Фенацетин протипоказаний при захворюваннях нирок. Його не слід застосовувати при вагітності.

Форма випуску: таблетки, що містять фенацетину і ацетилсаліцилової кислоти по 0,25 г, кофеїну 0,05.

Застосовують як болезаспокійливий і жарознижуючий засіб по 1 таблетці 2 - 3 рази на день.

Фенацетин входить також до складу комбінованих таблеток <<Асфен>>, <<Кофіцил>>, <<Новомігрофен>>, <<Піркофен>>, <<Седальгін>>, <<Цитрамон>> .

Tabulettae Phenacetini 0,25

Таблетки фенацетину 0,25 г

Склад на одну таблетку.

Фенацетину . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 0,25 г

Допоміжних речовин . . . . . . . . . . . . . . достатня кількість

Опис. Таблетки білого кольору.

Ідентифікація. Порошок розтертих таблеток дає реакції ідентифікації ті, що й фенацетин.

Кількісне визначення. Близько 0,3 г (точна наввжка) порошків розтертих таблеток поміщають в конічну колбу місткістю 100 мл, додають 20 мл розведеної соляної кислоти і кип'ятять із зворотним холодильником протягом 30 хвилин. Розчин охолоджують до 15—20° і переносять в мірну колбу місткістю 50 мл, доводять об'єм розчину водою до мітки, перемішують і фільтрують в суху колбу. 25 мл фільтрату переносять в конічну колбу, додають 1 г броміду калію, 3 краплі розчину тропеоліну 00 і 2 краплі розчину метиленового синього і титрують 0,1 мол розчином нітриту натрію, додаючи по 1 мл через 1 хвилину, а в кінці титрування (за 1 мл до еквівалентної кількості) по 0,1 мл через 2 хвилини. Кінець титрування визначають за переходом червоно-фіолетового забарвлення у блакитно-зелене.

1 мл 0,1 мол розчину нітриту натрію відповідає 0,01792 г С10Н13NО2 , якого повинно бути 0,238 – 0,262 г, рахуючи на середню вагу однієї таблетки.

Зберігання. Список Б.

Експериментальна частина

Пропис 1.

Rp.: Phenoli 0, 5

Glycerini 10 ml

M.D.S. вушні краплі. По 10 крапель 2 - 3 рази на день у теплому вигляді (при запаленні середнього вуха ).

Розчин фенолу дає з нейтральним розчином феруму (Ш) хлориду фіолетове забарвлення, характерне для утворених сполук С6Н5ОFеСl2, (С6Н5О)2FеСІ і (С6Н5О)зFе, що зникає при додаванні 2-пропанолу. До 2 крапель субстанції додають 2-3 краплі розчину FeCl3 , утворюється фіолетове забарвлення.

Кількісне визначення полягає у бромуванні фенолу відомою кількістю 0,1 н. розчину КВгО3 при наявності броміду калію та сірчаної кислоти:

KBrO2 + 5KBr + 3H2SO4 > 3Br2 + 3K2SO4 + 3H2O

Надлишок брому визначають йодометрично: добавляють хлороформ і йодид калію та титрують йод, що виділився, 0,1 н. розчином тіосульфату натрію при наявності крохмалю:

Вr2 + 2КІ >І2 + 2КВг,

I2 + 2Na2S2O3 > 2NaI + Na2S4O6.

На гліцерин.

До 2 крапель субстанції додають 2-3 краплі KHSO4, нагрівають утворюється акролеїн, що має неприємний запах:

Фармакопейна стаття не передбачає кількісного визначення.

Пропис 2.

Rp.: Resorcini 0, 1

Spiritus aethylici 95 % 5 ml

Aq. destill 15 ml

M.D.S. Вушні краплі, по 1 - 2 краплі у вухо.

Ретельно змішують 2-3 краплі субстанції і близько 10 мг колію гідрофталату до одержання однорідного маси. Одер-жану суміш нагрівають на полум'ї до появи оранжево-жовтого забарвлення. Потім охолоджують, додають 1 мл розчину натрію гідроксиду розведеного, 10 мл во-ди і збовтують до розчинення. В одержаному розчині виявляється інтенсивна зелена флуоресценція:

Кількісне визначення. Броматометрія, зворотне титрування, індикатор – метиловий оранжевий. Е = 1/6 М.м.

На етиловий спирт.

Йодоформна проба:

C2H5OH + 4I2 + 6KOH CHI3 + 5KI + HCOOK + 5H2O

Утворюється жовтий осад з характерним запахом.

Кількісне визначення. Дихроматометрія, індикатор – крохмаль, Е = ј М.м.

3C2H5OH + 2K2Cr2O7надл. + 16HNO3

4Cr(NO3)3 + 3CH3COOH + 4KNO3 + 11H2O

K2Cr2O7 + 6KI + 14HNO3 +

8KNO3 + 2Cr(NO3)3 + 3I2 + 7H2O

I2 + 2 Na2S2O3 2NaI + Na2S4O6

Пропис 3.

Rp.: Resorcini

Ac. Salicylici aa 1, 5

Vaselini 30, 0

M.f. ung.

D.S. Мазь.

Ретельно змішують 2-3 краплі субстанції і близько 10 мг колію гідрофталату до одержання однорідного маси. Одер-жану суміш нагрівають на полум'ї до появи оранжево-жовтого забарвлення. Потім охолоджують, додають 1 мл розчину натрію гідроксиду розведеного, 10 мл во-ди і збовтують до розчинення. В одержаному розчині виявляється інтенсивна зелена флуоресценція:

Кількісне визначення. Броматометрія, зворотне титрування, індикатор – метиловий оранжевий. Е = 1/6 М.м.

На саліцилову кислоту.

До 2 крапель субстанції додають 2-3 краплі розчину FeCl3 , утворюється синьо-фіолетове забарвлення, яке зникає від додавання невеликої кількості HCl і зберігається в присутності CH3COOH:

Кількісне визначення.

Алкаліметрія, пряме титрування, розчиняють у спирті, нейтралізованому за фенолфталеїном, титрують розчином NaOH з тим же індикатором, Е = М.м.

Пропис 4.

Амідопірину 0,25

Фенацетину 0,25

Кофеїну-бензоату натрію 0,1

Для аналізу суміші амідопірин, фенацетин, кофеїн розчиняють у хлороформі. Спочатку визначають амідопірин спектрофотометричним методом, потім хлороформний розчин випарюють, залишок розчиняють у 95 % етиловому спирті і визначають фенацетин і кофеїн при двох довжинах хвиль – 250 нм (максимум поглинання фенацетину у 95 % спирті) і 273 нм (максимум поглинання кофеїну). Показники поглинання спиртового розчину фенацетину 198,0 і 880,0.

ВИСНОВКИ

У даній курсовій роботі я провела дослідження ідентифікації, кількісного визначення та дослідження прописів, які містили лікарські речовини, похідні фенолів та ароматичних амінів. Ці лікарські речовини широко застосовуються в медицині зокрема: розчини фенолу володіють сильною бактерицидною активністю відносно вегетативних форм мікроорганізмів; на спори впливають слабо. Тимол як антисептичний і противоглистний засіб. Ксероформ - вв'яжучий, антисептичний засіб у вигляді порошку, присипки, мазі (3 - 10 %); входить до скла-ду