3.1.4. ЛІМФАТИЧНІ СУДИНИ

Відомо, що в лімфатичних судинах рідина тече в одному напрямку від органа до регіональних лімфатичних вузлів. Зворотній течії протистоїть добре розвинений клапанний апарат.

Стосовно лімфатичних вузлів лімфатичні судини поділяються на ті, що приносять і ті, що відносять. Великі лімфатичні судини, що супроводжують артерії і вени, називають колекторними лімфатичними судинами. Минаючи на своєму шляху останню групу лімфатичних вузлів і збираючи лімфу від великих частин тіла (кінцівки, голова, внутрішні органи), колектори формують лімфатичні стовбури, що, зливаючи, утворять лімфатичні протоки, що впадають у венозні кути або в кінцеві відділи утворюючих їх вен. Лімфатичні судини мають внутрішню, середню і зовнішню оболонки.

Внутрішня оболонка складається з одного шару ендотеліальних клітин і підендотеліального шару пухкої сполучної тканини. Вирости внутрішньої оболонки в просвіт судин утворюють систему клапанів, що визначають просування лімфи в напрямку від периферії до центра.

Середня оболонка складається з гладких м’язових волокон, розташованих циркулярно. Скорочення мускулатури сприяє просуванню лімфи. Однак основна роль у просуванні лімфи належить дії грудної порожнини, що присмоктує, скороченню кістякових м’язів і т.д. У процесі життєдіяльності м’язи й органи, змінюючи свій обсяг, здавлюють поруч розташовані лімфатичні судини. При цьому система клапанів лімфатичних судин направляє струм лімфи від периферії до центра.

Зовнішня оболонка лімфатичних судин представлена сполучною тканиною. Від органів беруть початок лімфатичні судини, що відводять по ходу яких розташовуються групи лімфатичних вузлів. Всі лімфатичні судини, що відводять збирають лімфу в праву і ліву лімфатичні протоки [дод.4].

3.1.5. ЛІМФАТИЧНІ СТОВБУРИ ТА ПРОТОКИ

Лімфатичні стовбури і протоки по діаметрі і товщині стінки перевищують лімфатичні судини.

Про власні моторні можливості лімфатичних стовбурів і проток свідчить багатство іннерваційних апаратів їхньої стінки. У стінці лімфатичних судин, стовбурів і проток розташовуються і судини судин. Висловлюється припущення про те, що завдяки їхній діяльності на шляхах просування лімфи її концентрація може підвищуватися внаслідок всмоктування води кровоносними капілярами.

3.1.5.1. ГРУДНА ПРОТОКА

Правий і лівий поперекові стовбури несуть лімфу від таза і нижніх кінцівок, від травного тракту лімфа збирається в один або декілька кишкових стовбурів. Від злиття названих стовбурів на рівні XII грудного — II поперекового хребців утворюється грудна протока довжиною 20— 40 см, що у своєму початку в більшості випадків має розширення — цистерну. М’язовий компонент стінки зменшується знизу нагору (тому від місця проходження через діафрагму до устя стінки грудної протоки робиться вдвічі тонше). Стінка грудної протоки, крім внутрішньої і зовнішньої оболонок, містить добре виражену середню оболонку — м’язову, здатну активно проштовхувати лімфу по протоці. Вздовж грудної протоки наявні 7—9 клапанів, що перешкоджають зворотному відтоку лімфи. Ефекторна іннервація грудної протоки здійснюється постгангліонарними волокнами клітин симпатичного стовбура, що розташовані в зовнішній оболонці протоки.

По грудній протоці лімфа відтікає від нижніх кінцівок, стінок і органів таза і черевної порожнини, лівої половини грудної порожнини. З черевної порожнини грудна протока проходить через аортальний отвір діафрагми в порожнину грудної клітки, а потім на рівні V—III грудних хребців починає відхилятися вліво, виходить в область шиї і, утворюючи дугу, опуклу догори, впадає в лівий венозний кут, утворений лівою внутрішньою яремною веною і лівою підключичною веною, або в кінцеві відділи цих вен. У шийну частину протоки впадають бронхосередостінний стовбур, що збирає лімфу від лівої половини органів і стінок грудної клітки, лівий підключичний стовбур, що несе лімфу від лівої руки, і лівий яремний стовбур, що йде від лівої половини голови і шиї.

3.1.5.2. ПРАВА ЛІМФАТИЧНА ПРОТОКА

Від правої верхньої кінцівки, правої половини голови і шиї, органів правої половини грудної порожнини лімфу збирає права лімфатична протока довжиною 1,0—1,5 см. Вона формується з правого підключичного, правого яремного і правого бронхосередостінного стовбурів. Права лімфатична протока вливається в правий венозний кут.

3.2. ЛІМФАТИЧНІ СУДИНИ І РЕГІОНАРНІ ЛІМФАТИЧНІ ВУЗЛИ ОБЛАСТЕЙ ТІЛА

3.2.1. ЛІМФАТИЧНІ СУДИНИ І ВУЗЛИ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ

В нижній кінцівці регіонарними є підколінні і пахові лімфатичні вузли, що поділяються на поверхневі і глибокі. Лімфатичні судини нижньої кінцівки також поділяються на поверхневі, що збирають лімфу зі шкіри і підшкірної клітковини, і глибокі, що відводять лімфу від глибоких тканин: фасцію, сухожиль, м’язів, зв’язок, суглобів і кісток.

Поверхневі судини утворюють медіальну, задню і латеральну групи. Судини медіальної групи збирають лімфу від шкіри медіальної частини стопи і гомілки і всього стегна, супроводжуючи велику підшкірну вену ноги, і впадають у поверхневі пахові лімфатичні вузли розташовані нижче пахової зв’язки. У ці ж вузли відтікає лімфа від передньої черевної стінки (нижче пупка), сідничної області, зовнішніх статевих органів і частини органів малого таза. Задні і латеральні лімфатичні судини несуть лімфу від шкіри задньої і латеральної частин стопи і гомілки, супроводжуючи малу підшкірну вену ноги, і впадають у підколінні лімфатичні вузли. Судини цих вузлів, що виносять, впадають у глибокі лімфатичні пахові вузли.

Глибокі лімфатичні судини збирають лімфу від стопи, гомілки і колінного суглоба в підколінні лімфатичні вузли, а від тканин стегна — у глибокі пахові вузли, що відводять, судини яких впадають у зовнішні підвздошні вузли.

3.2.2. ЛІМФАТИЧНІ СУДИНИ І ВУЗЛИ ТАЗА

Лімфатичні вузли таза в залежності від положення поділяють на парієтальні і вісцеральні. До парієтальних лімфатичних вузлів відносять зовнішні, внутрішні і загальні підвздошні вузли, що