2. Під час розчинення препарату в розведених розчинах їдких і вуглекислих лугів утворюється розчин фуксин-червоного кольору, що знебарвлюється при додаванні надлишку кислоти.

Температура плавлення 259—263оС.

Випробування на чистоту. Неприпустима домішка флюорану утворюється за рахунок побічної конденсації (в процесі синтезу лікарсь-кої речовини): 0,5 г препарату збовтують з 4 мл 1 н. розчину їдкого натрію, до суміші додають 50 мл води і добре перемішують. Препарат повинен повністю розчинитися.

Прозорість і кольоровість розчину. Розчин препарату в спирті (1 : 50) повинен бути прозорим і безбарвним.

Сульфатна зола і важкі метали. Сульфатна зола з 0,5 г препарату не повинна перевищувати 0,1 % і повинна витримувати випробування на важкі метали (не більш 0,001% в препараті).

Арсен. 0,5 г препарату повинні витримувати випробування на арсен (не більше 0,0001 % в препараті).

Кількісне визначення. Гравіметрія. До лужного розчину лікарської речовини додають розчин йоду, в результаті чого відбувається йодування фенолфталеїну й утворюється сіль тетрайодфенолфталеїну. Отриманий розчин підкислюють кислотою хлористоводневою, осад тетрайодфенолфталеїну відфільтровують, промивають, висушують і зважують.

Зберігання. В добре закупореній тарі.

Послаблюючий засіб.

По характеру послаблюючого ефекту має схожість з антраглікозидами; надає переважно дію на товстий кишечник.

Застосовують при хронічному запорі.

Доза для дорослих 0,1 - 0,2 г на прийом (до 0,3 г на добу); дітям до 3 років не призначають.

В даний час фенолфталеїн застосовують як послаблюючий засіб відносно рідко; препарат володіє кумулятивними властивостями і може надавати подразливу дію на нирки.

Tabulettae Phenolphthaleini 0,05 aut 0,1

Таблетки фенолфталеїну 0,05 г або 0,1 г.

Склад на одну таблетку.

Фенолфталеїну . . . . . . . . . . . . . . . . .0,05 г або 0,1 г

Допоміжних речовин . . . . . . . . . . . до отримання таблетки

масою 0,18 г або 0,24 г.

Опис. Таблетки білого кольору з ледве помітним жовтуватим відтінком.

Ідентифікація. Одну таблетку змочують 0,1 н. розчином їдкого натрію. Виходить інтенсивне червоне забарвлення, що знебарвлюється від додавання надлишку розведеної кислоти.

Кількісне визначення. Близько 0.3 г (точна наважка) порошків розтертих таблеток для таблеток по 0,05 г або 0,17 г (точна наважка) для таблеток по 0,1 г поміщають в колбу з притертой пробкою місткістю 250 мл і розчиняють в 15 мл 0,1 н. розчину їдкого натрію. До розчину додають 25 мл 0,1 н. розчину бромату калію, 5 мл розчину броміду калія і після перемішування швидко вливають 25 мл суміші кислот (20 мл 80% оцтової кислоти і 5 мл концентрованої соляної кислоти), закривають пробкою і енергійно струшують одну хвилину. Потім додають 1 г йодиду калію і йод, що виділився, титрують 0,1 н. розчином тіосульфату натрію (індикатор — крохмаль).

Паралельно проводять контрольний дослід.

1 мл 0,1 н. розчину бромату калію відповідає 0,003979 г С20Н14О4, якого відповідно повинно бути 0,048 – 0,052 г або 0,095—0,105 г, рахуючи на середню вагу однієї таблетки.

Синоніми: Пурген, Рurgenum. Призначають дорослим і дітям по 1 таблетці 1 - 3 рази на день

Оксолін (Охоlinum)

1,2,3,4 -Тетраоксо-1,2,3,4-тетрагідронафталіну дигідрат.

Властивості. Білий або білий з кремовим відтінком кристалічний порошок. Легко розчинний у воді. Водні розчини нестійкі, в лужному середовищі швидко темніють.

Ідентифікація: При нагріванні оксоліну з 30 %- ним розчином на-трію гідроксиду з'являється синє забарвлення.

Застосування. При вірусних захворюваннях очей, шкіри, при вірусних ринітах та для профілактики грипу.

Володіє віруцидною активністю, ефективний при вірусних захворюваннях очей, шкіри, вірусних ринітах; надає профілактичну дію при грипі.

Для профілактики грипу застосовують 0, 25 % мазь оксоліну. У період підйому і максимального спалаху грипу (звичайно протягом 25 днів), або при контакті з хворими на грип, для індивідуальної профілактики грипу, застосовують 0, 25 % мазь, якою щодня 2 рази на день (вранці і ввечері) мастять слизисту оболонку носа.

Для лікування аденовірусного кератокон’юнктивіту призначають свіжо приготований (термін зберігання не більше доби в холодильнику при +4о С) 0, 2 % водний розчин. Закапують в кон'юнктивальний мішок по 2 краплі 5-6 разів на день. На ніч закладають за повіку 0,25 % оксолінову мазь. Лікування також можна проводити, закладаючи 0,25 % оксолінову мазь 3 рази на день.

При простому і оперізуючому герпесі наносять на уражену шкіру 1 % або 2 % мазь 2 рази (3 рази) на день до повного одужання.

Для лікування вірусного риніту слизову оболонку носа мажуть 0,25 % або 0,5 % маззю 2-3 рази на день протягом 3-4 днів. Можна також закапувати 0,25 % розчин по 2 краплі в кожну половину носа 3-4 рази на день.

В очній практиці застосовують у вигляді 0,25 % 0,5 % і 1 % мазі (мазь на вазеліновій основі - від кремового до жовтого кольору).

При вживанні мазі і крапель оксоліну в деяких випадках спостерігається скороминуче печіння слизистої оболонки носа або ока. При нанесенні мазі на патологічно змінену шкіру може також з'являтися відчуття печіння.

Форма випуску: 0,25 %, 0,5 %, 1 %, 2 % і 3 % мазь; порошок (для приготування розчинів).

Зберігання: список Б. Порошок - в холодильнику при температурі +4о С. Мазь може зберігатися протягом терміну придатності в звичайних умовах при кімнатній температурі.

Rp.: Ung.Oxolini 0, 25 % (0, 5 %) - 10, 0

D.S. Для змазування слизової оболочки порожнини носа.

Rp.: Ung.Oxolini 3