ЗАГАЛЬНА СХЕМА ЛІКУВАННЯ ГЕНЕРАЛІЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ
ЗАГАЛЬНА СХЕМА ЛІКУВАННЯ ГЕНЕРАЛІЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ
Загальні принципи:
етіотропне лікування;
патогенетичне лікування;
симптоматичне лікування.
Місцеве
Видалення місцевих подразників
видалення зубних відкладень;
гігієнічний догляд за порожниною рота;
лікування карієсу та його ускладнень;
ортодонтичне лікування;
ортопедичне лікування.
Протизапальне лікування
- фармакотерапія порушень мікроциркуляції
- вплив на метаболізм тканин;
- стимуляція репаративної регенерації;
- антибактеріальна терапія.
Фізіотерапевтичне лікування
електролікування
гідро лікування
масажі
світлолікування
Лікування карієсу та його ускладнень.
Загальне:
регуляція неспецифічної реактивності організму;
загально-зміцнююче лікування;
лікування фонових захворювань
симптоматичне лікування;
направлене збалансоване харчування;
регуляція режиму життя.
Лікування
Місцеве
Усунення місцевих подразників – зубні відкладення, каріозні порожнини, травматична оклюзія, аномалії прикусу та розміщення зубів, аномалії прикріплення м’яких тканин ротової порожнини.
Знеболювання – залежно від обсягу та глибини втручання на тканинах пародонта застосовують аплікаційне, ін’єкційне та інші методи знеболювання.
Усунення травматичної оклюзії – вибіркове пришліфовування зубів, тимчасове або постійне шинування рухомих зубів.
Медикаментозне
Направлене на усунення симптоматичного гінгівіту (катарального, гіпертрофічного, виразкового), парадонтальних кишень, пригнічення умовно патогенної мікрофлори, нормалізацію стану судинної системи, підвищення місцевої резистентності, усунення гіпоксії, стимуляцію репаративних процесів у тканинах пародонта.
Загальна тактика медикаментозного лікування. При виборі засобів медикаментозної терапії звертають увагу на форму симптоматичного гінгівіту, характер перебігу дистрофічно-запального процесу в пародонті (хронічний або загострений), ступень розвитку генералізованого пародонтиту, наявність вмісту та мікробний склад пародонтальних кишень.
Антибактеріальна терапія (місцево) – з урахуванням чутливості мікрофлори пародонтальних кишень.
Протизапальна терапія – включає в себе етіотропне, патогенетичне і симптоматичне лікування:
етіотропне – полягає у виділенні, усуненні або пригніченні факторів, які викликали запалення;
патогенетичне – передбачає медикаментозний вплив на патофізіологічні ланки процесу запалення;
при симптоматичному лікуванні усуваються або пригнічуються основні симптоми запалення;
Стимуляція репаративних процесів – направлено на відновлення уражених, зруйнованих тканин пародонта, загоєння виразок його тканин, дна парадонтальних кишень тощо. Застосовуються засоби, направлені на поліпшення процесів обміну в уражених тканинах пародонта і стемуляцію репаративної регенерації, крім того, вони нормалізують дистрофічні процеси в пародонті.
Кератопластичні препарати застосовуються для поліпщення процесів епітелізації, якими завершується регенерація та рубцювання пародонтальних кишень, виразок тощо.
Хірургічні методи:
кюретаж – закритий кюретаж, відкритий кюретаж, вакуум-кюретаж, кріокюретаж;
гінгівотомія;
гінгівектомія – проста, радикальна;
клаптеві операції;
операції для формування присінку порожнини рота – френулотомія, френулектомія, пластика присінку тощо.
Ортопедичне
Створення за допомогою різних конструкцій шин та шин протезів стійкості зубів при жуванні, що сприяє ефективності лікування захворювань пародонта. За допомогою постійних шин або шин протезів відбувається стабілізація зубів різного виду – сагітальна, фронтальна, по дузі тощо.
Фізіотерапевтичні методи:
електролікування:
постійний струм – електрофорез, вакуум електрофорез;
імпульсний струм низької частоти і низької напруги –
діадинамотерапія, флюктуоризація;
імпульсні струми високої, ультрависокої та надвисокої частоти – дарсонвалізація, діатермія, діатермокоагуляція, електроритмотерапія, УВЧ – терапія, мікрохвильова терапія.
ультразвукова терапія;
аероіонотерапія;
світлолікування – УФ – терапія, лазерна терапія;
вакуум – терапія;
гідротерапія;
масаж;
тепло- та холодолікування;
магнітотерапія;
оксигенотерапія.
Загальне:
лікування фонових захворювань;
направлене збалансоване харчування;
регуляція режиму життя;
симптоматичне лікування;
регуляція неспецифічної реактивності організму.
СХЕМА ЛІКУВАННЯ ГЕНЕРАЛІЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ
Вищі наведені методи лікування застосовують залежно від ступеня розвитку та характеру перебігу генералізованого пародонтиту (у разі загостреного перебігу – значно більше використовують знеболення, протизапальні, протинабрякові препарати, протеолітичні ферменти тощо).
Початковий ступень:
усунення місцевих подразників;
знеболювання;
усунення травматичної оклюзії – у разі наявності;
медекаментозне лікування – направлене на усунення симптоматичного гінгівіту;
фізіотерапевтичні методи – залежно від виду симптоматичного гінгівіту.
І ступінь:
- усунення місцевих подразників;
- знеболювання;
- усунення травматичної оклюзії – у разі наявності;
- медикаментозне лікування – направлене на усунення симптоматичного
гінгівіту та зменшення глибини пародонтальних кишень;
- хірургічне лікування – залежно від глибини кишені, найчастіше –
кюретаж;
- ортопедичне лікування – вибіркове пришліфовування, тимчасове
шинування при загостреному перебігу;
- фізіотерапевтичні методи – залежно від виду симптоматичного гінгівіту
і характеру перебігу.
ІІ ступінь:
усунення місцевих подразників;
знеболювання;
усунення травматичної оклюзії;
медикаментозне лікування – направлене на усунення симптоматичного гінгівіту та зменшення глибини пародонтальних кишень;
хірургічне лікування – залежно від глибини кишені: 3-4мм – кюретаж, гінгівотомія, при численних кишенях – клаптеві операції, направлена остеорегенерація тощо;
ортопедичне лікування – вибіркове пришліфовування, тимчасове шинування, постійне шинування і раціональне протезування;
фізіотерапевтичні методи – залежно від виду симптоматичного гінгівіту і характеру перебігу;
загальне лікування – більш виражене при загостреному перебігу.
ІІІ ступінь:
усунення місцевих подразників;
знеболення;
усунення травматичної оклюзії;
медикаментозне лікування – направлене на усунення симптоматичного гінгівіту та зменшення глибини пародонтальних кишень;
хірургічне лікування – залежно від глибини кишені: 3-4мм – кюретаж, гінгівотомія, при численних кишенях – клаптеві операції, направлена остеорегенерація тощо. Зуби з рухомістю ІІІ-го ступеня при хронічному перебігу підлягають видаленню;
ортопедичне лікування – вибіркове пришліфовування, тимчасове шинування, постійне шинування і раціональне протезування;
фізіотерапевтичні методи – залежно від виду симптоматичного гінгівіту і характеру перебігу;
загальне лікування – більш виражене при загостреному перебігу.