Реферат на тему:
Пов’язка і перев’язка. Види і класифікація пов’язок
План
1. правила накладання пов'язок
2. накладання пов'язок на голову і груди
3. накладання пов'язок на живіт і верхні кінцівки
4. накладання пов'язок на нижні кінцшки
1. ПРАВИЛА НАКЛАДАННЯ ПОВ'ЯЗОК
Пов'язка — це перев'язувальний матеріал, яким зак-ривають рану. Процес накладання пов'язки на рану на-зивають перев'язкою.
Накладаючи пов'язку, треба намагатися не завдати зайвого болю. Бинт тримають у правій руці і розкручу-ють його, не відриваючи від пов'язки, яку підтримують лівою рукою. Бинтують зліва направо, кожним наступ-ним обертом (туром) перекриваючи попередній наполо-вину. Пов'язку накладають не дуже туго (за винятком
тих випадків, коли потрібна спеціальна туга), щоб не по-рушити кровообігу, проте й не слабко, щоб не сповзала з рани.
Пакет перев'язувальний індивідуальний складається з двох ватно-марлевих подушечок розміром 32 х 17,5 см, бинта розміром 10 см х 7 м (мал. 254). Одна подушечка пришита на кінці бинта, а друга вільно пересувається по ньому. Подушечки і бинт стерильні, упаковані в перга-ментний папір. Зовнішній чохол пакета виготовляється з прогумованої тканини. Така подвійна упаковка пере-в'язувального матеріалу забезпечує надійне збереження його стерильності. У пакет вкладається шпилька. На чохлі написано правила користування пакетом. Накла-даючи пов'язку, пакет беруть у ліву руку, правою рукою по лінії надрізу відкривають зовнішній чохол і виймають внутрішню упаковку. Вийнявши шпильку, знімають па-пір і розгортають перев'язувальний матеріал, не торка-ючись руками внутрішньої поверхні подушечок, тобто тієї поверхні, що прикладатиметься до рани. Той, хто надає допомогу, може братися руками лише за прошиту кольоровими нитками поверхню подушечок. Подушечку прибинтовують, кінець бинта закріплюють шпилькою.
При наскрізних ранах рухому подушечку пересувають по бинту на потрібну відстань, щоб закрити вхідний і ви-хідний отвори рани. Зовнішній чохол пакета, внутрішня поверхня якого стерильна, використовується для нак-ладання герметичних пов'язок.
Бинт — це смужка марлі в скатаному вигляді. Ска-тана частина бинта називається головкою, вільний кі-нець — початком. Стерильні бинти герметично упакова-ні у пергаментний папір.
Серветки стерильні — це складені в декілька шарів чотирикутні шматки марлі, герметично упаковані в пер-гаментний папір (по 20 штук в упаковці). Розмір вели-ких серветок — 70 х 68 см, маленьких — 68 х 35 см.
Пов'язки на голову, груди, плечові, ліктьові, колін-ні, гомілковостопні суглоби, на кисті й стопи, на проме-жину накладають косинкою. Якщо косинки не стериль-ні, то на поранену поверхню спочатку накладають сте-рильні бинти чи серветки і фіксують їх косинкою.
Якщо табельних перев'язувальних матеріалів недостатньо чи немає зовсім, використовують підручні засоби. Особливо зручні економні пов'язки за' Машта-фаровим. Для них користуються шматками тканини (з простирадла, сорочки тощо) різної величини, надрізав-ши їх кінці для шворок. Спочатку на рану накладають стерильний бинт або серветку (якщо необхідно, то і вату), а потім шматком тканини зі шворками закріп-люють пов'язку (мал. 255).
2. НАКЛАДАННЯ ПОВ'ЯЗОК НА ГОЛОВУ І ГРУДИ
При травмах голови можуть накладатися різного виду бинтові пов"язки і пов'язки з використанням коси-нок, стерильних серветок і липучого пластиру. Вибір по-в'язки залежить від розміщення і характеру рани.
Якщо поранено волосисту частину голови, то нак-ладають пов'язку «чепець» (мал. 256), закріплюючи її смужкою бинта (зав'язкою) за нижню щелепу. Від бинта відрізають шматок завдовжки до 1 м, кладуть його се-редню частину на тім'я поверх стерильної серветки, що закриває рану, кінці опускають вертикально донизу по-переду вух і утримують в натягненому стані. Навколо голови роблять коловий закріплюючий хід, дійшовши до зав'язки, обертають бинт навколо неї і ведуть косо на потилицю. Чергуючи ходи бинта через потилицю і через лоб і щоразу направляючи його більш вертикально, зак-ривають усю волосисту частину голови. Після цього двома-трьома коловими ходами закріплюють пов'язку. Кін-ці зав'язки бантом зав'язують під підборіддям.
При пораненні шиї, гортані або потилиці накла-дають хрестоподібну пов'язку (мал.). Коловими ходами бинт спочатку закріплюють навколо голови, потім вище лівого вуха і позаду нього опускають бинт косо вниз на шию. Далі бинт ведуть по правій
бічній поверхні шиї, закривають ним її передню повер-хню і повертаються на потилицю, проходять вище вух, повторюючи зроблені ходи. Пов'язка закріплюється хо-дами бинта навколо голови.
На груди накладають спіральну або хрестоподібну пов'язку. Для спіральної пов'язки (мал. 258) відрізають шматок бинта завдовжки до 1,5 м, кладуть його на здо-рове передпліччя і залишають його кінці вільно звисати на грудях. Потім, починаючи знизу зі спини, спіраль-ними ходами бинтують грудну клітку. Кінці відрізаного бинта зв'язують.
Хрестоподібну пов'язку на груди (мал.) нак-ладають знизу двома-трьома коловими фіксуючими хо-дами бинта (1—2), далі — зі спини справа на ліве перед-пліччя (3), потім коловим фіксуючим ходом (4) знизу через праве передпліччя (5), знову навколо грудної кліт-ки і т.д. Кінець бинта останнього колового ходу закріп-люють шпилькою.
На ніс, лоб і підборіддя накладають пращоподібну пов'язку (мал.). Під пов'язку на поранену поверхню обов'язково підкладають стерильну серветку чи бинт.
3. НАКЛАДАННЯ ПОВ'ЯЗОК НА ЖИВІТ І ВЕРХНІ КІНЦІВКИ
Серед травм живота найнебезпечнішими для життя потерпілого є проникаючі рани. Вони можуть призвести до випадіння внутрішніх органів, петель кишок і саль-ника, до виникнення сильних кровотеч.
Якщо випали внутрішні органи, їх не можна впра-вляти у черевну порожнину. Рану закривають стериль-ною серветкою чи стерильним бинтом навколо внутріш-ніх органів, що випали. На серветку кладуть м'яке ват-но-марлеве кільце і накладають не дуже тугу пов'язку. Потерпілому з проникаючою раною живота ні в якому разі не можна давати пити, дозволяється лише змочити губи водою. На верхню частину живота накладається стерильна пов'язка (послідовними коловими ходами знизу вгору).
На