Столітній досвід багатьох народів

може бути широко і корис-но використаний.

Н.К.Реріх

Десять переваг дає обмиван-ня:

ясність розуму, свіжість,

бадьорість, здоров'я, силу, красу,

молодість, чистоту, приємний колір

шкіри й увагу гарних жінок.

Аюрведа

Пошукова робота

Загартовування організму. Психічна саморегуляція

Одним із факторів, який сприяє збереженню здоров'я і запобіганню захворювань, є загартовування організму.

Під загартовуванням звичайно розуміють комплекс заходів, спрямованих на підвищення опірності організму до холоду, теп-ла, сонячної радіації і багатьох шкідливих впливів різноманіт-них метеорологічних чинників. Медична сестра у своїй пропаганді загартовування повинна підкреслювати, що це один з найдавніших засобів зміцнення здоров'я, профілактики простудних а інших захворювань.

Треба сказати, що наукове обґрунтування загартовування держало порівняно недавно. Так, будь-який здоровий організм - відмінно налагоджена система, десятки процесів, що протікають у ньому, спрямовані на зберігання сталості внутрішнього середовища. Спекотно на вулиці, чи холодно, сухо чи дощ, чи змінюється атмосферний тиск - в усіх випадках, крім нашої свідомості і волі, спрацьовують вірні стражі здоров'я - механізми захисту. У результаті звужуються або розширю-ються кровоносні судини, змінюється обмін речовин, працюють або не працюють потові залози.

Таким чином, організм пристосовується до умов зовнішньо-го середовища. Незважаючи на те, що людині доводиться пере-носити січневі морози і липневу спеку, весняну і осінню негоду, температура її тіла практично залишається завжди постійною. Пояснюють це тим, що організм людини має досить досконалу систему регуляції температури тіла. Сталість температури тіла забезпечується сполученням двох взаємопов'язаних процесів - утворення тепла і його віддача. Головна роль при цьому нале-жить центральній нервовій системі. Тому на зміну температу-ри не тільки реагує ділянка тіла, яка безпосередньо піддається подразненню, але і відбуваються зміни у функціях всього орган-ізму.

Медична сестра повинна вміти пояснювати, що людина за-лишається здоровою, поки зовнішні подразники не перевищу-ють ступеня її тренованості. Але коли з'являється зовнішній чинник, сила якого більша, виникає конфлікт: захисні механіз-ми не спрацьовують або спрацьовують неточно. Варто пам'я-тати, що який би орган не був уражений, він надовго зали-шається місцем найменшого опору.

Медична сестра у своїй санітарно-просвітній роботі, у лек-ціях і бесідах повинна переконливо доводити, що єдина мож-ливість повернути організму втрачене здоров'я - правильно і цілеспрямовано загартовуватись, тому що теплорегулюючий апарат діє надійно в тих людей, які піддають свій організм тем-пературним впливам. Тому теплорегуляційні процеси можна вдосконалювати і покращувати шляхом систематичного загар-товування.

Медична сестра, яка пропагує здоровий спосіб життя, по-винна розуміти, що основними гігієнічними принципами загар-товування є:

> систематичність;

> поступовість;

> врахування індивідуальних особливостей;

> різноманітність засобів і форм;

> активний режим, поєднання загальних і місцевих про-цедур;

> самоконтроль.

Принцип систематичності потребує регулярного, щоден-ного, протягом усього року, виконання процедур, які загарто-вують організм. Тривалі перерви ведуть до ослаблення або по-вної втрати набутих захисних реакцій. Рекомендуючи загарто-вування медична сестра повинна повідомити, що починати потрібно з невеликих доз і найпростіших методів, і тільки по-слідовний перехід від малих доз прийнятих процедур до вели-ких - за часом, кількістю і формою - забезпечує гарний ефект. Людям похилого віку і дітям особливо важливо дотримуватися поступового і послідовного збільшення навантажень при прове-денні процедур.

Велике значення має загартовування за допомогою повітря-них ванн, водяних процедур: обтирання, обливання, душ, кон-трастний душ, полоскання горла, контрастні ніжні ванни, ку-пання у водоймах, морські купання, "моржування", загартову-вання до перегріву сонячними променями, гарячим повітрям.

Слово "загартовування" застосовується за аналогією з яви-щами, які спостерігаються в залізі, сталі при їхньому сильному нагріванні і наступному різкому охолодженні, що надає їм ве-ликої стійкісті та твердості. Щось подібне відбувається і з орга-нізмом людини, який у результаті дії загартувальних проце-дур набуває спроможності протистояти несприятливим при-родним чинникам.

Загартована людина - це та людина, яка свідомо привчила себе переносити холод, спеку й інші несприятливі природні умови, виробивши відповідну здатність організму успішно про-тистояти їм.

При загартуванні організму важливо зрозуміти, що в ньо-му від природи закладені особливі механізми, які при відповідній активізації виробляють стійкість організму до несприятливих природних умов. Але якщо їх не задіяти, то вони так і знаходи-тимуться в потенційному, згорнутому стані. Загартована люди-на вміло розвинула пристосувальні механізми організму до хо-лоду, спеки тощо, довела їх до досконалості, а незагартована цього не зробила і залишилася беззахисною.

Закордонні вчені проводили спеціальні досліди, щоб виз-начити найвищу температуру, яку людський організм спро-можний витримати в сухому повітрі. Температуру 71°С людина витримує протягом 1 год, 82°С - 49 хв, 93°С - 33 хв, а 104°С — тільки 26 хв. Вчені вважають, що гранична температура, при якій людина може дихати, становить приблизно 116°С. Проте в історії є факти, коли людина витримувала значно вищі темпе-ратури. У 1764 році французький учений Тіллет повідомив у Паризькій академії наук те, що одна жінка знаходилася в печі при температурі 132°С протягом 12 хв. У 1828 році був описа-ний випадок 14-хвилинного перебування чоловіка в печі, де тем-пература 170°С. У Бельгії в 1958 році був зареєстрований випа-док, коли чоловік декілька хвилин знаходився в термокамері при температурі 200°С! В оголеному вигляді людина може вит-римати швидке наростання температури до 210°С, а у ватному одязі - до 270°С.

Переносимість високих температур у водяному середовищі значно нижча, ніж на сухому повітрі. "Рекорд" належить чоло-вікові з Туреччини, який занурювався з головою в казан із водою, нагрітою до 70°С.

Переносимість холоду незагартованою людиною відносно невелика.

Короткочасні переохолодження, навіть дуже великі, лю-дина може перенести. Так, у Японії водій рефрижиратора в жаркий день вирішив "відпочити" в кузові своєї холодильної машини. У цьому ж кузові знаходилися брили сухого