міст і мозочок;
довгастий мозок, myelencephalon.
Довгастий мозок відмежова-ний від моста мостовим вигином.
Центральний канал, який проходить усередині спинного мозку, продовжується у порожнини мозкових пухирців. Порожнина ромбоподіб-ного мозку має назву четвертого шлуночка, проміжного мозку — третього шлуночка, а півкулі мозку містять бічні шлуночки.
Порожнина середнього мозку сполучає третій і четвертий шлуночки. Звужуючись, вона отримує назву водопроводу Сильвія. Бічні шлуноч-ки сполучаються з третім шлуночком за допомогою міжшлуночкових отворів Монро.
3.2.2. Головний мозок
Досліджуємо препарати різних відділів головного мозку. Із досліджень ми отримали наступні результати.
Ромбоподібний мозок. Ромбоподібний мозок складається з довгастого мозку — най-каудальнішого мозкового міхура, та заднього мозку, що простягається від мостового вигину до перешийка ромбоподібного.
Довгастий мозок. Довгастий мозок розвивається з міеленцефального мозкового міхура. На відміну від спинного мозку, його бічні стінки розгорнуті вбоки. Крилова і базальна пластинки відокремлені обме-жувальною борозною, і тому їх легко ідентифікувати. Базальна плас-тинка, як і в спинному мозку, містить рухові ядра. Ці ядра поділяють-ся на три групи:
медіальна соматомоторна група;
проміжна спеціальна вісцеромоторна група;
латеральна група загальних вісцеромоторних ядер.
Перша група містить скупчення мотонейронів, що є продовжен-ням передніх рогів спинного мозку. Соматомоторні ядра простяга-ються в краніальному напрямку аж до середнього мозку, формуючи так званий соматомоторний стовп. У довгастому мозку до його скла-ду входять тіла нейронів під'язикового нерва, що іннервує м'язи язика. У задньому і середньому мозку соматомоторний стовп утворений відповідно тілами нейронів відвідного, блоко-вого та окорухового нервів. Ці нерви іннервують м'язи ока.
Спеціальні вісцеромоторні ядра досягають заднього мозку, формуючи спеціальний вісцеромоторний стовп. Рухові нейрони цього стовпа іннервують посмуговані м'язи, що походять з вісце-ральних дуг. У довгастому мозку до складу цього стовпа входять тіла нейронів додаткового, блукаючого і язикоглоткового нервів.
Загальні вісцеромоторні ядра містять тіла рухових нейронів, що іннервують мимовільну мускулатуру дихальних, травних шляхів та серця.
Крилова пластинка містить три групи чутливих проміжних ядер. Латеральні соматосенсорні ядра отримують від внутрішньго вуха і шкіри голови імпульси, що передаються гілками присінково-завиткового та трійчастого нервів. Проміжне положення зай-мають ядра спеціальної вісцеросенсорної групи, які отримують ім-пульси від смакових рецепторів слизової оболонки язика, піднебіння, ротової частини горла і надгортанника. Медіальні ядра загальної вісцеросенсорної групи отримують імпульси від шлунково-кишко-вого тракту і серця.
Дорзальна пластинка довгастого мозку збудована з одного шару клітин епендими, вкритого судинною мезенхімою м'якої мозкової оболонки. Разом вони формують судинний шар (tela choroidea) четвертого шлуночка. Активно проліферуючі клітини судинної мезенхіми утворюють численні випини в порожни-ну шлуночка. Ці випини формують судинне сплетення, що продукує спинномозкову рідину.
Задній мозок. Задній мозок, подібно до довгастого, має добре виражені базальну і крилову пластинки. Окрім того, в ньому формуються дві нові структури:
мозочок — центр координації і рівноваги;
міст, крізь який проходять шляхи сполучення спинного мозку з корою півкуль великого мозку і мозочка.
Кожна базальна пластинка заднього мозку містить три групи рухових нейронів:
медіальну соматомоторну групу, яка формує ядро відвідного нерва;
спеціальну вісцеромоторну гру-пу, що містить ядра трійчастого і лицевого нервів, які іннервують мускулатуру першої та другої вісцеральних дуг;
загальну вісце-ромоторну групу, що іннервує підщелепну і під'язикову залози.
Крайовий шар базальної пластинки заднього мозку потовщується за рахунок нервових волокон, що сполучають кору півкуль великого мозку і кору мозочка зі спинним мозком. Ця частина заднього мозку має назву моста. Окрім нервових волокон, тут розміщені ядра моста, що походять з крилових пластинок заднього і довгастого моз-ку.
Крилові пластинки заднього мозку утворюють три групи чутливих ядер:
латеральну соматосенсорну групу, що містить тіла нейро-нів трійчастого нерва і невелику частину присінково-завиткового комплексу;
спеціальну вісцеросенсорну групу;
загальну вісцеросенсорну групу.
Мозочок. Дорзолатеральні відділи крилових пластинок загинаються в медіаль-ному напрямку і формують губи ромбоподібного мозку. У каудальній частині заднього мозку губи ромбоподібного мозку ши-роко розставлені, а безпосередньо біля середнього мозку вони збли-жаються, сягаючи серединної лінії. Внаслідок поглиб-лення мостового вигину губи ромбоподібного мозку стискаються у краніокаудальному напрямку й утворюють мозочкову пластинку. У 12-тижневого зародка ця пластинка складається з не-великої серединної частини — черв'яка і двох бічних частин — пів-куль. Поперечна щілина незабаром відмежує від черв'яка вузлик, а від півкуль — жмуток. Філогенетично жмутково-вузликова частка є найпростішою ділянкою мозочка.
Початково мозочкова пластинка складається з нейроепітеліаль-ного, мантійного і крайового шарів. Протягом подаль-шого розвитку частина клітин нейроепітеліального шару мігрує до поверхні мозочка, де утворює зовнішній зернистий шар. Клітини цього шару зберігають здатність до поділу, формуючи проліфератив-ну зону на поверхні мозочка.
На шостому місяці розвитку в зовнішньому зернистому шарі утворюються різні типи клітин. Ці клітини мігрують у напрямку клітин Пуркіньє і диференціюються в зерноподібні клітини — зерна. Коши-кові й зірчасті нейрони утворюються внаслідок проліферації клітин білої речовини мозочка. Кора мозочка, яка складається з клітин Пур-кіньє (клітин Гольджі II типу) і нейронів, що походять із зовнішнього зернистого шару, досягає кінцевого розвитку після народження. Ядра мозочка, такі, як зубчасте ядро, отримують свою остаточну локалізацію ще перед народженням.
Середній мозок. У складі середнього мозку кожна базальна пластинка містить дві групи рухових ядер:
медіальну соматомоторну групу складають ядра окорухового і блокового нервів, які іннервують м'язи ока;
невелику загальну вісцеромоторну групу, утворену ядром Едінґера-Вестфаля (додаткове ядро окорухового нерва), що іннервує м'яз-звужувач зіниці.
Крайовий шар кожної базальної пластинки потовщується, формуючи основу ніжки мозку. Ці частини ніжок мозку містять шляхи, що прямують від кори півкуль великого мозку до розташованих нижче центрів мосту і спинного мозку. Початково крилові пластинки середнього мозку мають вигляд двох поздовжніх потовщень, що розмежовуються по серединній лінії неглибокою борозною. Згодом кожне підвищення поді-ляється поперечною борозною на