Про ефективність цитологічного скринінгу говорить порівняння скринінгових програм, які проводяться в північних країнах. Всі північні країни: Фінляндія, Швеція, Ісландія, Данія, за виключенням Норвегії, - ввели програми скринінгу, які охопили всю країну або, по крайній мірі, значну частину жіночого населення. В країнах, де скринінг проводиться активно, захворюваність та смертність в РШМ суттєво знизилась, в Норвегії ж таке зниження не було відмічено. Особливо показникові дані про зміну смертності від РШМ в цих країнах. В Ісландії, де загальнонаціональні програми охоплювали майже всі вікові групи (29-59 років) і охоплення жінок скринінгом наближувалося до 100%, смертність від РШМ знизилася за 20-річний період на 80%, в Фінляндії і Швеції, де охоплення жінок скринінгом було також дуже високим – на 50% та 34% відповідно. В Данії приблизно 40% населення були охоплені скринінгом, і смертність від РШМ знизилась на 25%. В той же час в Норвегії, де тільки 5% населення підлягало скринінгу, смертність від РШМ знизилась лишень на 10% [36].

Замітність ефективності цитологічного скринінгу РШМ від скринінгової активності виявлена і в інших дослідженнях. В зв’язку з цим слід відмітити, що ефект цитологічного скринінгу проявляється не відразу, а через деякий період часу (15-20 років); чим довше проводиться цитологічний скринінг, тим вище його ефективність. Про це говорить досвід всіх скринінгових програм. Це пов’язано з біологічними особливостями розвитку РШМ. Відомо, що дисплазія епітелію шийки матки може перейти в передінвазивний рак в середньому через 5-8 років, а клінічний рак – через 10-15 років. Через це для виявлення ефекту скринінгу необхідний певний час. Слід сказати, що крім цих повільно розвиваючихся РШМ зустрічаються і пухлини з дуже швидким розвитком, менше 1 року, але їх мало – менше 10%. Такі швидкотекучі пухлини можуть вислизнути від ефекту скринінгу. Відомо також, що не всі випадки дисплазії та внутріепітеліального раку переходять в інвазивний РШМ, буває і зворотній розвиток процесу, але можливості його значно зменшуються по мірі зростання епітеліальної атипії. При карциномі in situ зворотній розвиток процесу зустрічається лишень в окремих випадках [16].

Успіхи скринінгу РШМ багато в чому залежать від правильної його організації та контролю за його проведенням. Так, в Ісландії і Фінляндії є комп’ютерні системи обліку та виклику жінок для проведення скринінгу, а також реєстрації даних скринінгу і слідкування за хворими; охоплення жінок скринінгом в цих країнах досить високе, а ефективність його значно вище, ніж в Норвегії і Англії, де скринінг пасивно доступний для всіх жінок.

Викликає сумнів доцільність проведення щорічного скринінгу всіх жінок. Це питання широко обговорюється в літературі в зв’язку з тим, що в різних країнах прийняті різні міжскринінгові інтервали. Так, в Фінляндії скринінг проводиться з 5-річним інтервалом, в Швеції – кожні 4 роки, в Ісландії і Китаї – кожні 2-3 роки. В США Американське протиракове товариство радить проводити скринінг РШМ з інтервалом принаймні 1 раз в 3 роки, хоча є й заперечення на користь щорічних скринінгів. В Данії також прийнятий 3-річний міжскринінговий інтервал [28].

Питання про періодичність цитологічного скринінгу РШМ повинні вирішуватись в зв’язку з раціональним розміщенням обмежених ресурсів в зв’язку з їх більше ефективним використанням. За розрахунками спеціалістів ефективність скринінгу РШМ приблизно однакова при інтервалах між обстеженнями в 1 і 2 роки. Якщо ж замінити скринінг який проводився 1 раз в 3 роки на щорічний скринінг тієї ж популяції жінок, то об’єм роботи зросте в 3 рази, а виграш в захисті від раку складе лишень 2%. Популяція жінок, яка вже пройшла скринінг належить до низького ризику розвитку РШМ: ймовірність виявлення РШМ у цих жінок в 5 раз менше, ніж у не оглянутих, а смертність від РШМ – в 10 разів менше. З цих даних випливає висновок, що зростання ефективності скринінгу в протираковій боротьбі може бути досягнуто не за рахунок збільшення його частоти, а за рахунок активного залучення жінок, які не проходили обстеження.

Аналізуючи випадки інвазивного РШМ, який був виявлений у жінок в країнах, де скринінг РШМ проводиться дуже ретельно, автори приходять до висновку, що в 70% цих випадків РШМ виник у жінок, які взагалі не приймали участі в скринінзі або обстежувались дуже нерегулярно.

Прихильники щорічних скринінгів обґрунтовують свою позицію низькою чутливістю цитологічних досліджень в деяких лабораторіях, великою кількістю ложнонегативних відповідей. Для зменшення ефекту ложнонегативних цитологічних досліджень в багатьох країнах рекомендують проводити скринінг у жінок 2 роки підряд і при негативних цитологічних даних збільшувати інтервал між скринінгами до 3-5 років. Так, якщо чутливість цитологічного дослідження складає 80%, а 20% випадків початкового РШМ пропускається, то при другому скринінзі, проведеному через 1 рік, залишаться невиявленими тільки 4% випадків початкового раку [16].

Ефективність скринінгу РШМ, безумовно, залежить від чутливості цитологічного дослідження, яка, за даними різних дослідників, складає від 66% до 83%. В 70-90% випадків причиною ложнонегативних цитологічних відповідей є поганий завір матеріалу для цитологічного дослідження і лишень в 10-30% - помилкова інтерпретація цитологічних даних [27].

ВОЗ рекомендує в країнах з обмеженими ресурсами організувати хоча б одноразовий скринінг всіх жінок 35-40 років, а при наявності більших можливостей частоту скринінгу підвищити до 1 разу в 10 або 5 років