1. Я зовсім спокійний. Згадка про конкретні ситуації або події викликає відчуття приємного спокою і радості.

2. Мене ніхто і ніщо не турбує. Згадка конкретної події викликає відчуття насолоди і приємності.

3. Усі мої м'язи повністю розслаблені і підготовлені до від-починку.

4. Усе моє тіло розслаблене повністю, і я відпочиваю, наче перебуваючи у стані невагомості.

5. Я повністю спокійний і віддалений від реальностей зем-ного життя.

5-9 заняття:

1. Я зовсім спокійний і врівноважений.

2. Мене ніхто і ніщо не турбує.

3. Усі мої м'язи максимально розслаблені і підготовлені до відпочинку.

4. Усе моє тіло повністю розслаблене і відпочиває.

5. Я безмежно щасливий і спокійний. 10-12 заняття:

1. Я абсолютно спокійний, ніщо і ніхто не може порушити мого спокою.

Таким чином, на перших заняттях (1-4) необхідно сформу-вати образ спокою і розслаблення, на проміжному етапі (за-няття 5-9) зафіксувати цей стан другою сигнальною системою (тобто в усній мові). Заключні заняття (10-12) призначені для закріплення образу психічного і фізичного спокою.

За умови виконання обстежуваним цього етапу перехо-дять до виконання спеціальних вправ аутотренінгу в такій по-слідовності (тривалість кожної вправи 30-60 сек):

- перший етап - загальне заспокоєння. Обстежуваний із заплющеними очима повільно і тихо повторює кілька разів сло-ва:

- я спокійний, я зовсім спокійний;

- мене ніщо не бентежить, мене ніхто не турбує;

- у мене розслаблені м'язи обличчя, очей, нижньої щелепи, язика;

- розслаблені м'язи моїх .рук, ніг, тулуба;

- усі мої м'язи розслаблені;

- тіло моє повністю розслаблене і відпочиває;

- тіло моє легке, невагоме;

- другий етап - м'язова релаксація. Обстежуваний вольо-вими зусиллями послідовно створює в організмі певні відчуття:

- я відчуваю важкість у правій руці;

- відчуття важкості у правій руці повільно наростає;

- права рука надто важка, і я не здатний нею ворухнути;

- я відчуваю важкість у лівій руці;

- я відчуваю послідовне наростання важкості у лівій руці;

- ліва рука надто важка, і я не здатний нею ворухнути;

- я відчуваю важкість у правій нозі;

- відчуття важкості у правій нозі поступово наростає;

- права нога стає надто важкою і нерухомою;

- я відчуваю важкість у лівій нозі;

- відчуття важкості у лівій нозі поступово наростає;

- ліва нога стає надто важкою і нерухомою;

- я відчуваю приємну важкість, яка наповнює мої руки і ноги;

- усе моє тіло повністю розслаблене і дуже важке;

- третій етап - емоційно-вольова сфера. Обстежуваний про себе кілька разів повторює у визначеній послідовності вислови:

- я повністю володію собою;

- я володію своїми думками;

- я володію своїми емоціями;

- я володію своїми почуттями;

- я завжди уважний;

- я завжди організований;

- я завжди впевнений у собі;

- я завжди урівноважений;

- я спокійний і повністю володію собою.

Після закінчення сеансу обстежуваному пропонується відкрити очі і з'ясовують його реакцію на кожну дію аутотрені-нгу. Ефективність сеансу оцінюється за такими критеріями:

1) відмінний результат — при позитивній відповіді на всі суб'єктивні відчуття з тесту "загальне заспокоєння", при пози-тивній реакції не менше ніж на 10 дій з тесту "м'язова релак-сація", на 6-7 дій з тесту "емоційно-вольова сфера";

2) добрий результат - при позитивній реакції не менше ніж на 6 дій з тесту "загальне заспокоєння", на 7 дій з тесту "м'язова релаксація", на 5 дій з тесту "емоційно-вольова сфера";

3) задовільний результат - при позитивній відповіді не мен-ше ніж на 5 дій з тесту "загальне заспокоєння", на 6 дій з тесту "м'язова релаксація", на 4 дії з тесту "емоційно-вольова сфера";

4) незадовільним вважається результат за показниками, які нижчі задовільних, бодай по одному із тестів.

Таким чином, медична сестра повинна вміти допомогти пацієнтові в стресових ситуаціях зняти нервове напруження і адаптуватись до нових умов існування за допомогою психічної саморегуляції.

Рекомендована література

1. Сестринское дело, том 1 / Под. ред. А.Ф. Красновой. - Сама-ра: Г.П Перспектива, 1998. - С. 133-134.

2. Щуліпенко І.М. Загальний і спеціальний медичний догляд за хворими з осоновами валеології. - К: Кий. - С. 317-326.

3. Сестринська справа. За ред. профессора Шевчука М.Г. - К.: Здо-ров'я. 1992. - С. 320-328.

4. Хачатурян Ю.А. Возможности самоконтроля. // Твоє здоровье. - 1994, №4, - С. 13-25.

5. Малахов Г.П. Закаливание й водолечение. Комплект, 1997. -315 с.

6. Иванченко В. Тайны русского закала. - М.: Молодая гвардия, 1985. - 127с.