У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


розшифровка інформації, яка поступає із зовнішнього і внутрішнього середовища.

Отже, значення нервової системи велике і полягає в тому, що вона поєднує, узгоджує і регулює діяльність органів і систем, обумовлює оптимум функціонування. Нервова система забезпечує зв’язок організму з навколишнім середовищем, а також діяльність людини не тільки як біологічної, але і соціальної істоти – суспільно корисної особистості. Неоціненне значення в формуванні соціальної суті людини відіграв розвиток мови, пам'яті, мислення та інших видів психічної діяльності.

Мозок складається із сірої і білої речовин. Сіра речовина утворюється скупчення нервових клітин (з початковими відділами інших відростків), а біла речовина – це сукупність нервових волокон.

У головному мозку, у різних його відділах, сіра і біла речовини розташовані по-різному. В півкулях мозку і мозочку сіра речовина знаходиться на периферії, утворюючи зовні суцільний шар, який називається корою. Під корою знаходиться біла речовина, а в ній окремі скупчення сірої речовини – ядра. В інших відділах головного мозку біла речовина розташовується зовні, а сіра речовина у вигляді ядер – всередині. В спинному мозку біла речовина лежить по периферії, а сіра – в центрі і також утворює ядра. Ядра сірої речовини виконують роль центрів головного і спинного мозку, які регулюють діяльність орачів (цент слиновиділення, центр ковтання, центр дихання та ін.).

Пучки нервових волокон (нерви) білої речовини зв’язують одні відділи головного мозку з іншими і виконують провідникову функцію – по них передається нервові імпульси. Головний і спинний мозок мають густу сітку кровоносних судин. Речовина мозку потребує постійного надходження кисню і поживних речовин. Порушення мозкового кровообігу може бути причиною різних патологічних станів (паралічів, втрати чутливості, розладу мови та ін.).

Нерви, які відходять від головного і спинного мозку дають гілки до всіх органів нашого тіла, т.б. іннервують всі органи. В органах є кінцеві нервові апарати – рецептори (чутливі, або аферентні, нервові закінчення) і ефектори (рухові, або еферентні, нервові закінчення, які викликають збудження робочого органу).

За допомогою нервів і їхніх розгалужень здійснюється зв’язок ЦНМ з органами, і усі системи органів поєднуються в єдине ціле – здійснюється цілісність організму.

Вияснення механізму дії ліків на ЦНС (нейротропних засобів) можливе тільки в світлі уявлень про її структуру і функції. Синапси різних відділів ЦНС проявляють різну чутливість до лікарських препаратів. Це дало змогу виділити групу речовин з переважною дією на кору головного мозку, довгастий мозок, спинний мозок та інші структури нервової системи.

Пошуки нових речовин з більш вибірковою дією на різні функції головного мозку привели до відкриття великої групи ліків, які дозволяють керувати емоціями людини і його психікою.

Важливу роль в механізмі дії нейротропних речовин відіграє ретикулярна формація, яка являє собою скупчення великої кількості нервових клітин в стовбурі головного мозку. Нейрони ретикулярної формації мають зв’язок з різними відділами мозку і впливають на функцію цих відділів збуджуючи їх або гальмуючи. Наприклад, збуджуюча дія ретикулярної формації на кору головного мозку викликає бадьорість, а при послабленні активної дії розвивається виражене гальмування кори головного мозку – сон. Встановлено, що синапси ретикулярної формації проявляють високу чутливість до багатьох нейротропних засобів, які використовуються в медицині. Всі лікарські засоби, які діють на ЦНС можна розділити на 2 групи: 1) засоби, які пригнічують функції ЦНС (засоби для наркозу, снодійні, протисудорожні, наркотичні анальгетики, деякі психотропні засоби (нейролептики, транквілізатори, седативні); 2) засоби, які збуджують функції ЦНС – аналептики, психостимулятори, ноотропні засоби, адаптогени.

Антидепресанти і солі літію займають проміжне положення.

Поскільки ЦНС регулює діяльність всього організму, то і дія нейротропних засобів в тій чи іншій мірі відбивається на стані всього організму.

 

ООД.

Завдання | Вказівка до завдання | Виконання

1. Знати основні відділи ЦНС | 1. Дати структуру спинного мозку і його функції.

2. Структуру головного мозку і його функції. | Зробити стислий конспект.

4.4. Матеріали для контролю.

А. Контрольні питання.

Основні структура нервової системи.

Будова нейрона.

Механізм передачі збудження.

Відділи ЦНС.

Основні відомості про спинний мозок, його функції.

Структура головного мозку (його відділи).

Вплив лікарських засобів на ЦНС.

Б. Тести.

І. Що характерно для синапсів:

Біологічно активні речовини.

Сполучення між нервовими клітинами.

Закінчення нервових волокон.

Через них передається збудження.

ІІ. Засоби, які пригнічують ЦНС:

Транквілізатори.

Нейролептики.

Психостимулятори.

Ноотропні.

Наркотичні анальгетики.

Седативні засоби.

Література:

В.Г. Западнюк. М.О.Гарбарець. Фармакологія з рецептурою.

2. М.П. Скакун, К.А.Посохова. Основи фармакології з рецептурою.

 


Сторінки: 1 2