4. Органи травлення:

- язик вологий, у кореня обкладений сірим нальотом;

- апетит збережений, ковтання вільне;

- живіт м’який, не болючий;

- стілець оформлений;

- біль при дефекації відсутній.

5. Печінка:

- не виступає з-під краю верхньої дуги;

- край не болючий, гладка.

6. Сечовивідна система:

- симптом Пастернацького від’ємний;

- нирки не пальпуються, біль відсутній;

- дизуричних порушень немає.

7. Нервова система:

- психічний стан хворої адекватний.

8. Органи чуття:

- Зір і слух збережені, без вагомих порушень.

VII. Дані додаткових методів дослідження

Загальний аналіз сечі

Показники | Норма

1. Питома вага

1020 | 1008 – 1026

2. Білок

– | -

3. Цукор

– | -

4. Добова кількість

600 – 1600 мл. | 800 – 1400 мл.

5. Р-л + | 6,25 ± 0,36

Аналіз сечі по Зимницькому:

Питома вага – 1008, 1015, 1018, 1026, 1014, 1010, 1008, 1007

Доб.діурез - 1200 мл.

Денний діурез - 840

Нічний діурез - 380

Аналіз сечі по Нечипоренку:

Еритроцити 15000 Норма

Лейкоцити 30000 1:2, 1:4

Аналіз крові

Показники | Норма

1. Гемоглобін

116 г/л | 120 – 140 г/л

2. Еритроцити

3,4 т/л | 3,9 – 4,7 т/л

3. Лейкоцити

7,8 г/л | 4,0 – 9,0 г/л

4. ШОЄ

6 мм/год | 2-15 – мм/год

Біохімічний аналіз крові

Показники | Норма

1. Холестерин

заг. 4,1 | 3,0 – 6,2 ммоль/л

2. Тригліцерид

0,8 | 0,5 – 0,7

3. в-ліпопротеїди

4300 | 2000 – 4000 мл/л

Білірубін

заг. 12,7 | 8,55 – 20,52 ммоль/л

Глюкоза

5,0 | 4,2 – 6,1

Сечовина

5,6 | 4,2 – 8,3

Мікроскопія сечового осаду

Показники | Норма

1. Слиз

-

2. Лейкоцити

4 – 5 | 4,0 – 8,8*109/л

3. Еритроцити

1 – 1 | 3,7 – 4,7*1012/л

4. Епітелій

6 – 7

5. Солі оксалату

+

УЗ дослідження серця:

Ознаки фіброзу структура аорти, гіпертрофія лівого шлуночка, скоротлива функція лівого шлуночка знижена.

Дані ЕКГ:

- ритм – синусів права;

- ЧСС – 82;

- ознаки гіпертрофії лівого шлуночка (ГЛШ) Тв І – АVL, V5 – V6 на ізолінії;

- порушена реполяризація передньобокової стінки лівого шлуночка.

Дані рентгеноскопії:

Легені без патологічних змін.

VIII. Клінічний діагноз з обґрунтуванням

На підставі скарг хворої на часті приступодібні стискуючі болі в лівій половині грудної клітки, зниженої периносимості до фізичного навантаження, головокружіння, часті головні болі, серцебиття, підвищений АТ 180/100, 190/120 і методів додаткових досліджень, даних ЕКГ і рентгеноскопії, можна поставити діагноз:

ГІПЕРТЕНЗИВНА ХВОРОБА ІІ СТ.., ГІПЕРТЕНЗИВНЕ СЕРЦЕ, СУПУТНІЙ: СТЕНОКАРДІЯ НАПРУГИ.

ІХ. Етіологія, патогенез, клінічні прояви, принципи лікування виявленого захворювання

Артеріальна гіпертензія – це постійно підвищений систолічний та/чи діастолічний артеріальний тиск.

Виділяють такі групи симптоматичних артеріальних гіпертензій: ниркові, ендокринні, нейрогенні, серцево-судинні, лікарські, токсичні.

Гіпертензія ІІ ст. або помірна (160 – 179/100/109 мм.рт.ст.) – самостійне захворювання, основним етіологічним чинником якого є, нервово-психічне перенапруження ЦНС. Саме воно зумовлює розвиток первинних функціональних розладів у корі головного мозку, особливо в гіпотоланічних центрах, що регулюють кров’яний тиск.

