Роль інфекційного фактору в невиношуванні вагітності.

РЕЗЮМЕ.

В роботі про-ведено ретроспективний аналіз 1894 історій хвороб і родів вагітних із загрозою переривання вагітності, самовільними викид-нями та передчасними пологами. Встановлено, що перший та другий ступені чистоти піхви в 3 рази частіше спостерігаються у вагітних, у яких вдалося пролонгувати вагітність, тоді як третій і четвертий ступені чистоти піхви мали місце в 1,8 рази частіше у жінок, у яких вагітність закінчилася самовільним викиднем чи передчасними пологами.

Цілеспрямоване визначення характеру мікрофлори вмісту піхви та дородова санація вагітних є одним із резервів, який дозво-лить знизити частоту невиношування вагітності.

Однією із актуальних проблем в сучасному акушерстві залишається проблема невиношування вагітності. Дана проблема має не лише медичні, але й соціальні аспекти, що зумовлено низьким рівнем народжуваності та відсутністю тенденції до зниження частоти невиношування як в нашій країні, так і за кордоном. По даних ВООЗ, частота спонтанних викиднів складає 15-20%, а перед-часних пологів - 4,5-7,3%. На фоні загального зниження народжуваності зменшення рівня самовільних викиднів та передчасних пологів стає вагомим резервом, котрий дає можливість значно покращити складну демографічну ситуацію в країні [4].

Відомо, що недоношені діти страждають на фізичну, інтелектуаль-ну та емоційну неповноцінність. Питома вага недоношених дітей в структурі перинатальної смертності досягає 50-70%. Показник мертвонароджува-ності у недоношених в 5-15 разів вище ніж у доношених дітей, а ранньої неонатальної смертності вище в 25-30 разів [6].

Проблема невиношування вагітності є поліетіологічною. Необ-хідно відзначити, що до сьогоднішнього дня невияснених причин переривання вагітності є багато і частота їх залишається високою - 12-41,2% [5]. Серед факторів, що приводять до переривання вагітності, все ж таки вагоме місце займає інфекційний фактор. Так за даними Г.К.Степанківської /1994/ наявність генітальної та екстрагенітальної інфекції в організмі жінки складає 31,5% серед всіх причин переривання вагітності [3].

Ще в 1892 році А.Додерлейном вперше були описані лактобацили, як переважаюча складова нормальної вагінальної мікро-флори. В даний час встановлено, що нормальний мікробний склад флори піхви включає біля 60 штамів бактерій і залежить від багатьох факторів: віку жінки, фази менструального циклу, сексуальної активності, наявності вагітності, використання сперміцидів, ВМС, антибіотиків, глюкокортикоїдів, цитостатиків, наявності деяких екстрагенітальних захворювань і т.д. Але ознакою здоров'я вважається переважання лактобацил /до 95%/ в мікробному пейзажі піхви [1].

Матеріал і методи дослідження.

Виходячи із вище сказаного, ми вирішили проаналізувати характер мікрофлори піхви у вагітних із загрозою переривання вагітності, самовільними викиднями та передчасними пологами, взявши за основу дані мікроскопії мазків із вмісту піхви. Мазки приготовляли за стандартною методикою; шляхом фарбування 1% водним розчином метиленового синього. Проведений ретро-спективний аналіз 1894 історій хвороб і родів вагітних із загрозою переривання вагітності, самовільними викиднями та передчасними пологами, котрі знаходилися на стаціонарному лікуванні в Коломийському пологовому будинку за період 1995-1999 роки.

Результати досліджень та їх обговорення.

Встановлено, що частота невиношування вагітності в середньому складає 15,8%. Серед обстежених в першому триместрі було 850 жінок /44,9%/, в другому триместрі - 455 /24%/, в третьому триместрі - 589 /31,1%/. Із 1894 обстежених жінок у 1045 /55,2%/ вагітність була збережена. Незважаючи на проведене лікування вагітність перервалася у 849 жінок, що складає 44,8%. Дані про кількісний склад вагітних по триместрах вагітності наведено в таблиці 1.

Таблиця 1.

Групи обстежених | Кількість обстежених жінок, %

1 триместр | 2 триместр | 3 триместр

Вагітність збережена | 365 /43%/ | 369 /81%/ | 311 /52,8%/

Вагітність перервалася | 485 /57%/ | 86 /19%/ | 278 /47,2%/

З наведених даних випливає, що частота невиношування вагітності найвища в першому триместрі, а найнижча в другому триместрі, що відповідає даним літератури [1,2]. Проведений аналіз свід-чить про те, що найбільш часто невиношування вагітності від-мічається у жінок у віці від 18 до 25 років в першому триместрі вагітності.

Співвідношення між мешканцями міста і села було відповідно таким: 710 /37,5%/ і 1184 /62,5%/, що відрізняється від літера-турних даних, де вказується на переважання жительок міста. Це очевидно пов'язано з особливостями населення Коломийського району нашої області. Першовагітні складають 958 /50,6%/, а повторновагітні - 936 /49,4%/ випадків. У 890 /46,9%/ вагітних відмічалася анемія різного ступеня важкості .У групі досліджен-ня переважали домогосподарки 1042 /55%/ і жінки, які виконува-ли важку фізичну працю 388 /20,5%/.

Проаналізувавши результати мікроскопічного дослідження із вмісту піхви на флору, нами виявлено різке збільшення частоти випадків третього і четвертого ступенів чистоти піхви у ва-гітних із загрозою переривання вагітності порівняно із контролем в 3,2 раза /р < 0,01/. Якщо звернути увагу на якісний склад флори, то спостерігається значне зниження кількості лактобацил /до 45%/ і зростання кокової флори /до 36%/ по відношенню до контрольної групи вагітних із нормальним пере-бігом вагітності.

У зв'язку з тим, що чітко простежується патологія бакте-ріальної флори піхви при загрозі переривання вагітності, самовільних викиднях та передчасних пологах, ми проаналізували якісний склад флори вмісту піхви за даними мікроскопії /пере-важання лактобацил, кокової, змішаної флори, наявність дріжджо-вих грибків, трихомонад, гонококів/ у жінок із загрозою пере-ривання вагітності, де вона була збережена і у жінок із само-вільними викиднями та передчасними пологами. Лікування загро-зи переривання вагітності у всіх випадках проводилось без відповідної санації піхви наступним комплексом препаратів: заспокійливими середниками /екстракт валеріани, персен, санасон/, спазмолітиками /но-шпа, папаверин, платіфілін, баралгін, магнія сульфат/, гормонами /фолікулін, прогестерон, хоріонічний гонадотропін, дексаметазон, преднізолон/, бета-адреноміметиками /партусистен, гініпрал/, блокаторами кальцієвих каналів /ізоптін/, інгібіторами простагландинсинтетази /індометацин/, десенсибілізуючими