Дефіцит заліза у вагітних
Непоправна втрата заліза при кожній вагітності складає приблизно 1000 мг, з яких 300 мг використовується плодом і плацентою, 5000 мг втрачається на збільшення маси материнського гемоглобіну, близько 200 мг втрачається через шкіру, сечу і кишечник. Організм може відновити запаси заліза на протязі 4-5 років. Якщо жінка народжує раніше цього терміну, у неї неминуче розвивається анемія. Дефіцит заліза незмінно виникає у жінок, які мають більше чотирьох дітей.
Основною причиною розвитку ЗДА є крововтрати різної природи. Окрім цього, серед етіологічних факторів ЗДА виділяють:
аліментарний;
гастрогенний;
ентерогенний;
порушення процесів транспортування та депонування заліза при захворюваннях печінки.
У вагітних жінок розвитку ЗДА сприяють:
виснаження запасів заліза; недосконалий еритропоез при збільшенні у вагітних інгібуючих еритропоезстероїдів;
незбалансована дієта; мала кількість в раціоні сирих овочів та фруктів, тваринних білків (молока, м’яса, риби); втрата Fе і вітамінів при кулінарній обробці;
порушення всмоктування заліза при хронічних захворюваннях ШКТ та хронічних інфекційних захворюваннях (ревматизм, гепатохолецистит, пієлонефрит);
виражене блювання вагітних;
часті кровотечі (передлежання) плаценти;
багато вагітностей в анамнезі з короткими інтервалами між ними;
довготривала лактація;
багатоплідна вагітність.
Неабияке значення у розвитку ЗДА відіграє і дефіцит вітамінів (аскорбінова кислота, тіамін, рибофлавін, піридоксин), мікроелементів (залізо, кобальт, марганець, мідь, магній) та протеїнів.
Розрізняють 2 групи анемій:
анемію вагітних – захворювання розвивається під час вагітності (частіше після 20 тижнів) і зникає після пологі – “гемогестоз”;
анемію у вагітних – малок рівня існувало ще до гестаційного процесу; перебігає легше, так як, організм встиг адаптуватись до хвороби.
ЗДА – захворювання, при якому знижений вміст заліза у сироватці крові, кістковому мозку та депо, в результаті чого порушується утворення гемоглобіну, розвивається гіпсохромна анемія та трофічні розлади у тканинах.
Анемією вагітних вважають зниження гемоглобіну менше 100 г/л, гемотокриту менше 30%, кількості еритроцитів менше 3,2-1912/л.
У більшості жінок до 28-30 тижня вагітності розвивається. Так звана “фізіологічна анемія”, зумовлена нерівномірним збільшенням об’єму циркулюючої плазми крові та об’єму еритроцитів. При цьому показник гемоглобіну не нижчий 110 г/л, нематокрит 0,32; кількість еритроцитів 3,5-1012/л; стан та самопочуття вагітної не порушені.
Про важкість перебігу захворювання судять по рівню гемоглобіну. Легка ступінь анемії характеризується зниженням гемоглобіну до 110-90 г/л, середня ступінь – від 98 до 70 г/л; важка – 69 г/л і нижче. Клінічна симптоматика з’являється звичайно при середньому ступені тяжкості анемії, при легкому перебігу вагітна може не подавати жодних скарг і об’єктивними ознаками захворювання служать тільки лабораторні показники.
Клінічна картина ЗДА складається з симптомів:
пов’язаних з низьким вмістом гемоглобіну, що обумовлює неповне кисневе забезпечення тканин (неспецифічних для ЗДА):–
загальна слабкість; - задуха;
- головокружіння; - запаморочення;
- головні болі; - зниження працездатності;
- серцебиття; - безсоння;
викликаних дефіцитом залізовмісних ферментів (характерних тільки для ЗДА):
зміни шкіри – вона стає блідою, сухою, з’являються тріщини, може бути легка жовтушність рук і носо-губного трикутника (внаслідок порушення обміну каротину при дефіциті заліза);
тріщини в кутах рота (ангулярний стоматит);
зміни нігтів – вони стають плоскими, увігнутими, легко ламаються;
волосся стає ламким, сухим, тьмяним, надмірно випадає;
почервоніння та болючість язика, атрофія сосочків;
“голубизна” склер – внаслідок дистрофічних змін у рогівці при дефіциті заліза просвідчують судинні сплетення;
м’язева слабкість; може виникати слабкість сфінктерів і внаслідок цього мимовільний сечопуск (при відсутності дизурії та змін в сечі;
зміни смаку та нюху: бажання їсти крейду, глину, пісок, сиру Крупу; нюхати речовини з різким запахом: керосин, нафталін, ацетон, бензин та інші.
Печінка та селезінка не збільшені. Характерні симптоми ураження ССС: серцебиття, задуха, болі в грудях, інколи набряки на ногах. Артеріальний тиск може бути зниженим. На верхівці серця і в продукції легеневої артерії вислуховується систолічний функціональний шум.
Діагностуємо ЗДА на підставі:
клінічної картини;
змін в аналізі крові:
низький кольоровий показник (нижче 0,85);
вміст сироваткового заліза нижчий 12,% мк моль/л 10 мкг/л;
гематокрит нижче 33%;
Нв нижче 100 г/л;
морфологічні зміни еритроцитів: вони різної форми (погікілоцитоз), величини (анізоцитоз), в мазку крові зустрічаються малі клітини (макроцитоз);
вміст ретикулоцитів нормальний (1,2 %) або дещо підвищений;–
гіпопротеїнемія та гіпоальбумінемія.
Ускладнення вагітності та пологів:
гестоз (у4-50%) приєднується;
передчасні пологи (11-42%);
слабкість пологової діяльності (10-15%);
гіпотонічні кровотечі (10%);
гнійно-септичні захворювання у післяпологовому періоду (12%);
гіпогалактія (38%): при анемії лактація продовжується 3,5 міс. (у здорових породіть – 6,8 міс.); у перші 3 міс. об’єм молока при анемії 60 мл/добу ( у здорових 110 мл/добу).
ЗДА неблагоприємно впливає на розвиток скоротливої діяльності матки, можливі або тривалі затяжні пологи, або швидкі та стрімкі. Порушуються коагуляцій ні властивості крові, що є причиною масивних крововтрат.
Вплив ЗДА вагітних на стан плода.
Анемія сприяє розвитку синдрому затримки розвитку плода, хронічної гіпоксії плода, яка може закінчитись його загибеллю в пологах або в післяпологовому періоді. Діти народжуються незрілими з низькою масою тіла. Дефіцит заліза у матері під час вагітності впливає на ріс і розвиток мозку у дитини, викликає серйозні відхилення в розвитку імунної системи, які проявляються зниженням рівня імуноглобулінів основних класів та комплементу, абсолютної та відносної кількості В- і Т-лімфоцитів.
В період новонародженості у дітей спостерігається велика втрата маси тіла і більш повільне її відновлення, запізніле відпадання пуповидного залишку і відстрочена епітелізація пупкової ранки, тривалий перебіг фізіологічної жовтяниці. Гнійно-септичні захворювання у таких дітей розвиваються у 2,2 рази частіше; часто розвивається анемія.
Лікування ЗДА.
1. Харчування повинне бути повноцінним, з достатнім вмістом заліза та білка. Особливо корисні м’ясні продукти. З м’яса всмоктується 6% заліза, з яєць, риби – у 2 рази менше, аз рослинної їжі – тільки 0,2%.
Дієта при ЗДА повинна містити 120-200 г м’яса або 150-250 г риби на