Фактори ризику артеріальної гіпертензії ІІ ст.: спадковість, фах, зловживання сіллю, алкоголь, мозкові травми і запальні захворювання головного мозку.

Патогенез ГХ проявляється нейрогуморальними розладами регуляції судинного тонусу та вегетативно-ендокринними розладами та порушеннями ниркових механізмів регуляції судинного тонусу. Перенапруження центрів симптоматичних відділів вегетативної НС приведе до гіперсекреції катехаламінів (адреналіну, норадреналіну) і зумовлені ними вазопресорної реакції. Внаслідок звуження артеріол виникає ішемія нирок, що стимулює синтез реніну, який у плазмі крові відщеплюється 2 амінокислотами від специфічного білка ангінотензиногену, через що останній перетворюється на ангіотензин І, що має природний ефекті стимулює викид корою надлишкових з-з альдостерону.

Альдостерон сприяє приходу Nа з позаклітинної рідини до внутрішньоклітинної, чим збільшує вміст Na в судинній стінці, приводить до набрякового набухання і звуження, що сприяє підвищенню АТ.

Ангіотензин І перетворюється в крої в ангіотензин ІІ, судинно-звужувальний ефект, якого у 50р. перевищує ефект норадреналіну.

Частими при гіпертензивній хворобі є запаморочення і шум у вухах. Запаморочення є наслідком порушення тонусу судин і розладів мозкового кровообігу.

Спазми мозкових судин проявляється шумом в голові що спочатку непостійний, а у подальшому набуває постійного характеру.

Хворі скаржаться на швидку втомлюваність, безсоння, підвищену психічну збудливість, серцебиття, притаманний біль у ділянці верхівки серця, неможливість спати на лівому боці. Раптова блідість одного чи декілька пальців без визначеної причини, оніміння кінцівок, відчуття пересування мурашок по тілі – часті ознаки АГ.

Під час аускультації визначається ослаблення І тону над верхівкою серця, акцент ІІ тону над аортою, систолічний шум над аортою.

Очне дно характеризується ангіоретинопатія – звуження просвіту судин, стовщення їх стінок.

Для лікування гіпертензивної хвороби використовують такі групи препаратів:

1) Діуретики (верошпірон);

2) в-адреноблокатори (атенолол, метапролол);

3) блокатори Са каналів (верапаміл, ніфедипін);

4) інгібітори АПФ (каптоприл, еналаприл).

Використовують дані препарати в різних комбінаціях, для отримання кращого ефекту.

Х. Фармакотерапія захворювання пацієнта

Штамп

Шифр

Хв.. Гордон А.П,

Л-р. Ванца В.Л.

Rр: Enalaprili 0.01

D.t.d. № 10 in tab.

S: приймати по 1т.

1р/д прот. 10 днів, всер.

#

Rp: Atenololi 0.01

D.t.d. № 28 in tat № 28

S: приймати по 2 т/добу,

всер. прот. 14 днів.

#

Rp: Gidazepami 0.02

D.t.d. № 20 in tab.

S: приймати по 1 т.

3р/д, всер., 5 днів.

#

Rp: Pyracetami 0.4

D.t.d. № 20 in caps.

S: по 1 капсулі на добу,

всер., протягом 10 днів

#

Rp: Ypiotriazolini 0.1

D.t.d. № 20 in tab,

S: по 1т/д, всередину,

протягом 14 днів

#

Rp: Preductali 0.02

D.t.d. № 10 in tab.

S: по 1 т, 1р/д, всер.,

10 днів

ХІ. Обґрунтування застосування досліджуваного препарату

Атенолол (Atenоlolum)

Атеналол – селективний блокатор в-адренорецепторів, діє лише на в1-адренорецептори серця.

Не володіє мембраностабілізуючою дією. Виявляє антиангінальну, анти аритмічну і гіпотензивну дію.

Блокуючи в1-адренорецептори серця зменшує стимулювальний вплив на міокард симпатичного відділу вегетативної нервової системи і циркуляції в крові катехоламінів. Зменшує автоматизм синусового вузла, час, скоротливість міокарда, зменшує потребу міокарда в кисні. Гіпотензивний ефект проявляється до кінця другого тижня.

Даний препарат в порівнянні з