Перша допомога при опіках.

Опіки можуть бути наслідком дії на шкіру високої температури (вогонь, пара, окріп), тривалої дії сонячних променів, хімічних речовин (кислоти, лугу).

За ступенем поширення і глибиною ураження опіки бувають чотирьох ступенів. При опіках першого ступеня шкіра на місці ураження червоніє, трохи набрякає, виникає сильний біль. Якщо на шкірі появляються ще й пухирі, заповнені прозорою жовтуватою рідиною, то це вже опіки другого ступеня. Опіки третього ступеня характеризуються змертвінням ділянок шкіри, які покриваються струпом. Нарешті, при опіках четвертого ступеня ділянки тканин на місці опіку обвуглюються.

При значних опіках підвищується температура тіла, хворого морозить, нудить, з’являється головний біль, запаморочення. Опіки, що охоплюють третину поверхні шкіри, часто спричинюють загибель потерпілих.

Перша допомога при опіках – це насамперед припинити дію джерела опіку, потім обережно зняти з потерпілого одяг, щоб не порушити цілості шкіри, і накласти на обпечену поверхню стерильну пов’язку. При значних опіках потерпілого треба загорнути у чисте простирадло.

При опіках другого, третього, четвертного ступенів потерпілих після подання першої допомоги слід відправити до лікарні.

Перша допомога при обмороженнях. Обмороження виникають під час тривалої дії на шкіру низької температури. Розрізняють чотири ступені обмороження. Обмороження першого ступеня виявляється в тому, що уражена ділянка шкіри блідне, втрачає чутливість. Якщо починають мерзнути щоки, ніс, вуха, слід негайно зайти в тепле приміщення і розтерти їх до почервоніння чистими руками або ватою, змоченою розбавленим спиртом, горілкою. При обмороженні пальців рук і ніг після такого розтирання їх треба опустити в таз або відро з теплою мильною водою і поступово додавати гарячої води, поки температура такої ванни не досягне +37 оС. Обморожену кінцівку розтирають до почервоніння, після цього змазують її жиром і накладають стерильну пов’язку.

При обмороженні другого ступеня з’являються пухирі, заповнені каламутною кров’янистою рідиною. У таких випадках розтирати не можна, на уражену поверхню лише накладають стерильну пов’язку, а після цього потерпілого відправляють до лікаря.

Третій ступінь обмороження характеризується змертвінням шкіри і тканин, що прилягають до неї, а при четвертому ступені виникає ще глибше змертвіння тканин, що охоплює й кістки. В таких випадках потерпілому слід дати випити чогось гарячого і терміново відправити до лікарні.

Профілактика обмороження нескладна. При великих морозах слід носити теплу шапку, яка б закривала вуха, зимове пальто, теплі рукавиці, валянки або інше тепле нетісне взуття.

Запобігання сонячним і тепловим ударам. Надуживання сонячними ваннами або тривале перебування під прямими сонячними променями без головного убору може спричинити перегрівання організму, яке називають сонячним ударом. Він виявляється у різкому припливі крові до голови внаслідок високої температури. Першими ознаками його є млявість, серцева недостатність, головний біль, а іноді й непритомність.

Тепловий удар виникає в умовах високої температури і великої вологості повітря, наприклад під час походів при підвищеній вологості, у лазні. На відміну від сонячного удару він виникає при загальному перегріванні тіла. І тому при високій температурі навколишнього повітря слід стежити за тим, щоб одяг дитини пропускав повітря, не утруднюючи віддачу тепла організмом.

Подаючи першу допомогу при тепловому або сонячному ударі, потерпілого слід перенести в затінок, підкласти щось під голову, розстібнути комір, послабити пояс, покласти на голову холодний компрес і давати пити якомога більше холодної води.

При сонячних і теплових ударах потерпілим слід подати медичну допомогу.