У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


калові маси в прямій кишці, а також можна виявити інші джерела кровотечі: пухлини прямої кишки, гемороїдальні вузли, анальну тріщину.
   Залежно від ступеня крововтрати, розрізняють:
   І ступінь - загальний стан хворого задовільний або середньої важкості, шкіра бліда (судинний спазм), з'являється пітливість, пульс < 90-100 уд/хв, АТ - 100-90/60 мм рт.ст., неспокій змінюється легкою загальмованістю, свідомість ясна, дихання часто, рефлекси знижені, м'язи розслаблені. Виражених розладів кровообігу не спостерігається.
   ІІ ступінь - загальний стан середньої важкості, хворий загальмований, говорить тихим голосом, повільно, визначаються виражена блідість шкірних покривів, липкий піт, пульс - 120-130 уд/хв, слабкого наповнення, АТ - 90-80 /50 мм рт.ст., часте поверхневе дихання, олігурія. Відмічаються значні порушення кровообігу, метаболізму, функції нирок, печінки, кишечника.
   ІІІ ступінь - загальний стан важкий або вкрай важкий, пригнічення всіх рефлексів, шкіра і видимі слизові блідо-ціанотичні або плямисті (спазм судин змінюється дилятацією). Хворий на запитання відповідає повільно, тихим голосом, часто втрачає свідомість, пульс ниткоподібний, 130-140 уд/хв, періодично на периферичних артеріях може не визначатися, максимальний АТ - 0-60 мм рт.ст., центральний венозний тиск дуже низький, дихання поверхневе, не часте, кінцівки і тіло холодні на дотик. Олігурія переходить в анурію. Без своєчасної компенсації крововтрати хворі помирають внаслідок зниження серцевої діяльності, виражених метаболічних порушень, загибелі клітин печінки, нирок.
   Особливо небезпечним ускладненням виразкової хвороби є поєднання кровотечі з перфорацією виразки, що спостерігається в 3,2-8,4% хворих з ускладненою виразковою хворобою. В переважний більшості гострій шлунково-кишковій кровотечі при виразковій хворобі передує посилення болю в животі та інші диспептичні прояви, що свідчать про загострення захворювання. Але після виникнення кровотечі ці прояви, як правило, зникають (симптом Бергмана) і з'являються ознаки гострої шлунково-кишкової кровотечі. Якщо після початку кровотечі болі не зникають, а посилюються, стрімко погіршується загальний стан хворого, то можна думати про поєднання її з перфорацією виразки. В таких хворих напруження м'язів передньої черевної стінки може бути не виражене. В.Д. Братусь (1972) вважає, що це зумовленно попаданням в черевну порожнину зміненої крові, яка менше подразнює очеревину, ніж звичайний шлунковий міст.
   Лабораторні та інструментальні методи діагностики.
   Лабораторні методи обстеження:
   . Загальний аналіз крові (розгорнутий).
   . Загальний аналіз сечі.
   . Визначення групи крові і Rh-фактора.
   . Коагулограма.
   . Час кровотечі.
   . Біохімічний аналіз крові.
   . ЕКГ.

   Величину крововтрати можна визначити за питомою вагою, гематокритом, гемоглобіном (за П.К.Дяченко, 1968)
   

Питома вага | Гематокрит | Гемоглобін | Крововтрата

1057 - 1054 | 44 - 40 | 110 г/л | до 500 мл

1053 - 1050 | 38 - 32 | 100 г/л | до 1000 мл

1049 - 1044 | 31 - 23 | 80 г/л | до 1500 мл

1043 і нижче | 23 і нижче | 50 г/л і нижче | більше 1500 мл

   

Лабораторними дослідженнями виявляється зниження рівня гемоглобіну, кількості еритроцитів, гематокриту. На початку кровотечі ці показники не відображають істинного її ступеня, зниження їх спостерігається лише через декілька годин. В крові визначається постгеморагічний нейтрофільний лейкоцитоз, анізоцитоз, пойкілоцитоз і поліхромазія. Спостерігається також зниження рівня загального білка в плазмі крові, порушення електролітного та азотистого обміну. При масивних кровотечах з падінням артеріального тиску має місце збільшення кількості сечовини в крові в результаті зменшення фільтраційної функції нирок.
   З інструментальних методів обстеження найважливішу роль відіграють ендоскопічні методи, які дають можливість встановити не тільки джерело кровотечі і її причину, а й визначити зупинилась кровотеча чи триває.
   При ендоскопії визначаються ознаки стабільного чи нестабільного гемостазу.
   Ознаками стабільного гемостазу є відсутність крові в шлунку і цибулині ДПК, дно виразки вкрите фібрином білого або брудно-сірого кольору, просвіт виступаючої над кратером виразки судини закритий тромбом білого кольору.
   Ознаками нестабільного гемостазу є наявність світлої крові, згортків крові в шлунку, пухкого згортку крові темно-коричневого кольору над виразкою, визначається пульсація судини. Абсолютна ознака нестабільного гемостазу - витікання крові з судини.
   У зв'язку з широким впровадженням ендоскопічних методів обстеження роль рентгенологічних методів значно зменшилася. При проведенні контрастної ренгеноскопії, рентгенографії у хворих з кишково-шлунковими кровотечами визначається симптом "відштовхування" барієвої суміші.
   В окремих випадках У спеціалізованих відділах для діагностики шлунково-кишкових кровотеч застосовують селективну ангіографію гілок черевної аорти. При продовженні кровотечі у хворих визначається потрапляння контрасту в просвіт шлунково-кишкового тракту.
   Диференційний діагноз
   Диференційна діагностика кровотеч на основі виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки проводиться:
   . із захворюваннями шлунка: ерозивний гастрит, синдром Менетріє, кровотечами при раку шлунка, раку стравоходу, дивертикулами харчового тракту, синдромі Маллорі-Вейса, синдромі Золінгера -Еллісона, поліпозі шлунка .
   . 3 кровотечами невиразкового характеру (діафрагмальна грижа, варикозне розширення вен стравоходу та шлунка при портальній гіпертензії).
   . При атеросклерозі судин черевної аорти.
   . При уроджених телеангіектазіях (хвороба Рандю-Ослера).
   . При захворюваннях крові і порушенні згортальної системи крові.
   Таблиця 4. Диференційний діагноз гастродуоденальних кровотеч (за Л.А. Збиковською і Ю.Л. Мартиновим)

Захворювання | Виразка шлунка і ДПК | Геморагічні гастрити | Рак шлунка | Поліпоз кишечника | Синдром

портальної гіпертензії | Хвороба Верльгофа | Гіпертонічна хвороба | Хімічні опіки

Внутрішньо печінковий тип | позапечінковий тип

Частота шлункових кровотеч в % | 58 | 9,5 | 13,8 | 0,3 | 5,9 | - | 0,3 | 1,7 | 1

Стать | Частіше у чоловіків | Частіше у жінок | Частіше у чоловіків | Частіше у чоловіків | Частіше у чоловіків | Приблизно однаково часто у чоловіків


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7