Мозаїка (мал. 2, є) відповідає рані-ше прийнятому терміну "поля", "пагонізація". Під час кольпоскопії до про-ведення аплікації оцтовою кислотою можна виявити неспецифічну карти-ну, що нагадує одну з васкуляризованих зон у ЗП, на якій немає відкритих й закритих залоз. Після проби з оцто-вою кислотою рисунок і межі мозаїки стають більш визначеними, мають вигляд блідо-червоної лінії. Груба мо-заїка характеризується неоднаковими за розміром і формою острівцями, більш випнутими борознами червоно-го кольору. Після аплікації оцтової кислоти із грубою мозаїкою іноді відбуваються дуже різкі зміни у бік прояву утворення, на відміну від лег-ких форм пунктації і мозаїки, що не змінюються до такого ступеня.

Атипова зона перетворення (АЗП) припускає наявність типової (нормаль-ної) ЗТ як основного компонента і таких ознак, як атипові судини, зро-говілі залози, ацетобілий епітелій, лей-коплакія, мозаїка, пунктація, йоднега-тивний епітелій, які свідчать про те, що епітелій набуває атипових рис. У зв'яз-ку з цим уважають, що цервікальна інтраепітеліальна неоплазія завжди розвивається з АЗП у процесі мета-плазії. Проте виникнення вогнищ дискератозу може відбуватися і на фоні оригінального (нормального) БПЕ. Доведено, що віруси можуть ушкоджу-вати природний БПЕ, при цьому зміни в епітелії виявляються у вигляді лей-коплакії, мозаїки і пунктації. У зв'яз-ку з цим більшість дослідників у те-перішній час уважають, що в разі ви-явлення класичної картини ацетобілого епітелію, лейкоплакії, пунктації і мозаїки доцільніше вносити їх у кольпоскопічний висновок як діагноз у виг-ляді окремих ознак, тому що в су-часній класифікації кольпоскопічної картини термін АЗП не використо-вується, хоча в практичній діяльності його широко застосовують.

Кольпоскопічна картина АЗП вигля-дає й описується по-різному залежно від поєднання ЦЕ, тонкого метапластичного епітелію, йоднегативних змін зон кератинізованої поверхні, мозаїки, пунктації, відкритих, закритих і зрого-вілих залоз, судинного рисунка. Пере-лічені ознаки можуть мати грубий або слабко виражений характер. Гістологіч-на картина АЗП залежить від наявності, характеру і ступеня прояву атипії епіте-лію. Може виявлятися ЦІН різного сту-пеня, що характеризується клітинною та ядерною атипією, порушенням дифе-ренціації і дозрівання клітин, ознаками проліферації тощо. Проліферуючі кліти-ни можуть займати 1/3, 2/3 і більше об'єму БПЕ, що відповідно визначають як ЦІН І, II, III ступеня.

Кольпоскопічна підозра на інвазивну карциному припускає наявність ознак АЗП із плюс-тканиною, вираз-ками та ін.

До змішаної кольпоскопічної карти-ни належать різноманітні прояви, які нерідко важко чітко класифікувати і трактувати. Найчастіше з них спосте-рігаються такі.

Екзофітна кондилома є проявом папіломавірусної інфекції, як правило, підвищується над поверх-нею слизової оболонки, має тонку ніжку, рідше — широку основу блідо-рожевого або червонуватого кольору. Кондиломи можуть бути тонкими, високими, поодинокими або у вигляді цвітної капусти чи гребенів. На шийці матки дрібні кондиломи після проби з оцтовою кислотою можуть набувати перламутрового блиску, що дозволяє диференціювати їх з ЦЕ.

Запалення (дифузне і місце-ве) може значно утруднювати тракту-вання кольпоскопічної картини. Після видалення виділень можна побачити розпливчасті нечіткі крапки, червону-ваті плями внаслідок розширення ка-пілярів, які після проведення аплікації оцтовою кислотою набувають білува-того кольору. Після обробки розчином Люголя картина набуває крапчастості, спостерігаються нечіткі контури вог-нищ запалення (мал. 2, б).

Атрофія, як правило, є на-слідком естрогенної недостатності. Часто виникає після настання менопаузи (атрофічний вагініт). Епітелій тон-кий, легко травмується, нерівномірно забарвлюється розчином Люголя.

Виразка (справжня ерозія) — це місцевий дефект епітелія. Типови-ми ознаками ерозії є інтенсивний чер-воний колір, "розгорнуті" краї. Дном виразки є стромальний шар епітелію. Строма є йоднегативною. Поверхня ерозії плоска, але може бути грануляр-ною, покритою фібринозним ексуда-том. Виразка часто виникає на фоні атрофії епітелію і має травматичний характер. Справжня ерозія не спосте-рігається у жінок репродуктивного періоду. Справжня ерозія потребує диференціації з карциномою шийки матки шляхом біопсії.

Ендометріоз. Ендометріоїдні гетеротопії кольпоскопічно можуть мати вигляд кіст синюватого кольору, лінійних і крапкових зон, що крово-точать.

Поліп шийки матки — це вирост строми, покритий циліндричним епітелієм з вогнищевою проліферацією ендоцервіксу. Поліпи мо-жуть бути поодиноким або численни-ми і випинатись у просвіт каналу ший-ки матки або за межі зовнішнього зіва (мал. 2, г). Підчас кольпоскопії оціню-ють стан поверхні поліпа. Він може по-криватися тільки ЦЕ і мати типову гро-ноподібну поверхню, або БПЕ, в тому числі незрілим або атиповим.

Під аденозом розуміють на-явність ділянок ЦЕ на епітелії піхви.

Якщо повна візуалізація зони трансформації (перехідної зони між плоским і циліндричним епітелієм) є неможливою, результати кольпоскопії вважають незадовільними. За наяв-ності аномальних даних цитології по-трібно проведення конусоподібної біопсії (діагностичної конізації) шийки матки.

Вискоблювання слизової оболонки каналу шийки матки (ендоцервікальний кюретаж) проводить для дослід-ження невидимого під час кольпо-скопії епітелію цервікального каналу або у випадках уражань, що виявля-ються візуально. У разі виявлення ано-мальної цитологічної картини реко-мендується конусоподібна біопсія шийки матки.

Конусоподібна біопсія (конізація) полягає у хірургічному видаленні ділянки шийки матки, яка містить зону трансформації (зону ризику). Цю про-цедуру можна виконувати з діагнос-тичною і лікувальною метою. Пока-зання до конусоподібно біопсії ший-ки матки такі:

1) відсутність візуалізації зони ура-ження під час кольпоскопії за наяв-ності аномальних даних Цитологічно-го дослідження;

2) незадовільні результати кольпо-скопії при підозрілих щодо ЦІН даних кольпоскопії або цитологічного дос-лідження;

3) виявлення ЦІН під час досліджен-ня матеріалу, одержаного внаслідок вискоблювання слизової оболонки каналу шийки матки;

4) розбіжність даних цитологічного і гістологічного дослідження біопсійного матеріалу;

5) підозра на інвазію, мікроінвазія або аденокарцинома "in situ" в матері-алі