пероральний прийом після вечері 2г тібералу і одночасно інтравагінально вводили хілак форте-краплі по 2 мл 2 рази в день на протязі 7 днів.
Результати дослідження та їх обговорення.
Враховуючи етіопатогенез бактеріального вагінозу, полягає у зникненні або різкому зменшенні концентрації лактобацил, підвищенні рН вмісту піхви і абсолютному домінуванні облігатно-анаеробних та мікроаерофільних мікроорганізмів у піхвовому мікроценозі. У зв’язку з цим залишається вибір за препаратами антианаеробної дії та препаратами, які знижують рН піхви і створюють сприятливі умови для колонізації піхви лактобактеріями. Зважаючи на етіопатогенез бактеріального вагінозу, ми вирішили провести лікування 65 вагітних із бактеріальним вагінозом препаратами “Тіберал” та “Хілак форте-краплі”. Діагноз бактеріального вагінозу у всіх пацієнток був поставлений вперше. В жіночій консультації у 23 жінок (35,4%) був виставлений діагноз неспецифічного кольпіту. Використовувалося лікування у вигляді наступних препаратів: поліжинакс, тержінан, клотрімазол. У всіх випадках лікування було неефективним.
Проаналізовані результати спостереження. Основною скаргою у вагітних із бактеріальним вагінозом була скарга на значні з неприємним запахом виділення з піхви у 53 (81,5%) пацієнток. У 12 (18,5%) жінок скарги були відсутні. Після проведеного лікування скарги були відсутні у всіх пацієнток і тільки через 1 місяць одна пацієнтка повідомила про повторну появу виділень у збільшеній кількості із неприємним запахом. Дані про динаміку скарг приведені в таблиці 1.
Таблиця 1
Скарги пацієнток до і після лікування бактеріального вагінозу.
Скарги | До лікування | Через 7-10 днів після лікування | Через 1 місяць після лікування
Характерні для бактеріального вагінозу | 53 (81,5%) | 0 (0%) | 1 (1,5%)
Відсутність скарг | 12 (18,5%) | 65 (100%) | 64 (98,5%)
Під час першого обстеження до лікування бактеріального вагінозу у 100% жінок у мазках, фарбованих по Граму, виявлено “ключові клітини”, рН вмісту піхви в середньому був 5,8±0,25, амінотест у 56 (86,2%) випадках був позитивний. Після лікування через 7-10 днів “ключові клітини” були виявлені тільки у 2 (3,1%) жінок, рН вмісту піхви був в середньому 4,1±0,27, амінотест у всіх випадках виявлявся негативним. Через 1 місяць після лікування “ключові клітини” знову виявлені у однієї жінки, рН піхви в середньому склав 4,16±0,26, амінний тест був позитивним теж у однієї жінки.
Характер мікрофлори піхви представлений в таблиці 2.
Таблиця 2
Результати мікробіологічного дослідження піхвового вмісту у пацієнток
до і після лікування бактеріального вагінозу.
Мікроорганізми | До лікування | Через 7-10 днів після лікування | Через 1 місяць після лікування
Часто-та виявле-ння, % | Ступінь колоні-зації, КУО/мл | Часто-та виявле-ння, % | Ступінь колоні-зації, КУО/мл | Часто-та виявлення, % | Ступінь колоні-зації, КУО/мл
Lactobacillus spp. | 38,2 | 102-105 | 96,9* | 107-108* | 95,4* | 107-108*
Staph. epidermidis | 24,2 | <103 | 22,5 | <103 | 23,4 | <103
Staph. saprophyticus | 4,6 | <103 | 4,1 | <103 | 4,7 | <103
Proteus mirabilis | 4,4 | <103 | 3,8 | <103 | 4,0 | <103
E. coli | 28,5 | 103-104 | 26,4 | 103-104 | 25,2 | 103-104
Str. nonhaemolyticus | 4,6 | <103 | - | - | 2,2 | <103
Corinebacterium spp. | 6,2 | <103 | 5,4 | <103 | 5,2 | <103
Bifidobacterium spp. | 15,8 | 103-105 | 17,4 | 106-107* | 16,4 | 106-107*
Peptostreptococcus spp. | 29,8 | 106-107 | 7,2* | <103* | 7,8* | <103*
Peptococcus spp. | 20,1 | 106-107 | 3,6* | <103* | 4,2* | <103*
Bacteroides spp. | 18,6 | 106-107 | 5,4* | <103* | 5,2* | <103*
Veillonella spp. | 4,3 | <103 | - | - | - | -
Eubacterium spp. | 6,3 | 105-106 | 2,1* | <103* | 1,2* | <103*
Gardnerella vaginalis | 58,9 | 106-107 | 3,1* | <103* | 4,3* | <103*
Примітка: *p < 0,01 в порівнянні з показниками до лікування
Як бачимо з даних таблиці 2 у жінок із бактеріальним вагінозом наявне масивне мікробне забруднення вагінального біотопу в основному облігатно-анаеробною та мікроаерофільною флорою і значне зниження концентрації лактобактерій. Після лікування препаратами “Тіберал” і “Хілак форте-краплі” відмічається нормалізація мікробіоценозу піхви.
При використанні тібералу не було ні одного випадку алергічної реакції і кандідозного вульвовагініту після лікування. Побічні реакції проявлялися у вигляді нудоти - 6 (9,2%), сухості ротової порожнини – 4 (6,2%) випадків. Блювота, діарея у досліджуваній групі жінок були відсутні.
Таким чином, проведене дослідження свідчить про високу клінічну і лабораторну ефективність лікування бактеріального вагінозу у вагітних препаратами “Тіберал” і “Хілак форте-краплі”. По запропонованій схемі лікування загальна рання ефективність терапії бактеріального вагінозу склала 96,9%. Через 1 місяць стійкий клінічний і мікробіологічний ефект лікування мав місце у 95,4% випадків. При цьому запропонований метод терапії скорочує курс лікування, зменшує кількість рецедивів та побічних реакцій.
Висновки
Комбінація препаратів “Тіберал” і “Хілак форте-краплі” є високоефективним і патогенетично обгрунтованим методом лікування бактеріального вагінозу у вагітних.
Клінічна та лабораторна ефективність препаратів “Тіберал” і “Хілак форте-краплі” при лікуванні бактеріального вагінозу у вагітних досягає 96,9%.
Література
Анкирская А. С., Демидова Е. М., Карпова О.Ю. и др. // Акуш. и гин. – 1998. -№6.-С.24-27.
Бактериальный вагиноз. Метод. рекомендации, Киев, 1998.-15 с.
Кира Е. Ф. //Акуш. и гин.-1994.-№5.-С.53-55.
Современные методы диагностики, терапии и профилактики ИППП и других урогенитальних инфекций. Материалы рабочего совещания дерматовенерологов и акушер-гинекологов. Москва,1999.-23 с.
Татарчук Т. Ф., Саркісян А.А., Захаренко Н. Ф. //ПАГ.-1996.-№4.-С.90-92.
Цвелев Ю. В., Кочеровец В. И., Кира Е. Ф. и др. Анаэробная инфекция в акушерско-гинекологической практике.-СПб.: Питер Пресс,
