не 2, 4, 8 і т. д. бластомери, як це було у ланцетника, а 2, 3, 4 і т. д. бластомери. Тобто, відбувається неправильне збільшення числа бластомер. Це приводить до того, що одразу з’являються бластомери двох видів: одні з них, швидко розмножуючись, мають вигляд маленьких світлих клітин; інші розмножуються повільно і мають вигляд крупних темних клітин. Спочатку великі бластомери займають один полюс, а дрібні – інший. Потім дрібні клітини, що розмножуються значно швидше, обростають з усіх боків крупні клітини і утворюють шар, який в подальшому служить для прикріплення зародка до стінки матки і через який відбувається живлення зародка. Цей шар клітин отримав назву трофобласта. Розташована всередині трофобласта група клітин отримала назву ембріобласта (зародкового вузлика).Ембріобласт є зачатком зародка і нагадує собою перші стадії дробіння зиготи у ланцетника. Утворення трофобласту, що не відбувається у ланцетника, зв’язано з появою в процесі еволюції пристосувальних органів, що забезпечують розвиток зародка всередині материнського організму.
Із трофобласта з часом утворюється плацента та хоріон.
Крупні темні клітини, що утворили ембріобласт (зародковий вузлик), диференціюються в іншому напрямку. Вони діляться на дві групи: ектобласт та ендобласт. Із ектобласта утворюється амніотичний міхур, а з ендобласту – жовтковий міхур. Обидва міхурі прилягають щільно один до одного. Місце, де два міхурі щільно притиснуті один до одного отримало назву зародкового щитка. Він і є тим матеріалом, з якого розвивається тіло зародка. При цьому клітини амніотичного міхура (його дно) в зародковому щитку дають початок зовнішньому зародковому листку – ектодермі, а відповідні клітини жовткового міхура (його дах) дають початок внутрішньому зародковому листку (ентодермі) зародка. Відповідно, спочатку зародковий щиток складається з ектодерми та ентодерми. Ця стадія розвитку зародка віддалено нагадує процес гаструляції у ланцетника. Однак тут ми не бачимо інвагінації. Утворення двох зародкових листків відбулося в даному випадку шляхом розщеплення клітинного матеріалу (деламінації).
Далі розвивається середній зародковий листок (мезодерма), який розташовується між ектодермою та ентодермою і утворюється за рахунок скупчення клітин первинної порожнини. Остання з’являється в задній частині зародкового щитка у вигляді його потовщення і проходить по середній лінії зародкового щитка від заднього його краю до переднього. Обидва міхурі (амніотичний та жовтковий) сполучені із стінкою плодового міхура амніотичною ніжкою.
Ці процеси відбуваються в перші 13-16 діб внутрішньоутробного розвитку людини. В цей час зародок людини має вигляд міхура розміром близько 2-3 мм в діаметрі. З 20-го дня ембріонального розвитку відбувається відокремлення тіла ембріона від позазародкових частин. Одночасно з відокремленням зародка відбувається його подальший розвиток. Внаслідок складної диференціації і процесів гістогенезу та органогенезу із трьох зародкових листків розвиваються відповідні органи та тканини організму людини.
Нервова система плода починає свій розвиток на ранніх етапах ембріогенезу та продовжує розвиватися і в перші роки після народження. Із ектодерми в дорзальному відділі зародка утворюється нервова пластинка, потім формується нервовий жолобок, а потім – нервова трубка (Додаток Ж).
У тижневого ембріона відзначається незначне потовщення в оральному відділі нервової трубки. На третьому тижні розвитку в головному відділі нервова трубка утворює три первинні мозкові міхурі (передній, середній та задній), з яких розвиваються основні відділи головного мозку: кінцевий, середній і ромбовидний мозок (Додаток И). Надалі передній і задній мозкові міхурі розділяються кожен на два відділи, внаслідок чого утворюється п’ять мозкових відділів: кінцевий, проміжний, середній, задній і довгастий. Із кінцевого мозкового міхура розвиваються півкулі головного мозку і підкіркові ядра, із проміжного – проміжний мозок (зорові горби, підгорбкові ділянки, гіпоталамус), із мезенцефальної частини – середній мозок (чотиригобикове тіло, сільвіїв водопровід, ніжки мозку). Задній відділ утворює міст і мозочок. Довгастий відділ утворює довгастиі мозок.
3.2.1. Розвиток ЦНС
Для досліджень викристали таблиці по даному питанню. Розвиток центральної нервової системи (ЦНС) починається на початку третього тижня з утворення нервової пластинки. Ця пластинка є потовщенням ектодерми у формі пантофлі на дорзальній поверхні зародка спереду первинної ямки. Латеральні краї нервової пластин-ки згодом підіймаються, формуючи нервові складки.
У процесі подальшого розвитку нервові складки стають вищими, зливаються по серединній лінії, і нервова пластинка згортається у нервову трубку. Формування нервової трубки по-чинається з шийної ділянки і далі поширюється у краніальному і кау-дальному напрямках. На краніальному та каудальному кінцях зародка процес злиття затримується, і тому деякий час існує зв'язок між просвітом нервової трубки й амніотичною порожниною - краніальний та каудальний нейропори. Закриття кра-ніального нейропора відбувається як з боку початкової точки закрит-тя в шийній ділянці, так і з боку відповідної точки зак-риття у передньому мозку, яка виникає дещо пізніше. Остання точка поширюється у краніальному напрямку до закриття ростральної ділянки і в каудальному напрямку — до зустрічі зі зоною закриття, що рухається зі шийної ділянки. Краніальний нейропор остаточно закри-вається на стадії 18-20 сомітів (25-й день), а каудальний — приблиз-но на 2 дні пізніше.
Краніальний кінець нервової трубки утворює три потовщення — первинні мозкові пухирці:
ромбоподібний мозок, rhomben;
середній мозок, mesencephalon;
передній мозок, prosencephalon.
Одночасно формуються два вигини:
шийний вигин — на межі спинного мозку з ромбоподібним;
моз-ковий вигин — уділянці середнього мозку.
На п'ятому тижні ембріогенезу передній мозок, у свою чергу, поділяється на:
кінцевий мозок, telencephalon, який формує два бічних випини — примітивні півкулі мозку;
проміжний мозок, diencephalon, з якого виростають два зорових пухирці.
Середній мозок відмежовується від ромбоподібного глибокою бороз-ною, що має назву перешийка ромбоподібного мозку.
Ромбоподібний мозок теж поділяється на дві частини:
задній мозок, metencephalon, з якого пізніше утворюються