як правило, залежить від площі поля: вона становить 5—17 хв., але не більше як 10—15 хв. на всі полючи. Процедури призначають через день, на курс 10—15 процедур. При стабільній методиці інтенсивність ультразвуку знижують до 0,05—0,02 Вт/см2, а тривалість процедури зменшують.
Після закінчення процедури з аплікатора видаляють контактну речовину, витирають його насухо і закріплюють на бічній стінці апарата.
Щоб уникнути інтенсивної теплової дії ультразвуку, особливо під година використання нерухомої методики, ультразвук посилають окремими імпульсами через певні проміжки години (імпульсний режим).
Великого поширення набуло застосування ультразвуку в поєднанні з деякими лікарськими речовинами у вигляді емульсії, що одночасно є контактним середовищем — ультрафонофорез. У цих методиках замість вазелінової олії контактним середовищем можуть бути відповідні розчини та мазі (гідрокортизон, преднізолон, анальгін, біцилін тощо). Дія ультразвуку посилюється фармакологічним впливом відповідного лікарського препарату.
Ультрафонофорез з гідрокортизоном застосовують у хворих із вираженим алергічним компонентом.
Залежно від загального стану організму, інтенсивності та характеру патологічного процесу ультразвук призначають щоденно, рідше — через день. Під година лікування ультразвуком слід утриматися від застосування рентгенорадіотерапії. Ультразвукові процедури можна поєднувати з лікувальною фізкультурою, а у вільні дні — з ваннами.
Враховуючи ті, що післядія ультразвукових процедур є тривалою, не рекомендується повторювати курс процедур раніше ніж через 3—5 міс.
Показання. Деформуючий артроз, міжхребцевий остеохондроз, радикуліт, плечелопатковий періартрит, хвороба Бехтерєва, бурсит, контрактура Дюпюітрена (початкова стадія), невралгія, неврит, травми суглобів, периферичних нервів, рубці та спайки поверхневих і глибоких тканин, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки (за винятком перфоруючих і кальозних виразок), астматичний бронхіт, нейродерміт, мастит, деякі гінекологічні та хвороби очей.
Протипоказання. Злоякісні пухлини, хвороби крові, схильність до кровотеч, вагітність, гіпертонічна хвороба III стадії, виражений атеросклероз, коронаросклероз, артеріальна гіпотонія, діенцефальний синдром, різко виражені психоневрози, захворювання центральної нервової системи, у тому числі порушення мозкового кровообігу, сифіліс, цукровий діабет, тромбоз, застій у венах таза.
Ультразвуком не слід діяти на ділянку голови, серця, виразку шлунка, яка кровоточити, вагітну матку.
5. У механізмі дії ультразвуку на організм головешці значення мають механічний, тепловий і фізико-хімічний фактори. Механічний фактор, який спричиняється змінним акустичним тиском, виявляється своєрідним «мікромасажем» на клітинному і субклітинному рівнях. При цьому відбувається підвищення проникності клітинних мембран, гістогематичних бар'єрів та посилення проникнення речовин через шкіру; має значення і деполімеризуюча дія ультразвуку на гіалуронову кислоту. Виникає активація електрокінетичних (електрокапілярних) явищ, що спостерігаються на межі середовищ з різним акустичним опором і мають велике значення при фонофорезі. З'являються акустичні мікропотоки в протоплазмі, переміщення внутрішньоклітинних включень, зміна їх просторового взаємо-положення, що викликає стимуляцію функції клітинних елементів і клітини в цілому.
Тепловий фактор ультразвуку пов'язаний із поглинанням енергії ультразвукових хвиль і перетворенням її в тепло. Раніше в разі використання великих інтенсивностей ультразвуку спостерігали значне підвищення температури тканин, і тому цей фактор вважали найважливішим у механізмі дії ультразвуку. При використанні невеликих інтенсивностей і лабільної методики впливу значного підвищення температури тканин не спостерігається. Нині, не заперечуючи значення теплового фактора, за ним не визначають головного значення. Наслідком теплової дії ультразвуку можна вважати зміну дифузних процесів, швидкості біохімічних реакцій, виникнення температурних градієнтів, що врешті-решт проявляється в життєдіяльності озвучених тканин.
Фізико-хімічний фактор ультразвуку виявляється зміною біохімічних реакцій і біофізичних процесів; у генeрації вільних радикалів, активації окисно-відновних процесів, утворенні біологічно активних речовин, зміні рН, підвищенні колоїдів клітини. Різні аспекти біологічної дії ультразвуку взаємопов'язані. Вплив ультразвукових коливань на фізико-хімічні і біофізичні процеси тісно переплітається з механічним і тепловим компонентами його дії.