Розрив плодового міхура (амніотомія) роблять при наявності родової діяльності, при розкритті маткового зева 5-6 див і при неповному передлежанні плаценти. Розрив оболонок сприяє опусканню в малий таз голівки плоду, що притискає ділянку плаценти, що відшарувалася, припиняє подальшу отслойку плаценти і зупиняє кровотечу. Надалі пологи можуть протікати нормально.

Кесарево перетин є абсолютним показанням при повному передлежанні плаценти. Цю операцію нерідко виконують при неповному передлежанні плаценти, коли мається рясна кровотеча загрозливе життя матері при непідготовлених родових шляхах, чи воно не припиняється після амниотомии.

У процесі будь-якого методу родорозрішення породілля вимагає особливої уваги. Одночасно з заходами щодо зупинки кровотечі проводять заходу щодо боротьбі з гострою анемією (переливання крові, кровезаменителей), терапію слабості родової діяльності, оксигенотерапію, серцеві засоби й ін., здійснюють заходу щодо попередженню чи лікуванню гіпоксії плоду і т.д.

ПРОФІЛАКТИКА

Профілактика для матері і плоду при передлежанні плаценти залежить від своєчасної діагностики, кваліфікованої і раціональної допомоги, а також від багатьох інших причин, що впливають на результат пологів. Важливо враховувати реакцію організму на крововтрату, стан серцево-судинної системи, органів кровотворення. Якщо при передлежанні плаценти пологи протікають з великою крововтратою, материнська смертність може досягати 3%, а дитяча - 5%. Більш успішний результат для матері і плоду дає застосування операції кесарева розтину.

КРОВОТЕЧІ ПРИ ПЕРЕДЧАСНОМУ ВІДШАРУВАННЮ

НОРМАЛЬНО РОЗТАШОВАНОЇ ПЛАЦЕНТИ

Передчасне відшарування нормально розташованої плаценти (ПОНРП) - це важка акушерська патологія, що спостерігається в 0,1-0,3% випадків. У багатородивших жінок ця патологія виникає в два рази частіше, ніж у першородящих.

ЕТІОЛОГІЯ

Причини відшарування нормально розташованої плаценти можна розділити на двох груп: привертають до ПОНРП і безпосередньо зухвалі ПОНРП.

До причин, що привертають, відносять:

- Зміна судинної системи материнського організму. У спіральних артеріях виникають тромби, у межворсинчатому просторі з'являються відкладення фібрину, що приводить до утворення білих і червоних інфарктів плаценти. Велика кількість цих інфарктів порушує плацентарний кровообіг і викликає передчасне відшарування нормально розташованої плаценти. Такі зміни спостерігають при важких гестозах (нефропатія, еклампсія), гіпертонічної і гіпотонічної хвороби, захворюваннях бруньок, пороках серця, тиреотоксикозі, туберкульозі, сифілісі, малярії й інших хронічних інфекціях.

- Запальні і дегенеративні зміни в матці і плаценті, що викликають порушення зв'язку між ними: ендоміометрит, підслизисті вузли міоми, пороки розвитку матки, гіпо- і авітамінози, переношування вагітності.

- Надмірне розтягання матки, що веде до витончення її стінки збільшенню розмірів плацентарної площадки, що сприяє збільшенню і витонченню самої плаценти (багатоводність, багатоплідність, великий плід).

До причин, що безпосередньо викликають ПОНРП відносять:

- Безпосередню травму - падіння, удар у живіт, зовнішній поворот плоду, грубе дослідження й ін.

-Непряма травма - абсолютна і відносна короткість пуповини, пізній розрив плодових оболонок, швидке излитие околоплодних вод при многоводии, швидке народження першого плоду при багатоплідності.

-Нервово-психічні фактори - переляк, стрес, порушення при полових зносинах і ін.

ПАТОГЕНЕЗ

Патогенез ПОНРП можна пояснити розривом судин, що приводить до порушення кровообігу в межворсинчатому просторі, кровотечі й утворенню ретроплацентарної гематоми. Під впливом тихорєцького тромбопластина, що звільняється з травмованих тканин децидуальной оболонки і ворсин, кров згортається. Якщо ділянка отслойки плаценти невеликий, то після утворення ретроплацентарной гематоми тромбируются маткові судини і здавлюються ворсини. Подальша отслойка плаценти припиняється, на місці отслойки утворяться інфаркти і відкладення солей, що розпізнають при огляді плаценти після пологів.

При великому відшаруванні плаценти виникає велика кровотеча. Якщо краю плаценти зв'язані з маткою, ретроплацентарна гематома, збільшуючись, зміщається разом із плацентою убік амніотичної порожнини і при цілому плодовому міхурі підвищує внутріматковий тиск. Стінки матки розтягуються. Усі шари стінки матки просочуються кров'ю, що попадає в околоматочну клітковину і навіть у черевну порожнину при порушенні цілості серозної оболонки матки. Зовнішня кровотеча відсутня, а внутрішня буде значною.

Якщо зв'язок між маткою і плацентою порушена в краю плаценти, то кров проникає між плодовими оболонками і стінкою матки в піхву, з'являється зовнішня кровотеча. Кров може попадати й в навколоплодні води, коли порушена цілість плодових оболонок, і підвищувати тим самим тиск в амніотичної рідини, що виражається в різкій напрузі нижнього полюса плодового міхура. Відшарування всієї поверхні плаценти приводить до швидкої загибелі плоду.

При значній ретроплацентарній гематомі стінка матки просочується (імбібірується) кров'ю, унаслідок чого матка втрачає скорочувальну здатність, при цьому ушкоджується м'яз матки і навіть серозний покрив. Просочування матки може бути дифузійним, а не тільки в місці плацентарної площадки.