4. Хронічний латентний панкреатит.

Протікає або з переважанням зовнішньосекреторної недостатності (здуття живота, проноси, креаторея, стеаторея, амілорея) або ж з переважним ураженням внутрішньосекреторної функції підшлункової залози: гіперглікемічна або гіпоглікемічна форми. Діагноз ставиться на підставі клінічних, лабораторних, ультразвукових методів дослідження. При затрудненнях застосовують комп'ютерну рентгенографію, ендоскопічну панкреатохолангіографію.

В лікуванні хворих на хронічний панкреатит використовують такі принципи:

1) боротьба з болем;

2) боротьба з самотравленням підшлункової залози;

3) лікування проявів зовнішньосекреторної панкреатичної недостатності.

Більшість лікарів рекомендують білкову дієту. За даними С.А.Тужеліна білок збільшує в сечі кількість у крові інгібітору трипсину, внаслідок чого падає рівень трипсинемія. Приблизно на день хворий має споживати до 120-150 г білка, причому 60-70% тваринного походження, 80 г жиру і 350 г вуглеводів, загальний калораж 2800 ккал.

Не рекомендується дуже солодкі компоти, напої. Для пригнічення стимулюючого впливу НCl на панкреатичну секрецію застосовують антациди (фосфалугель, мел-хоо, маалокс, алмагель А) по 1 дозі 6-8 разів на добу. Іноді вдаються до безперервної аспірації шлункового вмісту з допомогою тонкого дуоденального зонда.

З метою зниження гіперсекреції застосовують Н2- блокатори гістаміну - фамотидин, рапітидин (40мг - на ніч), селективний антихолінеричний препарат гастроцепін, інгібітор Н+К+АТФази - омепразол (30 мг/добу). Добрий ефект дає 5-фторурацил, який, гальмуючи синтез білка і нуклеїнових кислот, значно знижує вироблення ферментів підшлункової залози. Його застосовують інтравенозно з розрахунку 12-15 мг/кг/добу в 5% розчині глюкози упродовж 3-5 днів.

З метою пригнічення активності панкреатичних ферментів підшлункової залози застосовують антиферментні препарати. Їх застосування патогенетично оправдано, адже інактивація циркулюючого в крові трипсину усуває токсемію і подальше прогресування патологічного процесу в підшлунковій залозі. Однак для цього необхідні великі дози інгібіторів протеолітичних ферментів. Трасилол застосовують в дозі не менше 100000 ОД/добу, контрикал - не менше 20000-40000 ОД/добу, гордокс не менше 50000 ОД/добу, пантрипін - не менше 250-300 ОД/добу. Препарати вводять інтравенозно в 5% розчині глюкози, на кожні 3-4 од глюкози додають 1 ОД інсуліну. Введення цих препаратів продовжують до наступання ремісії захворювання.

До інгібіторів ферментів відносять також амінокапронову кислоту - інтравенозно по 200 мл 5% розчину 1-2 рази на день і всередину по 2-3 г 3-5 разів на день; метилурацил - всередину по 500 мг - 4 рази на день.

З метою зменшення стаза в панкреатичних протоках і дванадцятипалій кишці застосовують дилататори замикача Oggi - баралгін (5 мл інтравенозно або дом'язево), Но-шпу (2-4 мл 2% розчину дом’язово), галідор (2мл 2,5% розвину інтрам’язово), еуфілін (2мл 24% розчину дом’язово), сульфат магнію (5мл 25% розчину дом'язево). В таких випадках ефективний також сульпірид (егланіл) по 100 мг дом”язево 2 рази на день, церукал в дозі 10 мг 2-3 рази на день дом”язево.

З метою подолання болю застосовують промедил - 1мл 1 або 2% розчину дом”язово (але не морфін, який посилює спазмефінктера Одді). Доцільно атропін та метацин в загально терапевтичних дозах, а також анальгін - по 2-4 мл 5% розчину інтравенозно або дом”язево. За наявності ознак запалення застосовують бензилпеніцилін (по 1 млн х 4 год в/м”язово) або амоксицилін (по 500 мг х 2 рази на день всередину) в поєднанні з аміноглікозидами (гентаміцин - 80 мг 3 рази на день внутрішньом”язево) або цефалоспортнами (мефоксин 1,5 г на добу в три ін”єкції дом”язево).

У важких випадках використовують абактал (фтохіногони) - 400 мг 2 рази на день інтравенозно або атибіотик з дуже широким спектром дії тієнам від 1 - півтора до 4 г на добу в дві ін”єкції інтравенозно.

Лікування проявів зовнішньосекреторної панкреатичної недостатності треба проводити шляхом застосування ферментних препаратів:

1. Панкреатин 9. Інтестинол

2. Панкуртен 10 Енсипан

3. Панкреон 11. Мекзазе

4. Панкеолізам 12. Абелгін

5. Панкреозимін 13. Холензит

6. Комбіцин 14. Дигестал

7. Фестал 15. Трифермент

8. Солюзим 16. Креон

Їх використівують по 2-3 драже 3-4 рази на день, всередину, після їди.

В оцінці стану хворого орієнтуються на такі показники як: стабілізація показників життєво важливих функцій, зменшення дискомфорта і болючості в епігастрамній ділянці, поліпшення апетиту і зникнення диспепсичних явищ, нормалізація рівня ферментів крові.

Для стимуляції зовнішньосекретерної функції підшлункової залози застосовують холецистокінін інтравенозно (доза 40 мг/кг), інтраназально секретин і панкреозимін ( 10Д/кг маси тіла).

При наявності гіпертригліцеринемії призначають есенціал по 10 мл на крові інтравенозно, в поєднанні з прийомом 2 капсул 3 рази в день всередину.

У фазі ремісії основним є добре збалансоване харчування: білків 120-150 г/д, в тому числі 60% тваринного, вуглеводів до 300-400 г/добу, загальна калорійність 2500-2800 ккал. Категорично забороняється алкоголь, жирна їжа, кофе, шоколад, боби, горіхи, щавель, шпинат, рідке, гриби, кислі яблука, смородина, кислі фруктові соки, квас, солоне, маринади, копчення, консерви.

Курортне лікування у фазі ремісії - Моршин, Трускавець, Поляна, Верховина.