Диференціальну діагностику прово-дять з ранньою стадією неопластичного процесу, шанкером, шанкероїдом, туберкульозом, гранульомою.

Етіотропне лікування призначають у випадку виявлення патогенних мікроорганізмів.

Лейкоплакія — дистрофічні зміни слизової оболонки у вигляді білих плям з перламутровим блиском, глад-ким або дрібнозернистим рельєфом (мал. 2, в). Із виникненням плоско-клітинної метаплазії червоний колір ендоцервікальної тканини змінюється на білуватий. Будь-які білі плями на шийці матки, що візуалізуються неоз-броєним оком, без аплікації хімічних речовин (оцтова кислота), вважаються лейкоплакією. Будь-яка аномальна картина шийки матки потребує кольпоскопічного і цитологічного (церві-кальна біопсія) дослідження її епіте-лію. Зона лейкоплакії підлягає прицільній біопсії під контролем кольпоскопії. Гістологічно виявляють гіпер-плазію, проліферацію клітин базально-го і проміжного шарів епітелію, гіперкератоз клітин поверхневого шару. У мазках — зроговілий плоский епітелій, а у вишкрібаннях глибоких ділянок — епітелій з ознаками помірної дисплазії. Лейкоплакію потрібно відрізняти від плоских кондилом (венеричні боро-давки), внутрішньоепітеліальних ура-жень шийки матки — цервікальної інтраепітеліальної неоплазії (ЦІН).

Поліп (мал. 2, г). Проліферація тканини ендоцервіксу може призводи-ти до утворення поліна шийки матки.

Первинною скаргою хворих є міжменструальні або посткоїтальні кров'я-нисті виділення. Утворенню поліпа можуть сприяти вживання оральних контрацептивів і вагітність. Поліп, як правило, має невеликі розміри і рідко досягає діаметра 1—2 см. "Ніжка" полі-па звичайно невеликої довжини, тому його можна легко видалити відсікан-ням або скручуванням. Гістологічне дослідження поліпа є обов'язковим.

Рубцеві зміни. Ушкодження ший-ки матки часто має місце після пологів, може спричиняти значну кровотечу і потребують ушивання одразу після розродження. Невидиме підслизове роз'єднання фіброзної сполучної тка-нини строми шийки на рівні внутріш-нього зіва може призводити до істмікоцервікальної недостатності. Цей стан інколи спричиняється трав-муванням шийки під час аборту, вис-коблювання порожнини матки. Уш-кодженнями шийки є також перфора-ція, коловий відрив шийки внаслідок тяжкої дистоції в пологах.

Стеноз шийки матки може мати спадкове, запальне, неопластичне або, частіше, ятрогенне (післяопераційне) походження (внаслідок конізації, елек-трокоагуляції шийки матки; дуже рідко — лазервапоризації або кріоко-агуляції). Проявом його може бути дисменорея; у випадку повної оклюзії — гематометра. Лікування поля-гає в обережному хірургічному розши-ренні шийки.

До передракових процесів шийки матки належать епітеліальна дисплазія різного ступеня, лейкоплакія та аденоматоз з проявами атипії епітелію. Дис-плазія епітелія становить 15—18% за-гальної кількості патологічних про-цесів шийки матки.

Залежно від перебігу патологічного процесу розрізняють епітеліальну дисплазію слабковираженого, помірного і тяжкого (вираженого) ступеня. Цито-логічне дослідження мазків слід проводити за Папаніколау. Для всіх видів дисплазії (передраку) характерна проліферація клітин епітелію на різних рівнях, проте без інвазії в строму. Відсутність інвазії і, завдяки цьому, ме-тастатичного потенціалу дає змогу проводити консервативне лікування на відміну від інвазивних уражень.

У сучасній літературі для класифі-кації епітеліальних уражень шийки матки широко використовується тер-мін "цервікальна інтраепітеліальна неоплазія" (ЦІН, або CIN у латинській транскрипції) для визначення патоло-гічних змін багатошарового плоского епітелію залежно від ступеня прояву мікроскопічних змін.

Слабковиражена дисплазія відпо-відає ЦІН І, помірна — ЦІН II, тяжка дисплазія і преінвазивний рак (carcinoma in citu) ЦІН III.

Розподіл ЦІН (або дисплазії) на сту-пені грунтується на частоті її прогре-сування в інвазивний рак (за відсут-ності лікування). Частота прогресуван-ня в інвазивну карциному для ЦІН І становить 10%, ЦІН НІ — 30%.

Патоморфологія. Слабковиражена дисплазія (ЦІН І) характери-зується помірною проліферацією епі-теліальних клітин базального і парабазального шарів, тимчасом як клітини верхнього шару епітелію не мають оз-нак атипії, залишаються зрілими і диференційованими. Уражується 1/3 товщини епітелію шийки матки.

Помірна дисплазія (ЦІН II) супровод-жується ураженням нижньої половини епітеліального шару (від 1/2 до 2/3 товщі епітелію).

Тяжка дисплазія (ЦІН НІ, сагсіпота іп зііи) характеризується значною проліферацією клітин базального і парабазального шарів, появою гіперхромних клітин в епітелії, порушенням ядерно-цитоплазматичного співвідно-шення у бік збільшення ядер клітин. Уражується вся товща епітеліального шару.

Клінічна картина, діагностика. У хворих з епітеліаль-ною дисплазією, як правило скарг виникає. Іноді можливі кров'янисті виділення зі статевих шляхів, білі, біль внизу живота і в поперековій ділянці. Під час візуального обстеження шийки матки можна виявити ознаки ектопії, ектропіону, гіпертрофії або лейкоплакії. Опитують хворих щодо перенесених гінекологічних захворювань, їх тривалості, особливо у випадку локалізації уражень на шийці матки, а також проведеного раніше обстеження, консервативного і хірургічного лікування та його ефективності, реци-дивів хвороби.

Комплексне обстеження охоплює розширену кольпоскопію, цитологіч-не, гістологічне дослідження, а також дослідження щодо основних видів сексуально-трансмісивних інфекцій (зах-ворювань, що передаються статевим шляхом), і визначення стану ендок-ринної (функція яєчників) та імунної систем.

Найточніша скринінг-діагностика преінвазивних і ранніх інвазивних захворювань шийки матки проводиться шляхом цитологічного дослідження мазка за Папаніколау (точність діагностики - 85%). Мазок беруть окремо з екто- и ендоцервіксу за допомогою спеціальних шпателів, описуючи дугу в 360 градусів, фіксують в спиртовому розчині. Хибно-негативні результати цитологічного дослідження можливі у 10-20% випадків внаслідок неякісного взяття матеріалу для мазка або помилок при цитологічному дослідження. Під час дослідження мазка за Папапіколау може виявлятись атипія, але не дисплазія (у випадках супровідного вагіні-ту, цервіциту, папіломавірусної інфекції). За відсутності клінічно вира-женого запалення пацієнтки підляга-ють подальшому дослідженню (кольпоскопія, прицільна біопсія).

Цитологічне дослідження мазка за Папаніколау є лише скринінговим, остаточний діагноз визначається під час гістологічного оцінювання біопсійного матеріалу. За наявності візуаль-них уражень шийки матки біопсія має виконуватися в усіх випадках неза-лежно від цитологічних даних мазка.

Повне дослідження шийки матки у випадку аномальної клітинної морфо-логії мазка за Папаніколау передбачає застосування таких методів:

1) простої і розширеної кольпоскопії;

2)