Псевдоерозія (ектопія) (мал. 2, а) — заміщення плоского епітелію ектоцервіксу циліндричним ендоцервікальним.

Посттравматична ектопія цилінд-ричного епітелію шийки матки (внас-лідок розривів її під час пологів, а та-кож травмування у випадку аборту) називається ектропіопом (виворіт слизової оболонки-шийки матки).

Псевдоерозія (ектопія) шийки мат-ки — це доброякісне поліетіологічне захворювання, яке спостерігається у 40—50% гінекологічних хворих, причо-му більше ніж у половині випадків — у пацієнток віком до 25 років.

Існує кілька теорій патогенезу ек-топії шийки матки:—

механічна теорія (відлущування багатошарового плоского епітелію внаслідок механічного впливу з по-дальшим приєднанням запального процесу);—

теорія запального походження, яка не пояснює існування природже-ної псевдоерозії, зникнення її у зв'яз-ку з вагітністю;—

гормональна теорія, яка знахо-дить все більше прихильників у всіх країнах світу.

Існує також теорія аутоімунного компонента патогенезу патології ший-ки матки.

Ектопія шийки матки є доброякіс-ним захворюванням з дуже низьким малігнізуючим потенціалом. Репаративні процеси в ділянці псевдоерозії, які сприяють диференціації резервних клітин у багатошаровий плоский епі-телій, контролюються багатьма чинни-ками: віком, наявністю запалення, інфекції, рівнем статевих гормонів, станом місцевого імунітету. Ектопія може перебігати у вигляді двох форм: неускладненої та усклад-неної.

Характерними особливостями ек-топії циліндричного епітелія є на-явність чітких меж, відсутність патоло-гічної секреції й запальних змін. На відміну від ектопії, у випадку справж-ньої ерозії шийки матки з різних при-чин (променевий, хірургічний, хімічний вплив тощо) спостерігається справжній ерозивний процес.

У випадку природженої ектопії кольпоскопічна картина характери-зується зсувом циліндричного епіте-лію за межі зовнішнього зіва. Це відбу-вається ще в період внутрішньоутробного розвитку, і як правило, зона пе-ретворення не виявляється.

У випадку набутої ектопії, або псевдоерозії (неускладненої, ускладненої), кольпоскопічна картина характери-зується наявністю зони перетворення. Для ускладненої форми характерне поєднання ектопії з запальним проце-сом шийки матки або піхви будь-якої етіології.

Під зоною перетворення розумі-ють місце перекриття циліндричного епітелію багатошаровим плоским внаслідок екзогенних або ендогенних впливів. Процес перекриття відбу-вається двома шляхами; 1) з клітин ектопії; 2) із резервних клітин.

Атипова зона перетворення харак-теризується наявністю атипового су-динного рисунка, ділянками йоднегативного епітелію, зонами гіперкератозу, стовщеними протоками цервікальних залоз. При розширеній кольпоскопії виникає підозра на диспластичний процес. Для підтвердження діагно-зу виконують біопсію патологічно зміненої ділянки шийки матки для гістологічної верифікації діагнозу.

Під час огляду в дзеркалах можна запідозрити псевдоерозію, що звичай-но розташовується навколо зовніш-нього зіва, найчастіше має вигляд пля-ми від яскраво-червоного до блідо-ро-жевого кольору з неправильними кон-турами.

При розширеній кольпоскопії екто-пію можна виявити в різноманітних поєднаннях із зоною перетворення. Ділянки ектопії мають вигляд гронопо-дібних скупчень округлих або довгас-тих сосочків яскраво-червоного ко-льору, що обумовлене просвічуванням кровоносних судин крізь одношаро-вий циліндричний епітелій. Зона пере-творення виявляється на фоні яскра-во-червоної поверхні ектопії у вигляді ніжних блідо-сіруватих язичків багатошарового плоского епітелію, при цьо-му можуть спостерігатися відкриті й закриті еидоцервікальні залози, а та-кож судинна сітка, особливо на по-верхні закритих залоз. Для детальні-шого дослідження ураження шийки матки застосовують кольпомікроскопію, що дозволяє зі збільшенням у 90 разів і більше досліджувати епітелій шийки матки.

Цитологічне дослідження мазків-відбитків шийки матки є дуже важли-вим методом у комплексі діагностич-них заходів, що доповнює дані кольпоскопії і дає змогу уточнити діагноз. Виявлена при цьому патологія підтвер-джується даними гістологічного дос-лідження в 92,2% випадків.

У випадку ектопії під час цитологі-чного дослідження в мазках переваж-но виявляють клітини поверхневого і проміжного типів, базальні і парабазальні клітини плоского епітелію, а та-кож клітини циліндричного епітелію.

Мазки-відбитки беруть із піхвової частини шийки матки, перехідної зони, безпосередньо з поверхні ектопії і нижньої третини каналу шийки.

Цитологічний метод слід розгляда-ти як скринінговий, що передує кольпоскопії і біопсії шийки матки.

Основним методом діагностики фонових процесів шийки матки є мор-фологічне дослідження біоптату, яке здійснюється після виконання при-цільної біопсії під контролем кольпос-копії.

Під час гістологічного дослідження виділяють дві форми псевдоерозії: 1) залозисту; 2) сосочкову.

Метаплазія плоского епітелію (плоскоклітинна (сквамозна) метаплазія) і утворення ретенційних (наботових) кіст. Епідермізація є нор-мальним фізіологічним процесом, що відбувається в шийці матки. Плоский епітелій переміщується і перекриває залозистий циліндричний епітелій ендоцервіксу (зона перетворення).

Метаплазія плоского епітелію діагно-стується з допомогою кольпоскопії; біопсія в даному випадку непотрібна. Процес плоскоклітинної метаплазії призводить до перекриття проток ендоцервікальних залоз, внаслідок чого утворюються ретенційні (наботові) кісти. Одна або більше таких кіст зви-чайно наявні на ектоцервіксі жінок у репродуктивному періоді. Наботові кісти варіюють за розмірами від 1 мм до 6 см, можуть мати білий, жовтува-тий, синюватий або рожевий колір. Вони містять мукоїдний прозорий сек-рет ендоцервікальннх залоз, який зав-жди виділяється під час пункції. Васкуляризація кіст швидко зростає, що інколи потребує диференціації їх з раком шийки матки. Іноді проводять диференціальну діагностику з мезонефральною кістою (залишками про-токи первинної нирки) та ендометріозом шийки матки.

Мезонефральна кіста може досяга-ти в діаметрі 2,5 см, містить кубічний епітелій і локалізується глибоко в стромі, часто біля зовнішнього зіва. У лікуванні, як правило, немає потреби. Виявлення зон атипового епітелію шляхом кольпоскопії шийки матки (атипова зона трансформації) потре-бує прицільної біопсії.

Ендоцервіцит (цервіцит) (мал. 2, б) є частим захворюванням шийки матки. Основними етіологічними чин-никами його розвитку є ектопія циліндричного епітелію ендоцервіксу (внаслідок травми або інфекції) і після-пологові ушкодження шийки матки.

Ендоцервіцит найчастіше спричи-няється стафілококами стрептокока-ми і хламідіями. Його проявами мо-жуть бути лейкорея (серозно-гнійні виділення, часто з неприємним запа-хом), подразненні вульви і піхви (свербіж, печіння). Можуть спостерігатися біль у спині, внизу живота, диспареунія, дисменорея, дизурія, посткоїтальні кров'янисті виділення.

Під час гострої стадії цервіциту (до 2 днів) шийка гіперемійована, чутлива під