Остаточне завершення формування нервової системи закінчується у 18-20 років. За даними електроенцефалографії, картина електроактивності кори головного мозку стає подібною до такої у дорослих приблизно у 18-річному віці. Складність та багатоступеневість становлення нервової системи має важливе клінічне значення.
Висновки
Із вищесказаного можна зробити наступні висновки:
1. Нервова система у хордових починає розвиватися із ектодерми. Вона формується із відповідної групи клітин зародка, що розташовані на спинному боці. Цей розвиток продовжується по шляху формування спинного, а потім і головного мозку, нервів та нервових вузлів що відходять від центральної нервової системи.
2. Нервова система забезпечує зв’язок організму із навколишнім середовищем. Цей взаємозв’язок відіграє важливу роль у функціонуванні самого організму, бо від можливості сприймати та аналізувати стан середовища у великій мірі залежить і можливість підтримувати у цьому середовищі свій власний сталий склад – гомеостаз організму.
3. Нервова система усіх тварин та людини працює за загальним принципом – рефлекторним. Він залишається спільним для тварин різних груп, починаючи від кишковопорожнинних і закінчуючи ссавцями. Але рівень прояву рефлексів у процесі ускладнення будови нервової системи стає все складнішим. Це підтверджує уявлення про взаємозв’язок будови та функції на рівні нервової системи.
4. Виходячи із того, що онтогенез є коротким повторенням філогенезу, можна використовувати еволюційний підхід до питання розвитку нервової системи у хордових, але тільки у певних межах, бо в онтогенезі нервової системи спостерігається відхилення, зв’язані із функціональним а не філогенетичним принципом її формування.
5. У головному мозку ссавців та людини є центри, що керують процесами в усьому організмі. Спинний мозок, який філогенетично є старшим, опиняється в процесі онтогенезу підконтрольним головному мозку. Проте найпростіші рухові реакції можуть відбуватися безпосередньо під контролем спинного мозку, без участі центрів головного мозку.
Література