, 16 мін. На курс лікування призначають до 30 дій щодня або через день.
  Методика №24. Загальна гальванізація (по З. Би. Вермелю). Електрод площу 300 см2 мають в своєму розпорядженні в міжлопатковій області, два інших, кожен площею 150 см2 поміщають на литкові м'язи. Провідники цих двох електродів сполучають разом і підключають до клеми апарату. Сила струму до 10 мА.
  Методика №25. Дія на обличчя. Трилопатевий електрод ("напівмаска Бергонье") площею 200 см2 накладають на одну половину особи, другий електрод такої ж площі розташовують на протилежному плечі. Сила струму до 5 мА. Тривалість дії до 20 мін.
  Методика №26. Дія на обличчя при невриті лицьового і слухового нервів. У зовнішній слуховий прохід на стороні поразки вводять ватяний тампон, змочений лікарською речовиною. Потім накладають електрод - "напівмаску Бергонье" площею 200 см2 Кінець тампона повинен контактувати з електродом. Другий електрод такої ж площі розташовують на протилежному плечі. Густина струму до 0,1 мА/см2.
  Методика №27. Дія на точки виходу трійчастого нерва. Три круглі електроди діаметром 4 см поміщають на шкірну проекцію супраорбітального, інфраорбітального і ментального отворів. Соєді ненниє разом кінці їх провідників приєднують до однієї клеми апарату. До іншої клеми приєднують електрод з площею, рівної площі трьох перших, накладений на 0,5 см попереду козелка вуха відповідно проекції стовбура нерва. При поразці одну з гілок електроди розташовують на проекції виходу гілки і стовбура.
  Методика №28. Дія на ніжнеальвеолярний нерв. Ротовий електрод з активною бічною поверхнею площею до 2 см2 накладають з вестибулярної сторони по перехідній складці у області нижнього ікла. Другий такий же електрод розташовують при відкритому роті за верхнім восьмим зубом.

ЕЛЕКТРОЗНЕБОЛЕННЯ ПОСТІЙНИМ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ      

Знеболююча дія постійного електричного струму пов'язана з розвитком в тканинах явищ електротону, що викликають зміну збудливості нерва при проходженні струму. Вважають, що при цьому під катодом підвищується збудливість на роздратування, а під анодом-сніжаєтся. В той же час при тривалому пропусканні струму під катодом також відбувається пониження збудливості, що пояснюється розвитком вторинної католицької депресії.
      Формування больового імпульсу починається на периферії при роздратуванні нервового рецептора, яке приводить до підвищення проникності мембрани і виникнення потенціалу дії. Потенціал дії, виниклий в одній ділянці, розповсюджується по всій поверхні клітки за рахунок циркуляції локальних струмів між різнойменно зарядженими ділянками, що приводить до розвитку деполяризації. Виникле збудження по афферентним шляхах передається в центральну нервову систему, що приводить до замикання больового ланцюга.
      У зв'язку з явищами фізичного і фізіологічного електротону для електрознеболення застосовують постійний струм як з позитивного, так і з негативного полюса, але віддають перевагу позитивному (Никітіна Т. В., 1968), як адекватнішому

Сторінки: 1 2 3 4