Циліндричний епітелій каналу шийки матки зустрічається дуже часто в мазках, взятих з каналу шийки матки. В мазках циліндричний епітелій розміщується у вигляді окремих круглих клітин, групами або комплексами. Цитологічна картина епітелію залежить від проекції клітин в мазку. При бічній проекції клітини епітелію каналу шийки матки нагадують палісад, мають неправильну чотирикутну форму злегка заокругленими кутами. Ядро базофільно, круглої або овальної форми. Цитоплазма у вигляді тонкого обідка знаходиться біля основи клітини. При розгляді одношарового пласта зверху або знизу ці клітини нагадують торцеву мостову або бджолині стільники, тісно прилягають одна до одної, мають шестикутну форму. В центрі клітини знаходиться ядро [32].

При вивченні етапів малігнізації епітелію шийки матки доцільно використовувати класифікацію в основу якої покладені клініко-морфологічні ознаки [31].

Запропонована наступна клініко-морфологічна класифікацію патологічних процесів шийки матки.

Фонові процеси: псевдоерозія, лейкоплакія, поліп, плоскі кандіоломи.

Передраковий процес – дисплазія: слабка, помірна, важка.

Передінвазивний рак (ca in situ, внутрішньоепітеліальний рак).

Мікроінвазивний рак.

Інвазивний рак: плоскоклітинний ороговіваючий, плоскоклітинний неороговіваючий, аденокарцінома, диморфний залозисто-плоскоклітинний, низькодиференційований [19].

В даний час розрізняють дві групи передпухлинних станів шийки матки: фонові захворювання, які сприяють розвиткові раку і передракові, які в значній кількості випадків переходять в рак та передують його розвиткові [25].

Патологічні процеси шийки матки Е.В. Коханевич, І.А. Яковлева і Б.Г. Кокуте ділять на фонові, передракові й рак. Фонові процеси поділяють на гіперпластичні, пов’язані з гормональними порушеннями (ендоцервікоз, поліп, папілома, проста лейкоплакія, ендометріоз), запального характеру (справжні ерозії, гострий і хронічний цервіцит різної етіології) і посттравматичні (розрив, ектропіон, рубцеві зміни).

До перерахованих процесів відносять дисплазію (легка, помірна, важка форми), яка виникає на незміненій шийці матки або в області фонових процесів, лейкоплакію з явищами атипії клітин, еритроплакію, аденоматоз [7].

Більшість авторів підтримують концепцію про те, що процес малігнизації епітелію шийки матки проходить скрізь наступні послідовні стадії: дисплазія, рак in situ, інвазивний рак. Разом з тим є дані про безпосередній перехід дисплазії в інвазивний рак, минаючи рак in situ [40].

Клінічний досвід показує, що дисплазія – динамічний процес. Вона може регресувати, прогресувати або залишатися довготривалий час без динаміки. Повна її регресія спостерігається приблизно в 6% випадків, перехід помірної дисплазії в важку або в передінвазивний рак – в 31%, важкої дисплазії в передінвазивний рак – в 39,6% [9].

Про безпосередній зв’язок диплазії із злоякісним процесом свідчить виявлення ділянок дисплазії поряд з вогнищами передінвазивного раку. І.А. Яковлева і Б.Г. Кукуте виявили поєднання передінвазивного раку з дисплазією у 85% хворих. О.Ф. Чепик у 91,1% хворих виявив ділянки дисплазії різного ступеню між вогнищами передінвазивного раку і незміненим плоским епітелієм [6].

Відмічений факт наявності латентного періоду, соізмиримого роками, на протязі якого дисплазія переходить в передінвазивний або в інвазивний рак. Це забезпечує можливість профілактики останнього шляхом активного виявлення дисплазії при масових цитологічних обстеженнях і її лікування [9].

ІІ. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1. Умови, об’єкти і методика експерименту.

Проведені дослідження мали на меті вивчення ефективності цитологічного методу дослідження в діагностиці передракових захворюваньі раку шийки матки.

Дослідження проводились в цитологічній лабораторії Коломийського онкологічного диспансеру.

В роботі в якості об’єкту виступала група хворих передраковими захворюваннями і раком шийки матки, у яких були взяті мазки з цервікального каналу і шийки матки для цитологічної діагностики.

Мазки були взяті за загальноприйнятою методикою при гінекологічному огляді. Після фіксації шляхом висушування на повітрі мазки забарвлювали за Романовським – Гімзою та вивчали їх за допомогою мікроскопу “Біолам”.

При вивченні мазка основна увага приділялась виясненню гістогенетичної приналежності виявлених клітинних елементів, оцінці ступеню відхилення в їх структурі від нормальних прототипів і визначенню характеру патологічного процесу. При дослідженні виявлені клітини співставлялися з їх варіантом в нормі, а також при різних патологічних процесах.

При дослідженні цитологічних препаратів мікроскопічним методом з фонових процесів було виявлено:

запальний процес (В мазках багато поліморфноядерних лейкоцитів. При трихомонадному запаленні спостерігали трихомонади, при грибкових інфекціях – міцелій грибка. При запаленні, особливо трихомонадної природи, часто вивлялися зміни епітеліальних клітин багатошарового плоского епітелію, що виражались у збільшенні ядер.);

ендоцервікоз (В цитологічних препаратах хворих ендоцервікозом, нараду з лейкоцитами, плоским епітелієм, виявлялися клітини циліндричного епітелію. В цитограмах виявлена проліферація клітин плоского і циліндричного епітелію.);

лейкоплакія, проста форма (В мазках при даній формі лейкоплакії відмічалася значна кількість клітин багатошарового плоского епітелію, які розміщені групами та поодиноко. Переважно всі клітини – без’ядерні.);

легка дисплазія (В мазках при дисплазії легкого ступеню спостерігалася гіперплазія клітин базального і парабазального шарів, клітинних і ядерний поліморфізм, збільшення мітотичної активності. Такі зміни були характерні для глибоких шарів багатошарового плоского епітелію, клітини проміжного та функціонального шарів лишалися без змін.);

помірна дисплазія (В мазках при помірній дисплазії поражена частина епітелію була представлена клітинами витягнутими, овальними, щільно прилягаючими одна до одної. Порушено ядерно-цитоплазматичне співвідношення. Ядра круглі, витягнуті або овальні, гіперхромні. Спостерігалися мітози, в тому числі й патологічні. Цитологічно в мазках виявлялися клітини типу базальних, парабазальних і проміжних шарів. Характерний ядерно-цитоплазматичний зсув: збільшення ядра, груба структура хроматину. Цитоплазма слабо базофільна, добре виражена. Поряд із зміненими клітинами в мазках зустрічалися клітини без змін, тобто характерні для проміжного та функціонального шарів.);

важка дисплазія (В мазках спостерігалася значна кількість клітин базального та парабазального іноді проміжного шарів, які утворювали комплекси. Відмічався виражений поліморфізм ядра. Спостерігався значний ядерно-цитоплазматичний зсув. Ядра поліморфні, контури їх іноді нерівні, хроматин грубий. Ядерця в ядрах зустрічалися рідко. Виявлялися двохядерні клітини. В мазках іноді можна було бачити