При вживанні практично не розвивається синдром відміни, більш тривалої дії.

ХІІ. Фармакокінетика, фармакодинаміка і протипоказання до призначення досліджуваного препарату

Атеналол – кардіоселективний в-блокатор тривалої дії. Період напіввиведення препарату 6 – 9 год. Застосовують всередину 1-2р./добу. Гідрофільний, нерівномірно всмоктується в ШНТ, проникає через гематоенцефалічний бар’єр, метаболізується в печінці незначно; виділяється з організму переважно з сечею у незміненому вигляді.

При підвищенні дози препарату кардіоселективність зникає.

Для нього характерна значна брадикардія.

Основний механізм дії блокує в-адренопецептори, породжуючи вплив на них норадреналіну. Вони зменшують частоту і силу СС і потребу міокарда в кисні, збільшує постачання киснем. В клітинах міокарда зменшується накопичення іонів Са, що приведе до послаблення напруження серцевого м’яза, покращення метаболічних процесів.

Протипокази: хронічна серцева недостатність, гостра серцева недостатність, брадикардія, АГ, підвищена чутливість до препарату.

ХІІІ. Особливості взаємодії з іншими ліками, побічні дії досліджуваного препарату

З обережністю слід призначати пацієнтам з цукровим діабетом, хв. Рейно, порушенням функції нирок, при вагітності і лактації.

Взаємодія з іншими препаратами:

- при одночасному прийому з інсуліном, протидіабетичними препаратами посилюється гіпоглікемічна дія;

- з резерпіном, клонідином, верапанілом, брадикардія;

- несумісний з наркотичними анальгетиками.

Побічні дії:

ССС – брадикардія, відчуття холоду в кінцівках;

ЦНС – біль голови, запаморочення, порушення сну, депресія;

ШКТ – нудота, закрепи, діарея;

Алергії – почервоніння, зуд шкіри;

Рідко кон’юнктивіт.

ХІV. Вибір параметрів оцінки ефективності і безпечності досліджуваного препарату

В-блокатор, Атенолол

Показники ефективності | Показники безпечності

Зниження САТ | Збільшення цукру в крові

Зниження ДАТ | Збільшення холестерину

Зниження ЧСС | Мерзлуватість кінцівок

Зниження болю в серці | Бронхоспазм, збільшення кислотності

ХV. Щоденник динамічного контролю ефективності і безпечності дослідженого препарату

Динаміка скарг хворого:

Параметри, що відображають ефективність і безпечність препарату | 11.09.

0,1г. |

13.09.

0,1г. | 15.09.

0,1г. | 17.09.

0,1г. | 19.09.

0,1г. | 21.09.

0,1г.

1. Біль за грудиною | +++ | +++ | ++ | ++ | +- | -

2. Головокружіння, головний біль | +++ | ++ | + | +- | +- | -

3. Серцебиття | +++ | ++ | ++ | + | +- | -

Динаміка скарг за даними об’єктивного дослідження:

1. Діурез

(мл) добовий | 1200 | 1100 | 1200 | 1200 | 1200 | 1100

2. Ціаноз губ | + | + | +- | - | - | -

3. Пастозність | + | + | + | +- | +- | -

4. АТ | 180/100 | 170/100 | 190/110 | 180/105 | 160/100 | 160/100

Динаміка даних додаткових методів дослідження:

1. ЕКГ 12.09.2006р.

ЕКГ: синус правильний, ритм – миготлива аритмія, ЧСС – 84, RІ – 15, RaVL – 10, RV5 ? RV4, Rv5 - V6 > 25, + SV1 > 35. Ознаки гіпертрофії лівого шлуночка.

2. Загальний аналіз крові 12.09.2006р.; 19.09.2006р.

3. Біохімічний аналіз крові 13.09.2006р.

4. Загальний аналіз сечі 13.09.2006р.

5. Ехо КС 14.09.2006р.

Ехо КС – 14.09.06.: Ехо КС – 21.09.06.:

ФВ – 50% ФВ – 50%

КСО – 56 КСО – 51

КДО – 104 КДО – 104

КСР – 3,1 КСР – 3,1

КДР – 4,1 КДР – 4,0

XVI. Взаємодія з іншими препаратами курованої пацієнтки

Препарати, що вивчаються | Гідазепал | Еналаприл | Пірацетам | Предуктал | Тіотриазолін

Атенолол |

+ | + | + | + | +

Еналаприл і інгібітори АПФ, тому при взаємодії з іншим антигіпертензивними засобами його дія посилюється. Сумісний з атенолалом.

Пірацетам – ноотропний засіб, покращує мозковий кровообіг, розширює кров’яні судини, сприяє посиленню антигіпертензивного ефекту.

Гідазепам – транквілізатор, проявляє заспокійливу дію, поєднується з атеналолом, призначають для кращого нічного сну.

Тіотриазолін поєднується з атенололом.

XVIІ. Висновки

Проведене дослідження показало, що атенолол ефективний і безпечний для хворих з гіпертензивною хворобою.

Атенолол сприяє свій антигіпертензивний ефект вже в кінці 2 тижня лікування.

Приймаючи атенолол – менший ризик виникнення бронхоспазму, що частіше спостерігається при прийманні препаратів цієї групи.

Після комплексної фармакотерапії пацієнт почувається значно краще.

XVIІІ. Використана література

1. „Внутрішні хвороби” / Є.М.Нейко, В.І.Боцюрко – К.: Здоров’я, 1998 – 528 с.

2. Внутрішні хвороби / І.М.Ганджа. – К.: „Здоров’я”, 2002 – 480с.

3. Сімейна медицина: І 5Т, Т.1 Внутрішні хвороби: І 2 кн. Кн.. 1 / Є.Х.Заремба, Ю.Г.Клеяк, О.О.Сергієнко та інші. За ред. В.Г.Передерія. – К.: „Здоров’я”, 2005 – 768с.

4. Основи функціональної діагностики внутрішніх хвороб / І.І.Сахарчук. – К.: Здоров’я, 2000 – 336с.

5. Основи внутрішньої медицини: Пропедевтика внутрішніх хвороб / Децик Ю.І., Яворський О.Г., Нейко Є.М. та інші, - К.: Здоров’я, 2004 – 500с.

6. Фармакологія на допомогу лікарю, провізору і студенту / С.М.Дроговоз, В.В.Страшний, - Харків, 2002. – 480с.

7. Клінічна фармакологія: І. 2Т. Т.2 / За ред. І.К.Латогуза, Л.Т.Малої, А.Я.Циганенка. – Х.: Основа, 1995. – 704с.

8. Фармакологія: І.С.Чекман, Н.О.Горчакова / К.: Вища школа, 2001, - 598с.

9. Середюк Н.М. Госпітальна терапія. – Київ, „Здоров’я”, 2003р.