Вплив бактеріального вагінозу на інфікування плода та новонародженого при невиношуванні вагітності.

Резюме. Проведён анализ микробиологического обследования 126 плодов и недоношенных новорожденных, которые родились от женщин больных бактериальным вагинозом, и 100 плодов и недоношенных новорождённых, которые родились от женщин с нормоценозом влагалища. Выявлено, что бактерии первично колонизирующие плод и новорождённого имеют материнское происхождение. При невынашивании беременности у женщин с бактериальным вагинозом наблюдается инфицирование плода и новорожденного условно-патогенною микрофлорою в высокой концентрации, особенно, облигатно-анаэробными бактериями.

Summary. The analysis of the microbiological inspection of 126 foetuses and prematurely born babies, who were born by sick women suffering from bacterial vaginosis and the microbiological inspection of 100 foetuses and prematurely born babies, who were born by women with normocenosis of vagina was carried out. It was diagnosed that bacteria which initially colonized the foetus have maternal origin. Concerning women with bacterial vaginosis during interruption of pregnancy it is observed the infection of the foetus and the new-born by conditionally pathogenic microflora with high concentration, especially by anaerobic bacteria.

ВСТУП. Актуальність проблеми невиношування вагітності в Україні зберігається, що пов’язано з продовженням погіршення демографічної ситуації. За останні роки спостерігається високий рівень загальної смертності, від’ємний показник природного приросту населення, спостерігається тенденція до подальшого падіння народжуваності (з 9,6% - 1995 р. до 7,8% - 1999 р.). Загальний коефіцієнт народжуваності за 10 останніх років зменшився майже на 20 % [4].

Незважаючи на велику кількість досліджень з даної проблеми, частота самовільних викиднів та передчасних пологів не має тенденції до зменшення. Одне із перших місць серед причин невиношування вагітності займає інфекційний фактор. Зокрема, чільне місце займає інфекція жіночих статевих органів, частота якої має тенденцію до зростання. Найбільш поширеним захворюванням піхви у жінок репродуктивного віку є бактеріальний вагіноз. Його частота в акушерських клініках складає 10-26% [1]. На відміну від неспецифічного вагініту при бактеріальному вагінозі запальна реакція зі сторони слизової піхви відсутня, а переважають дистрофічні процеси.

За даними Гудивок І.І. і співавт. [1], бактеріальний вагіноз є фактором ризику по невиношуванню вагітності, передчасного розриву навколоплідних оболонок, інтранатальної інфекції плода та новонародженого.

Досить часто у вагітних із внутрішньоутробним інфікуванням плода (у 40%) виявлено бактеріальний вагіноз [3].

Фізіологічний перебіг вагітності і внутрішньоутробний розвиток плода та період новонародженості у значній мірі визначають майбутнє здоров’я і якість життя людини. Питання інфікування плода та новонародженого є однією з найактуальніших проблем сучасної перинатології. Зростання частоти інфікування плода та новонародженого пов’язане, з однієї сторони, з появою нових, більш інформативних методів діагностики, а з другої – з погіршенням стану здоров’я жінок репродуктивного віку, зниженням імунного захисту організму внаслідок погіршення екологічної ситуації, зниженням рівня життя, зростанням частоти інфекцій, що передаються статевим шляхом.

Враховуючи все вищесказане, метою даного дослідження було вивчення впливу бактеріального вагінозу на інфікування плода та новонародженого у жінок з невиношуванням вагітності. Методологія: проспективне дослідження.

Матеріал і методи дослідження. Обстежено 126 абортних плодів та недоношених новонароджених, які народилися від жінок хворих бактеріальним вагінозом у результаті самовільного викидня чи передчасних пологів. У всіх жінок лікування бактеріального вагінозу під час вагітності не проводилося. Діагноз бактеріального вагінозу також був поставлений вперше у всіх жінок на основі загальноприйнятих критеріїв, які були визначені на Міжнародному симпозіумі у Стокгольмі в 1984 році. Контрольну групу склали 100 абортних плодів та недоношених новонароджених, які народилися від жінок із нормоценозом піхви в результаті самовільного викидня чи передчасних пологів.

Критерії включення у групу дослідження: вагітність у терміні гестації від 13 до 37 тижнів, діагноз бактеріального вагінозу.

Критерії виключення з групи дослідження: системне або місцеве використання антибактеріальних препаратів на протязі останніх двох тижнів, вагінальний кандідоз, тріхомоніаз, хламідіоз, неспецифічний вагініт, наявність активної цитомегаловірусної і герпесвірусної інфекції, гонорея, результати мікроскопії фарбованих по Граму вагінальних мазків, не відповідаючих діагнозу бактеріального вагінозу.

Критеріями діагнозу бактеріального вагінозу були: наявність “ключових” клітин у вагінальних мазках, фарбованих по Граму, і наявність не менше 2 з 3 наступних ознак: 1) рН вагінального вмісту більше 4,5. Визначали за допомогою рН-метра ОР-204 (Угорщина) або універсальних індикаторних папірців; 2) підвищена кількість гомогенних адгезованих виділень із піхви з неприємним запахом; 3) позитивний “амінний” тест (поява або зміна запаху при додаванні до вагінального вмісту 10% розчину калію гідроксиду).

Критерії включення у контрольну групу: вагітність у терміні гестації від 13 до 37 тижнів, стан нормоценозу піхви.

Критерії виключення з контрольної групи: системне або місцеве використання антибактеріальних препаратів на протязі останніх двох тижнів, вагінальний кандідоз, тріхомоніаз, хламідіоз, гонорея, неспецифічний вагініт, наявність активної цитомегаловірусної і герпесвірусної інфекції, бактеріальний вагіноз.

Мікроскопічними критеріями нормоценозу піхви були домінування лактобактерій, відсутність грамнегативної мікрофлори, спорів, міцелія, псевдогіфів, тріхомонад та гонококів, поодинокі лейкоцити, поодинокі “чисті” епітеліальні клітини [2].

Всіх жінок, новонароджених та плодів обстежували бактеріологічно. У жінок проводили посів піхвових виділень, які брали з заднього склепіння піхви. У новонароджених і плодів проводили мікробіологічне дослідження вмісту ротової порожнини, шлункового вмісту, кон’юнктиви, шкіри голови і ділянки пупка. Посів із кон’юнктиви у новонароджених проводили до першого закапування антисептика. У дослідженнях використовували живильні середовища, які дають можливість виявити максимальну видову різноманітність бактерій з використанням анаеробних технологій. Ступінь мікробної колонізації визначали методом секторального посіву. Видову ідентифікацію мікроорганізмів проводили загальноприйнятими методами. Всі дослідження проводили з використанням одних і тих же методик бактеріологічного дослідження.

Результати досліджень та їх обговорення. Проаналізовані