Міжнародний та вітчизняний фармацевтичні ринки

Виробництво лікарських засобів належить до найбільш пріоритетних і соціальне значущих напрямків розвитку та структурної перебудови економіки країни. Адже, фармацевтична галузь входить до п’ятірки найприбутковіших галузей світової економіки. Від стану справ у цій галузі значною мірою залежать можливості держави у підтриманні здоров'я нації та зміцненні економічної незалежності.

Згідно з даними компанії IMS heаlth, за підсумками 2006 року обсяг світового фармацевтичного ринку склав 550 млрд. USD, а зростання за рік склало 7%. Понад 85% продажів фармпрепаратів зосереджено у США, Європі та Японії. Світове виробництво медикаментів є концентрованим – частка у 2004 на 10 лідерів фармаринку припадало близько 44% його обсягу. При цьому, основними конкурентними перевагами світових лідерів є їхня інноваційна політика, що дозволяє їм випускати брендову продукцію, однак вимагає інвестування 16-30% обігу цих компаній у розробку нових препаратів. Слід зазначити, що для західних компаній витрати на створення нового препарату давно перевищили межу в 700 млн. USD, для вітчизняних виробників нижня межа вартості розробки та одержання дозволів на виробництво нового препарату складає від 300 тис. USD.

Логічно припустити, що Україна, будучи частиною Європи (6,6% її населення), вносить достатній вклад в європейський фармацевтичний ринок, проте з 125 млрд. USD ринку Європи на Україну припадає лише 0,8%, що в абсолютному значенні складає близько 1 млрд. дол. Основною причиною значної диспропорції у розвитку фармацевтичного ринку є низька купівельна спроможність українців. Поряд із цим, за даними дослідження ринків СНД Російською компанією RMBC, фармацевтичний ринок України – другий за обсягом серед держав СНД, проте Україна відстає за показником споживання медичних препаратів на душу населення (приблизно 18 USD) від Росії та Білорусії (20 дол.).

Статистичні дані засвідчують, що Україна може забезпечити себе власними медикаментами без сторонньої допомоги лише на 28 %. Решта (72 %) належить іноземним фірмам.

Проте ринок лікарських засобів України є висококонкурентним – на початок 2007 року в країні було зареєстровано близько 14 тис. найменувань ліків. Обсяги внутрішнього споживання лікарських засобів у розрахунку на одного жителя в 2006 році збільшився з 8,6 до 21,5 USD. Очікується, що темп зростання українського ринку у грошовому вираженні у 2007 році сягне позначки 25%.

У першому півріччі поточного року, за даними компанії RMBC, аптечний ринок фармпрепаратів України мав такі характеристики:

кількість виробників – 347;

обсяг фармацевтичного ринку за перше півріччя в оптових цінах – 444,6 млн. USD, у роздрібних – 579 млн. USD;

частка імпорту в продажу – 76%;

кількість торгових найменувань – 3537;

споживання готових лікарських засобів на душу населення – 12 USD;

середня вартість упаковки – 1,11 USD.

Українське виробництво фармпрепаратів характеризується роботою переважно у нижньому та середньому ціновому сегментах та наявною тенденцією до скорочення виробництва як у натуральних показниках, так і у грошовому виразі.

На рисунку 1 показана зміна структури фармацевтичного ринку України за місцем походження виробників у 2002-2006 рр. (упаковки)

2000р.

Рисунок 1. Зміна структури фармацевтичного ринку України за місцем походження виробників.

При цьому структура продажу продукції у натуральному виразці розподіляється на користь українських виробників, хоча їхня частка і зменшується.

Сегментація фармаринку України за ціною лікарських засобів у 2005-2006 рр. Представлена на рисунку 2.

Кардинально відрізняється структура продажу медикаментів на ринку у вартісному виразі, оскільки іноземні виробники позиціонують свою продукцію переважно у середньому та вищому цінових сегментах. При зростанні обсягу ринку фармпрепаратів у 2006 році, порівняно з 2005 роком, на 13% до 1080 млн. USD, зростання відбулось переважно через збільшення обсягів реалізації продукції саме у середньому та вищому цінових сегментах за рахунок підвищення платоспроможного попиту населення. Про це свідчать наведені діаграми сегментації ринку за ціною лікарських засобів та за частками українських та іноземних виробників в обсязі проданих лікарських засобів.

Рисунок 3. Зміна структури фармацевтичного ринку України за місцем походження виробників 2002-2006 рр.

Як свідчать наведені на діаграмах дані, в останні 4 роки спостерігається стійкий спад продажів вітчизняної фармацевтичної продукції (в обсягах продажу – більше ніж на 12%).

Цей спад відбувається за рахунок збільшення продажу індійських та інших іноземних фармацевтичних компаній (з 48,4% до 59,5%), супроводжуваного підвищенням середньої ціни придбаних лікарських засобів.

Загалом, фармаринку України, на думку експертів, властиві певні диспропорції розвитку. Крім переважання обсягів продажу більш дешевих препаратів, що пов’язано з низькою купівельною спроможністю кінцевих споживачів, наявні певні диспропорції і у споживанні медикаментів. Наприклад, за наявного рівня смертності від захворювань серцево-судинної системи на рівні 60,1%, частка обсягу продажу лікарських засобів для лікування цієї групи хвороб лише 11% в натуральному виразі та 11,8% у грошовому виразі. Смертність від захворювань органів травлення складає 36%, а частка лікарських засобів для лікування – 21,8% в упаковках та 20,5% у грошовому виразі. Наявні і інші значні розбіжності в десятці препаратів, що лідирують за обсягами продажу в світі та в Україні.

Фармацевтичний ринок України складається з роздрібних, госпітальних, госпітальних відомчих та централізованих закупівель. Усереднена структура ринку за цими ознаками в останні роки була такою:

Найбільшим та найбільш відкритим для дослідження є сектор аптечних продажів. На середину 2006 року в аптечному сегменті були представлені ліки 488 іноземних виробників та 148 українських.

Оптовий ринок України характеризується порівняно розгалуженою мережею дистрибуції медикаментів та порівняно низькою концентрацією. Для порівняння: на частку трьох провідних дистриб’юторів в Україні припадає лише 23% ринку, тоді як найвищими ці показники є у Франції та США.

В аптечному