У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





з шести три медичних училища (Львівське, Бориславське та Самбірське); у Волинській обсті з семи медичних училищ залишилось теж три (Луцьке, Ківерц-івське та Ковельське); у Рівненській області з п'яти медучи-лищ залишилось три (Рівненське, Дубнівське та Рокитнянсь-ке); в Тернопільській області з чотирьох - два (Чортківське та Крем'янецьке); в Івано-Франківській області так і залишилось 2 медичних училища - в обласному центрі та в Коломиї, прав-да із закриттям фармацевтичного.

Розвиток відомчої системи охорони здоров'я призвів до створення медичних училищ для задоволення їхніх лікуваль-но-профілактичних установ середніми медичними кадрами з "надуманою" спеціалізацією, якої практично не було. Прикла-дом таких навчальних закладів є медичні училища Міністер-ства шляхів сполучення СРСР.

У 1979 році СРСР ратифікував Конвенцію Міжнародної організації праці №149 "О сестринском персонале". Наказом МОЗ СРСР від 9 вересня 1987 року за №1104 була перегляну-та номенклатура спеціальностей із середньою медичною осві-тою, введена атестація середніх медичних працівників з при-своєнням кваліфікаційної категорії. Для медичних сестер вве-дено такі кваліфікаційні категорії: медсестра без категорії (для випускників медичних училищ), друга, перша та вища.

У 1989 році спеціальність "Медична сестра", яка існувала до цього, була перейменована на спеціальність "Сестринська справа", що більш суттєво відображала суть фаху. Був введе-ний новий навчальний план із цієї спеціальності й у ньому впер-ше представлена дисципліна "Основи сестринської справи".

У 1991 році був прийнятий Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки "Про освіту", в якому з врахуван-ням міжнародного досвіду були заплановані суттєві зміни в системі вищої освіти з введенням чотирьох рівнів кваліфікації (молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст та магістр) та виз-наченням типів навчальних закладів.

24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради України прийняла Постанову та Акт проголошення незалеж-ності України. УКРАЇНА стала незалежною демократичною державою з неподільною та недоторканою територією, на якій чинними є лише власні Конституція, закони та постанови уряду.

Серед інших гострих проблем незалежна Українська дер-жава відчула потребу опрацювання законодавчої бази та пере-будови в галузі освіти. Згідно з розробленою 1992 року Дер-жавною національною програмою "Українська освіта в XXI столітті" взято курс на створення власної системи національ-ної освіти. У цьому ж році Верховна Рада схвалила "Закон про освіту", яким передбачено запровадження в Україні неперер-вної ступеневої вищої освіти чотирьох рівнів. Відповідно до нього спростовано термін "середня спеціальна освіта" та замі-нено терміном "вища освіта першого рівня". Навчальні закла-ди, які надають такий рівень освіти, називаються закладами освіти І рівня акредитації. З'являються вищі навчальні заклади нового типу - коледжі, які належать до закладів освіти II рівня акредитації. У цих освітніх закладах студентам надаєть-ся базова вища освіта та після закінчення - ступінь бакалавра. У закладах ІІІ-ІУ рівнів акредитації надається повна вища ос-віта на рівні спеціаліста та магістра.

З 1995-1996 років почали відкриватися факультети сест-ринської справи в медичних університетах та академіях Ук-раїни. У цей час було створено медсестринський факультет у Тернопільській медичній академії.

ЗО січня 1996 року МОЗ України видає наказ за № 19 "Про створення Національної програми розвитку медсестрин-ства України". Відповідно до неї створена робоча група, яка займається конкретними питаннями розробки вказаної програми та її реалізації в практичній охороні здоров'я і системі медсес-тринської освіти. 50

У липні 1997 року вперше в Україні випущено близько 80 медичних сестер-бакалаврів. Ще у 1994 році Міністерство охо-рони здоров'я України на виконання рішення власної Колегії від 21 квітня 1993 року "Про стан і перспективи підготовки молодших спеціалістів І і II рівнів акредитації системи навчаль-них закладів Міністерства охорони здоров"я України" та нака-зу від 14 травня 1993 року за № 104 проінформувало керів-ників органів та закладів охорони здоров'я і керівників зак-ладів, що підпорядковані МОЗ України, листом від 21 вересня 1994 року за № 10.03.68/699 про те, що: "Медична сестра-бакалавр може займати посади головної медичної сестри ліку-вально-профілактичної установи, старшої медичної сестри відділення, медичної сестри спеціалізованого відділення, ме-дичної сестри-викладача медичних навчальних закладів І та II рівнів акредитації, медичної сестри сімейного лікаря". Але ще й донині законодавче не затверджені юридичний статус та посадові оклади фахівців нового типу.

У травні 1997 року відбулась установча конференція із ство-рення Асоціації медичних сестер України. Президентом Асоці-ації стала Галина Івашко. Зараз відбувається процес юридич-ного оформлення Асоціації, розробляється програма її діяль-ності.

Отже, з вищенаведеного випливає, що:

1. Становлення сестринської справи в різних регіонах Ук-раїни відбувалось по-різному внаслідок особливостей історич-ного, політичного та соціально-економічного їх розвитку з вра-хуванням впливів Західної Європи та Росії до 1940 року та СРСР з повоєнних часів до 1991 року.

2. Західній Україні належить пріоритет у формуванні по-глядів на сестринську справу як особливий вид медичної діяль-ності, який вимагає відповідної теоретичної та практичної підго-товки. Становлення сестринської справи в Правобережній та Лівобережній Україні проходило зі значним запізненням навіть порівнянне з тим, як це відбувалося в самій Російській імперії.

3. Завдяки активній участі М.І. Пирогова в організації сес-тринського догляду за хворими та пораненими під час Кримської війни був вперше проведений розподіл медичних сестер за функціональними обов'язками та розроблені інструкції і про-грами навчання медичних сестер різних профілів в умовах військового часу.

4. Намагання Радянського уряду замовчати позитивний історичний досвід організації та змісту сестринської справи, свідома ізоляція системи підготовки та використання сестринсь-ких кадрів в СРСР, ігнорування і неприйняття світового досві-ду, ізоляція медичних сестер від участі у всесвітніх та міжна-родних професійних організаціях, привнесення в справу охо-рони здоров'я хибних ідеологічних принципів призвели до значного відставання системи та суті підготовки медичних се-стер від міжнародних стандартів


Сторінки: 1 2 3 4 5 6