рішенням Кабінету Міністрів України за поданням Державного

департаменту ветеринарної медицини.

Про встановлення карантину у зв'язку з хворобою, внесеною до

списку А, продовження строку його дії та про скасування Головний

державний інспектор ветеринарної медицини України повідомляє

Міжнародне епізоотичне бюро, а у разі виникнення карантинних

хвороб, спільних для тварин і людей, - Головного державного

санітарного лікаря України.

У разі виникнення на території України особливо небезпечних

інфекційних хвороб тварин, у тому числі таких, що раніше не

реєструвалися, за рішенням Державної надзвичайної

протиепізоотичної комісії при Кабінеті Міністрів України хворі

тварини та тварини з підозрою на хворобу враженої ферми, стада,

гурту, а у разі необхідності - тварини інших ферм, стад, гуртів,

що мали прямий або непрямий контакт, який може призвести до

передачі збудника інфекції, забиваються (дорізуються), а їх туші,

малоцінний інвентар, транспортні засоби, інші предмети, які можуть

бути фактором такої передачі, знищуються шляхом спалювання,

закопування або іншим способом, що гарантує припинення поширення

зазначених хвороб.

Перелік карантинних захворювань тварин затверджується

Кабінетом Міністрів України.

Карантин встановлюється протягом доби після виявлення

карантинної хвороби тварин.

Попередні карантинні обмеження до прийняття рішення щодо

встановлення карантину можуть бути введені приписом головного

державного інспектора ветеринарної медицини району, міста, області

або його заступника.

Орган, що прийняв рішення про встановлення карантину, негайно

повідомляє про це підприємства, установи, організації та населення

карантинної зони і відповідні органи виконавчої влади суміжних

районів, областей.

У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини,

що сприяли виникненню карантинного захворювання, визначаються межі

карантинної та загрозливої зони, спеціальні ветеринарно-санітарні

заходи, спрямовані на локалізацію і ліквідацію осередків

небезпечних інфекційних захворювань тварин, а також тимчасові

обмеження прав юридичних та фізичних осіб з покладенням на них

додаткових обов'язків і затверджується план локалізації,

ліквідації та профілактики захворювання.

Обов'язковому профілактичному карантину підлягають також усі

тварини, що надходять до господарств для поповнення стада. Такі

тварини утримуються в період карантину окремо у спеціально

відведених, ізольованих місцях (карантинні пункти) і піддаються

ветеринарно-санітарному обстеженню, після закінчення якого з

дозволу державного інспектора ветеринарної медицини допускаються в

загальне стадо.

Тварини, що завозяться з-за кордону, підлягають

профілактичному карантину в карантинному пункті під наглядом

спеціалістів ветеринарної медицини протягом періоду, який

визначається згідно із законодавством.

Особи, винні у порушенні карантинних вимог, несуть

відповідальність згідно із законом.

У разі встановлення карантину може вводитися повна або

часткова заборона:

- провозити або переганяти тварин через карантинну зону,

ввозити (заводити) в цю зону, вивозити (виводити) з неї тварин;

- вивозити або виносити (у тому числі для пересилання

посилками) з карантинної зони продукцію тваринного і рослинного

походження, корми;

- перегруповувати, переводити (перевозити) тварин у межах

карантинної зони, а також використовувати спільні пасовища, місця

водопою для хворих і здорових тварин без дозволу головного

державного інспектора ветеринарної медицини району, міста,

області;

- доступу сторонніх осіб, тварин (у тому числі домашньої птиці)

та транспорту на територію ферми і до тваринницьких приміщень, де

запроваджено карантин, крім обслуговуючого персоналу (за умови

додержання ним спеціального режиму);

- проводити ярмарки, аукціони, семінари, виставки тварин,

масові спортивні заходи, торгівлю на ринках тощо;

- пересуватися на транспортних засобах у карантинній зоні;

- заготовляти, торгувати тваринами, продукцією тваринного і

рослинного походження в карантинній зоні.

- На дорогах при в'їзді у населені пункти, на ферми

виставляється охорона, сторожові або ветеринарно-міліцейські

пости, встановлюються знаки щодо обов'язкового об'їзду карантинної

зони. Положення про ветеринарно-міліцейський пост затверджується

Кабінетом Міністрів України.

- Вивезення тварин, продукції тваринного і рослинного

походження з карантинної зони дозволяється лише за рішенням

відповідної державної надзвичайної протиепізоотичної комісії.

- Тварини, що загинули від інфекційних хвороб, гній, підстилка,

залишки кормів, а також продукція, одержана від хворих тварин та

тих, що утримувалися разом, підлягають знешкодженню або утилізації

відповідно до законодавства.

Господарське використання гною від хворих тварин або тварин з

підозрою на хворобу допускається лише у випадках, передбачених

інструкцією щодо боротьби з хворобами тварин, та після

попереднього надійного знезараження.

На залізничних станціях, у морських та річкових портах, на

пристанях, в аеропортах, а також у господарствах, що знаходяться в

карантинній або загрозливій зоні, припиняється вантаження та

розвантаження тварин, продукції тваринного і рослинного

походження, кормів та іншої продукції, що може бути носієм

збудника інфекційної хвороби.

З метою запобігання поширенню карантинних хвороб і ліквідації

їх у первинних осередках зараження за рішенням відповідної

державної надзвичайної протиепізоотичної комісії може проводитися

мобілізація та використання матеріальних ресурсів підприємств,

установ та організацій, що знаходяться поза карантинною зоною.

На час карантину може змінюватися режим роботи підприємств,

установ та організацій.

У виняткових випадках для здійснення карантинних заходів та

ліквідації осередків епізоотії разом з органами внутрішніх справ

можуть залучатися військові частини Збройних Сил України

відповідно до закону.

У разі встановлення карантину на значній території (область

або кілька областей) Кабінет Міністрів України може вносити

Президенту України пропозицію про цільову мобілізацію на період до

двох місяців військовозобов'язаних спеціалістів з метою ліквідації

осередків епізоотії.

Суб'єкти господарювання, діяльність яких пов'язана з

виробництвом, переробкою, зберіганням, транспортуванням та

реалізацією продукції тваринного і рослинного походження, кормів,

інших продуктів та матеріалів, що можуть бути носіями збудника

інфекційної хвороби, зобов'язані надавати у користування

спеціально уповноваженим органам на період карантину службові

приміщення, необхідне обладнання, засоби зв'язку.

Особам, які постраждали внаслідок встановлення карантину або

у зв'язку з проведенням робіт щодо ліквідації та профілактики

карантинних хвороб тварин, збитки відшкодовуються в порядку,

встановленому законодавством.

Юридичні особи, матеріальні ресурси яких використовувалися з

метою запобігання поширенню і ліквідації карантинних хвороб, мають

право на відшкодування завданих їм збитків у порядку