З різноманіття форм і змісту відношень у системах охорони здоров'я пропонується взяти за основу маркетингові (ліберальні) відношення суб'єктів системи і на основі цього спробувати представити типологію і правові характеристики систем охорони здоров'я.

Такий підхід, на нашу думку, цілком закономірний і виправданий. Тим більше, що він дозволяє врахувати, зокрема, об'єктивні реалії наповнення сучасної вітчизняної системи охорони здоров'я економічними складовими. Крім того, деякою мірою забезпечує дослідження систем охорони здоров'я на основі розумного сполучення теоретичного і практичного досвіду соціальної гігієни і керування охороною здоров'я з науковими основами маркетингу, новітніми інформаційними технологіями математичного й економічного моделювання. Подібна інтеграція є одним з можливих шляхів сучасних підходів до розуміння об'єктивної сутності систем охорони здоров'я, розробці і застосуванню новітніх форм і методів у керуванні (регулюванні) такими системами.

Виходячи з подібного підходу, пропонується наступна концептуальна типологія моделей систем охорони здоров'я:

Натуральні (“примітивні”) моделі системи охорони здоров'я – системи, що характеризуються відсутністю, або вкрай низьким ступенем правової упорядкованості відношення лікаря і пацієнта;

Ринкові (маркетингові) моделі системи охорони здоров'я – системи, що спираються у своєму функціонуванні й еволюції на об'єктивні дії економічних і інших суспільних законів, що визначають цільові взаємодії виробника і споживача медичних послуг;

Не ринкові (соціалістичні) моделі системи охорони здоров'я – системи невиробничого економічного принципу функціонування, у яких надання медичної допомоги забезпечується тотальною роллю держави;

Моделі системи охорони здоров'я змішаного типу – системи, що сполучать у собі як патерналістичних відносин між лікарем і пацієнтом, так і ліберальну маркетингову сутність таких взаємин.

Пропонований типологічний підхід, перш за все , дозволяє закласти в основу функціонування всіх можливих систем охорони здоров'я принцип волі, охарактеризувати ступінь вільного розвитку в усіх без винятку системах, а не тільки реалізувати цей принцип у приватних медичних організаціях. Крім того, при подібному підході знімаються визначені протиріччя зовнішньої відособленості системи охорони здоров'я, що не розв'язні в поглядах на систему в рамках об'єктного й організаційного підходів. Представляється можливим вибудувати логічну систему організацій охорони здоров'я, відвівши законну роль конкретним усіляким формам надання медичних послуг, таким як відомчі організацій охорони здоров'я, система обов'язкового медичного страхування й ін. И, нарешті, з наукових позицій методологічно улаштовується роль держави в можливому встановленні і прикладній реалізації гарантій права на вільне одержання безкоштовної медичної допомоги.

Література

Найговзина Н.Б. і Ковалевский М.А. Системи охорона здоров’я в Російській Федерації: організаційно-правові аспекти. - М.: Класик-Консалдинг, 1999.

Field M.G. The Health System and Policy: a Contemporary American Dialectic // Sosial Science and Medicine, 1980. – V 14a, № 5. – H. 401.

Фотаки Маріанна Сполучення суспільного/державного і частки в Російській системі охорони здоров'я у світлі міжнародного досвіду // Зб. “Суспільне і частка в охороні здоров'я й у медичному страхуванні (стан, проблеми, перспективи)” – М., - 1999. – С.8 –11

Фундаментальні основи політики охорони здоров'я. / Під ред. О.П.Щепина, М., 1999.

Питання політики в області охорони здоров'я в колишніх соціалістичних країнах. Стратегія поліпшення систем охорони здоров'я в колишніх соціалістичних країнах. / М.Жаркович із спів втр. –м.: Федеральний фонд ОМС, 1998.