Обтяжений плин даної вагітності у виді анемії вагітних відзначене в 42% (5) випадку, погроза переривання вагітності в 25% (3), часткове предлежание плаценти в 8% (1), низька плацентация 8% (1) випадку.

У родах лікування внутрішньоутробної гипоксии проводилася в 16,7% (2) випадку.

92% (11) жінок були госпіталізовані в стаціонар і до родів знаходилися протягом 10 днів.

Роди в головному предлежание відбулися в 92% (11) випадку, у т.ч.

однім випадку в особовому предлежании. У тазовому (чисто сідничному) предлежании роди мали місце в 8% (1) випадку.

У 92% (11) випадку роди відбулися в терміні 37-40 тижнів. У 5,5% (1) - були передчасні в терміні 32 тижнів.

Показанням до попередньої операції кесарева перетину були в 42% (5) випадку значний плід, 16,7%(2), аномалія пологової діяльності, що не піддається терапії.

Центральне предлежание плаценти, нефропатия важкого ступеня, поперечне положення плоду, лобове вставление стали показанням до абдоминальному родоразрешению в 8% (1) випадках відповідно.

Тривалий безводний період до родів (10 часів) відзначений в однім випадку.

Загальна тривалість родів склала 518,5±88,1 мин, першого періоду - 493±88,4 мин, другого - 25,5±2,1 мин, третього - 10,5±1,2 хв.

Ручне відділення плаценти з наступною ревізією стінок матки провадився в 16,7% (2) випадках, ручна ревізія стінок матки після відділення посліду провадилася в 83,3% (10) випадках. Эпизиотомжво

другому періоді родів провадився 25% (3) випадках через погрозу розірвання промежини (1) і особового предлежания (1) і тазового предлежания (1).

Загальна крововтрата до 250мл спостерігався в 50% (6) випадках, 300-350 мл - 42% (5), 400 мл -8 % (1).

Новонароджені 5 чоловіча стать, 7 - жіночого. З середньою масою тіла 3145,8± 163,4 р, ростом-51,3±1,1 см, з оцінкою по шкалі Ангар на першій хвилині -7,4±0,1 балів, на пятой-8±0,2 балів.

Недоношенность новонародженого другий ступеня з масою плоду 1700,0 г і ростом 42 см супроводжувався НМК. Дитина на третє добу був переведений у дитячу лікарню № 14.

Діти були виписані з породіллею на 3-6 (у середньому 5,3±0,7) доба послеродового періоду. Одна дитина була виписана з роддома на 30-е добу, усиновлена.

Висновки:

1. Интергенетический період менше 2 років не є протипоказанням для родів через природні пологові шляхи в жінок із рубцем на матці.

2. Після попередньої операції КС у 16,7% (2) мали місце

самопроизвольные аборти.

3. Роди до і після предыдущей бперации КС є сприятливим прогностичним факт0]5ом для родоразрешения жінок із рубцем на матці після КС че^ез природні пологові шляхи.

4. Обтяжений плин даної вагітності мали місце у виді анемії вагітних у 42% (5) випадках, погрози переривання вагітності —в 25% (3), неправильне положення плаценти —в 16,7% (2).

5. Особове і тазове предлежание не є протипоказанням до роод через природні пологові шляхи при відсутності інших протипоказана,

6. Порушення відділення плаценти в третьому періоді родів спостерігалося в 16,7% (2) випадках.

7. Патологічна крововтрата мала місце в 50% (6) випадках.

8. Всі доношені новорожденные були без порушення загального стана.

9. Послеродовый період протікав без ускладнень і жінки були виписані в середньому на 5-е добу послеродового періоду.

ВИСНОВОК:

Зростаюча частота кесарева перетину в зв'язку з розширенням показань до цієї операції поставила перед акушерами-гінекологами нову проблема-ведення вагітності і родів у жінок із рубцем на матці (В.И. Грищенко, В.В. Лазуренко, 1998).

Повторне абдоминальное родоразрешение безсумнівно є технічно складним утручанням, небезпечним для матері і не завжди оптимальним для плоду.

З метою визначення питомої ваги повторного абдоминального родоразрешения, а також впливи наявності рубця на матці після попередньої операції кесарева перетину на плин вагітності і її виходів були проаналізовані 1083 історії родів жінок родоразрешенных абдоминальным шляхом за період 1993-1997 гг про роддоме ^У, із них 130-шляхом повторною операцією КС, а також проведений клініко-статистичний аналіз 12 родів через природні пологові шляхи в жінок із рубцем на матці після попереднього абдоминального родоразрешения.

Наші дані питомої ваги повторного кесарева перетину в структурі абдоминального родоразрешения склав 12%, що нижче, чим за даними літератури, де вказується, що ріст частоти КС відбувається в основному за рахунок повторного КС і складає 1/3 загального числа КС (Л. С. Мареева, И.И. Левашова, А.П. Мельников і соавт. ,1993; SRH Soliman, RF Burrows, 1993).

Відомо, що наявність рубця на матці впливає на гестационный процес (Л.М. Юр'ева, С.М. Ясшковська, 1998; С.О. Швиденко, 1997).

Нами встановлене, що фізіологічний плин вагітності спостерігалося усього в 7,7% (10) випадків із рубцем на матці, у той час як у

92,3% (120) випадків відзначалися ті або інші відхилення здоров'я.

Погроза переривання вагітності першої і другої половини вагітності відзначалося в 23,8% (31) жінки, ранні і пізні гестозы-у 18,5% (24), гострі інфекційні захворювання, а також хронічні в стадії обострения-у 19,9% (22), анемія беременных-у 25,4% (33).

Наші дослідження показали, що повторне КС була зроблена з початком пологової діяльності в 61,5% (80) випадках.

У 38,5% (50) абдоминальное родоразрешение провадилася до початку пологової діяльності, в основному за показниками з боку плоду (внутрішньоутробна гипоксия плоду, Rh-изоиммунизация і необхідність дострокового родоразрешения й ін.).

Клініко-статистичний аналіз историй--редев жінок, родоразрешенных шляхом повторного КС показав, що до 36 тижнів гестации абдоминальное родоразрешение проведене в 2 (1,5%) вагітних по абсолютних показаннях, як-от у зв'язку з отслойкой нормально розташованої плаценти.

За даними З.М. Дубоссарской і соавт. (1998), рубець на матці

явилося показанням до повторному абдоминальному родоразрешению в

17,4%.

У структурі показань до повторної операції КС перше місце займає анатомо-функционалъная неповноцінність рубця на матці після попереднього абдоминального родоразрешения.

За даними нашого аналізу