Практично не розчинний у воді, 95 % спирті, ефірі і хлороформі. Розк-ладається при взаємодії з сильними кислотами та лугами. Містить 50 - 55 % оксиду вісмуту.

Ідентифікація:

1. Субстанція дає характерні реакції на вісмут. При збовтуванні 0,1 г препарату 5 мл води і 1 мл розчину сульфіду натрію з'являється чорне забарвлення.

2. Речовину збовтують з розчином натрію гідроксиду, фільтрують і
фільтрат підкислюють кислотою хлористоводневою - випадає білий осад трибромфенолу, для якого визначають температуру плавлення:

0,1 г препарату збовтують з 5 мл розчину їдкого натрію і фільтрують. При підкисленні фільтрату соляною кислотою виділяється білий хлопко подібний осад.

Випробування на чистоту.

Вільний трибромфенол. 0,5 г препарату збовтують на протязі

півхвилини з 5 мл 95% спирту і фільтрують. При змішуванні 1 мл

фільтрату з 15 мл води розчин повинен залишатися прозорим на протязі 15 хвилин.

Арсен, телур. До 1 г препарату у фарфоровому тиглі додають 3 мл азотної кислоти, обережно випарюють і прожарюють. Залишок розчиняють в 5 мл соляної кислоти і далі проводять випробування на Арсен. Не повинне бути ні побуріння (миш'як), ні почорніння (телур).

Кількісне визначення. Кількісне визначення. Комплексонометрія після мінералізації лікарського засобу з сумішшю кислот азотної і хлорної, індикатор - піро-катехіновий фіолетовий або ксиленовий оранжевий, s =1/2 у перерахунку на вісмуту оксид; s = 1 у перерахунку на вісмут (ДФУ) (див. вісмуту нітрат основний).

Близько 0,3 г препарату (точна наважка) поміщають в колбу К’єльдаля місткістю 50 мл.

1 мл 0,05 мол розчину трилону Б відповідає 0,01165 г Ві2Оз, якого в препараті повинне бути не менше 50,0% і не більше 55,0%.

Зберігання. У тарі, що вберігає від дії вологи та світла.

Застосування. В'яжучий, антисептичний засіб у вигляді порошку, присипки, мазі (3 - 10 %). Входить до скла-ду мазі Вишневського, пасти Розенталя.

Зберігання: в тарі, що оберігає від дії світла і вологи.

Unguentum Xeroformii

Мазь ксероформна

Склад. Ксероформу . . . . . . . . . . . . . . . 10 г

Вазеліну . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 90 г

Опис. Мазь жовтого кольору, однорідної консистенції з характерним запахом.

Ідентифікація:

1 г препарату нагрівають з 5 мл розведеної сірчаної кислоти і після охолодження фільтрують. При збовтуванні фільтрату з 1 мл розчину сульфіду натрію виходить чорне забарвлення.

1 г препарату кип'ятять 2 хвилини з 5 мл розчину їдкого натрію. Після охолодження розчин фільтрують. При підкисленні фільтрату соляною кислотою виділяється хлопкоподібний білий осад.

Кількісне визначення. Близько 1,5 г (точна наважка) мазі поміщають в колбу з притертою пробкою і розчиняють при збовтуванні в 20 мл розведеної азотної кислоти і 20 мл хлороформу. Потім додають 100 мл води, 10 крапель 0,5 % розчину ксиленового оранжевого і титрують 0,05 мол розчином трилону Б до переходу червоного забарвлення водного шару в жовте.

1 мл 0,05 мол розчину трилону Б відповідає 0,01165 г Ві2О3, якого в препараті повинно бути 4,8—5,8%.

Rp.: Хеrоfоrmili 10, 0

D.S. Присипка.

Rр.: Ung. Хеroformii 3 % 10, О

D.S. Очна мазь.

Rp.: Ung. Xeroformii 10 % 50, 0

D.S. Maзь (при захворюваннях шкіри).

Rp.: Xeroformii 1, 0

Zinci oxydi 5, 0

Lanolini

Vaselini aa 10, 0

M.f. ung.

D.S. Maзь.

Rp.: Picis liquidae

Xeroformii aa 3, 0

Ol. Ricini ad 100, 0

M.D.S. Лінімент бальзамічний (по А.В. Вишневському).

Rp.: Ol. Ricini 20, 0

Xeroformi 1, 2

Vinylini 1, 0

M.f. linim.

D.S. Для мазевих пов’язок.

Парацетамол (Раrасеtаmоlum) (ДФУ)

РагасеtаmоІ*

N-(4-Гідроксифеніл)ацетамід

С8Н9NО2 М. м. 151,17

Синоніми: Опрадол, Панадол, Ушамол, Abesanil, Acelifen, Acemol, Acetalgin, Acetaminophen, Acetaminophenol, Actasol, Algotropyl, Alvedon, Aminophen, Amphenol, Apagan, Apamide, Apanol, Biocetamol, Celifen, Cetadol, Cetanil, Chemcetaphen, Dapirex, Datril, Dexamol, Dimindol, Dolamin, Dolanex, Dolipram, Efferalgan, Erocetamol, Febridol, Febrinil, Febrinol, Fendon, Metamol, Minoset, Myalgin, Napamol, Naprinol, Nasprin, Nysacetol, Opradol, Pacemol, Panadol, Panadon, Paracinol, Paramol, Pyrenol, Pyrinazin, Rolocin, Tempramol, Tralgon, Tylemin, Tylenol, Ushamol, Valadol, Valgesic, Valorin, Volpan, Winadol і ін.

Властивості. Кристалічний порошок білого або білого з кремовим або рожевим відтінком кольору. Помірно розчинний у воді, легко розчинний у 96 % спирті, дуже мало розчинний у метиленхлориді, практично нерозчинний в ефірі. Завдяки фенольному гідроксилу розчиняється в лугах.

Ідентифікація:

1. За фізико-хімічними константами: температурою плавлення168—172° (в межах 3о), УФ та ІЧ-спектроскопія.

2. При нагріванні з калію дихроматом у присутності кислоти утворюється індофенол фіолетового кольору, який не переходить у червоний (відмінність від фенацетину):

3. Субстанція дає реакцію на ацетил після нагрівання на відкритому полум'ї.

4. Нефармакопейні реакції: а) з розчином феруму (ІІІ) хлориду утво-рюється синьо-фіолетове забарвлення:

+ FeCl3

б) наявність у молекулі фенольного гідроксилу зумовлює реакцію парацетамолу із солями діафонію – утворюється азобарвник червоного кольору:

+

в) після кислотного гідролізу, під час якого утворюється первинна ароматична аміногрупа, лікарська речовина дає реакцію діазотування з наступним азосполученням:

г) До частини суміші, яка містить 0,001 – 0,002 г препарату, додають 5 – 7 крапель розчину оксиду селену в концентрованій сірчаній кислоті і нагрівають на водяній бані на протязі 1 хвилини. З’являється червоно-фіолетове забарвлення.

д) До частини суміші, яка містить 0,001 – 0,002 г препарату, додають 5 – 7 крапель розчину титану двохоксиду в концентрованій сірчаній кислоті. З’являється темно-червоне забарвлення.

е) Частину суміші, що містить 0,002 – 0,003 г препарату, поміщають на предметне скло, додають 1 – 2 краплі