Вузликовий висип (сифілітична папула) складається з мідно-червоних або буруватих вузликів, які трохи виступають над поверхнею шкіри. Папули можуть досягати розмірів великої монети. Іноді внаслідок хронічного подразнення вони перетворюються в масивні бляшки, так звані широкі канделами. У вологих складках промежини, біля анального отвору і на статевих органах вони починають мокнути, їх поверхня руйнується і тканинний сік з великим вмістом блідих трехонем виділяється на поверхню. Ці папули особливо заразні. Часом папули локалізуються на мигдалинах і м’якому піднебінні, утворюючи картину сифілітичної ангіни.

На відміну від звичайної ангіни вона не супроводжується болем при ковтанні. На голосових зв’язках папули спричиняють специфічну хриплість голосу.

Нерідко у хворих випадає волосся на голові, бровах і навіть на віях. При сифілітичному облисінні волосся випадає частіше невеличкими ділянками. За образним висловлюванням це нагадує “хутро, виїдене міллю” , але іноді випадання волосся захоплює значну площу.

Висипи порівняно швидко безслідно зникають без будь-якого лікування, сифіліс набуває прихованого перебігу, який може тривати кілька місяців, іноді кілька років. У цей час виявити хворобу можна лише за допомогою серологічних реакцій (реакція сироватки крові на введення стороннього білка), які весь цей період залишаються різко позитивними майже у всіх хворих.

Через кілька місяців після першої хвилі висипу з’являються повторні аналогічні висипання. Вони менше виражені, виникають частіше на закритих ділянках тіла, складках шкіри, ротовій порожнині, відхіднику. Але заразність їх також велика.

Якщо хворий не лікується, то через кілька років після зараження хвороба переходить у найбільш злоякісний третинний період. У глибоких шарах шкіри і підшкірній основі утворюються невеликі тверді горбики або великі, розміром до курячого яйця, вузли, так званні гуми, які згодом розпадаються і перетворюються на грубі, спотворюючі рубці.

У третинний період процесом уражаються внутрішні органи, зокрема серцево-судина система, печінка, нирки, легені, травна система. Особливо часто страждає серце і найбільше кровоносна судина – аорта. Уражена стінка її під дією великих динамічних навантажень розтягується, на місці розтяження утворюється аневризма, яка своїм тиском іноді руйнує грудину і виникається над поверхнею у вигляді великої пульсуючої пухлини. Сифілітична аневризма аорти – дуже тяжке ускладнення. Внаслідок раптового розриву стінки аневризми виникає велика кровотеча, яка може бути смертельно небезпечною.

Третинний період характеризується також не менш тяжкими пошкодженнями нервової системи, які залежать від розташування вогнищ інфекції. Найхарактерніше є ураження спинного (спина, сухотка) і головного мозку (прогресуючий параліч).

При спинній сухотці поступово порушується координація рухів, настає атрофія здорового нерва і сліпота, розладнується статева функція до повної імпотенції, з’являється нестерпний біль, так звані табетичні кризи. У разі прогресуючого паралічу в головному мозку виникають осередки розм’якшення і змертвіння, які спричиняють до тяжкого психічного захворювання: хворий поступово втрачає інтерес до всього, здатність критично оцінювати свої вчинки.

Врешті недуга закінчується недоумством, хворі стають інвалідами . особливо тяжкий третинний період у людей, здоров’я яких підірване алкоголізмом або хронічними супровідними хворобами.

Заразність третинного сифілісу практично дуже мала, бо в горбочках і гумах, які розпалися, бліді трепонема гинуть внаслідок процесів відмирання, а живі містяться глибоко в тканинах.

Перебіг сифілісу від шанкеру до аневризми аорти і сифілітичних уражень нервової системи в наш час, як правило переривається завдяки втручанню лікарів і проведенню необхідного лікування.

Слід згадати про природжений сифіліс, коли бліді трехонеми переходять від хворої матері до плода через пупкову вену і лімфатичні щілини. Плід, який бурхливо розвивається, активно постачається кров’ю і бліді трехонеми буквально наводнюють його внутрішні органи (якщо в матері активний сифіліс). В таких випадках плід здебільшого гине, трапляється пізній викидень , або народження мертвого плода. Іноді дитина народжується живою і хвороба виявляє себе на 4-5 році життя (ранній природжений сифіліс) або пізніше. Пізній природжений сифіліс звичайно буває в тих випадках, коли хвороба в матері має стерту форму.

Ознаки захворювання при ранньому природженому сифілісі можуть з’являтися уже в перші тижні життя дитини. На долонях, ступнях та інших ділянках тіла утворюються пухирі, облямовані мідно-червоним віночком. Навколо природних отворів спостерігається тверді темно-червоні ділянки шкіри, які згодом покриваються тріщинами (дифузний сифілітичний інфальтрат). Печінка і селезінка у таких дітей збільшена, а на рентгенівських знімках кісток виявляються структурні зміни в ростковій зоні. Для цієї форми сифілісу характерний стійкий нежить. Часом у дітей виникають плямисті і вузликові висипи, як у дорослих у вторинний період сифілісу. Папули найчастіше бувають на слизових оболонках рота, поблизу відхідника, вони мокнуть . Згадана стадія хвороби дуже заразна. Іноді діти з раннім сифілісом народжуються недоношеними. При ураженні мозкових оболонок спостерігаються такі меніненгіальні явища як безпричинний крик, неспокій, судоми, вслід за якими формується сифілітичний менінгіт.

Пізній природжений сифіліс довший час може мати стерту форму. Дитина або підліток в цей час мало заразні для оточення. Ознаки хвороби нагадують третинний сифіліс дорослих, а саме : гуми, ураження кісток і суглобів, серцево – судинної і нервової систем. Але найтиповіша тріада Гетгінсона названа іменем англійського сифілідолога : ураження рогівки очей (паренхіматозний керосин); сифілітична глухота; своєрідне ураження верхніх середніх зубів – різців, які набирають вигляду долота або викрутки з півмісячною каймою на різальному краї. Варто зазначити, що остання ознака, особливо виявлена без інших симптомів не завжди буває пов’язана з сифілісом.

У нашій країні природничий сифіліс трапляється дуже рідко. У багатьох місцевостях за останні 20-30 років не зареєстровано жодного випадку. Це забезпечується профілактичними заходами, передусім обов’язковим обстеженням усіх