АПАРАТУРА Й ІНСТРУМЕНТАРІЙ ДЛЯ НАРКОЗУ

Наркозний апарат — прилад, при-значений для подавання хворому кон-центрованих летких чи газових анес-тетичних засобів разом із киснем або повітрям. Сучасним апаратом можна точно дозувати газові суміші і ство-рювати оптимальні умови для підтри-мання газообміну в легенях, тобто надходження в легені кисню та елімі-нації видихуваного вуглекислого газу.

Сучасний наркозний апарат складається з 4 вузлів: балона із ре-дуктором, газового дозиметра, випар-ника анестетиків та дихальної системи.

Резервуарами газів є балони (ба-лони з киснем пофарбовані в голубий колір, із азоту закисом — у сірий, з циклопропаном — --в оранжевий). З балонів кисень та азоту закис надхо-дять у редуктор, де тиск газу знижуєть-ся до 304— 405,4 кПа (3— 4 атм) і за-безпечується його постійне подання. З балонів гази через редуктор та шланги надходять до газових дозиметрів, які забезпечують подачу газів у дихаль-ну систему. Апарати оснащені рота-метричними дозиметрами (ротаметра-ми), які контролюють кількість літрів газу, що подається за 1 хв.

Ефір, фторотан, трихлоретилен та інші рідкі засоби для наркозу надхо-дять у легені хворого за інгаляційного наркозу у вигляді пари, для чого по-передньо їх випаровують у спеціаль-ному приладі — випарнику. В цьому пристрої пара рідких анестетичних за-собів досягає потрібної концентрації за допомогою часткового чи повного руху газу-носія, який іде обхідними каналами. Таким чином, на виході з випарника формуються паро-газові суміші певної концентрації.

З випарника наркотична суміш над-ходить у дихальну систему наркозно-го апарата, яка буває двох типів — реверсивного та нереверсивного. У системі реверсивного типу відбуваєть-ся часткове або повне повернення га-зонаркотичної суміші, яку видихує хворий у систему, в системі ж нере-версивного типу видихувана суміш виходить в атмосферу. Нереверсивний контур може застосовуватись за відкритою або напіввідкритою систе-мою. Якщо повітря для дихальної суміші надходить у апарат з атмосфе-ри, а видихуваний газ повністю виді-ляється в атмосферу, то така система називається відкритою. Якщо газ для формування дихальної суміші надхо-дить з балонів, а видихуване повітря виділяється в атмосферу, то це на-піввідкрита система.

Наркоз відкритим способом мож-на давати за допомогою простої ли-цевої маски. Найчастіше для цього використовують маски Есмарха чи Шиммельбуша — Ванкувера. Вони складаються з металевого каркасу, вкритого кількома шарами марлі, на яку капають рідку наркотичну речо-вину (ефір, фторотан, хлороформ та ін.). Хворий вдихає пару анестетич-ного засобу з атмосферним повітрям і видихує їх у атмосферу.

Перевага методу — простота, не-великий «мертвий простір», малий опір диханню. Однак при цьому ме-тоді неможливо точно дозувати кон-центрацію пари анестетика, спосте-рігаються надмірне забруднення ним повітря операційної, велика втрата вологи та тепла. У разі застосування такого наркозу неможливо забезпечити штучну і допоміжну вентиляцію легенів. Його важко застосовувати під час опе-рацій на голові, шиї, у положенні хво-рого на животі. Все це обмежує вико-ристання цього методу наркозу.

Більш безпечним є наркоз відкри-тим способом за допомогою простого наркозного апарата. Основ-ними частинами його є випарник з термокомпенсатором та дихальна при-ставка з міхом, за допомогою якого можна проводити штучну вентиляцію легенів. Після вдихання повітря про-ходить через випарник, насичується парою анестетика і через маску (або ендотрахеальну трубку) надходить у легені хворого. Видих відбувається в атмосферу через видихальний клапан. Наркоз відкритим способом зручний для застосування у військово-польо-вих умовах.

Наркоз напіввідкритим способом має певні переваги перед наркозом відкритим способом, бо при цьому можна подавати хворому суміш з ви-сокою концентрацією кисню та вико-ристовувати газоподібні анестетичні засоби. Для проведення наркозу по напіввідкритому контуру у більшості сучасних наркозних апаратів є спе-ціальні нереверсивні клапани, які ре-гулюють потік газової суміші. Газова суміш надходить з наркозних апаратів у органи дихання хворого, а види-хається повітря в атмосферу.

Система з реверсією газів (ревер-сивний контур) ділиться на циркуля-ційну та маятникову. В циркуляцій-ній системі газонаркотична суміш зав-дяки клапанам циркулює по замкне-ному колу: після вдиху — в легені, після видиху — в дихальний мішок. Щоб не виникала гіперкап-нія, видихувану хворим газонаркотич-ну суміш пропускають через адсорбер, іі якому міститься хімічний вбирач CO (ХП1-ГОСТ 6755-53).

Перед кожним користуванням си-стемою треба наповнювати адсорбер свіжою речовиною, яку зберігають у герметичне закритому посуді.

Реверсивну систему можна вико-ристовувати за закритим або напівза-критим контуром. У першому разі вся видихувана газова суміш має надхо-дити назад у наркозний апарат і по-вторно вводитися в легені хворого. Газовий потік при цьому не повинен перевищувати кількості поглиненого в легенях кисню та наркотичних ре-човин. За другим варіантом у легені надходить більше газової суміші, ніж поглинається. Надлишок її виділяєть-ся через клапан скидання. Практич-но закритий контур використовувати важко, і звичайно використовують напівзакритий контур з більшою чи меншою реверсією газів. Якщо у напівзакритому контурі вико-ристовується великий газовий потік (понад 6 л/хв), система починає пра-цювати як нереверсивна, концентра-ція видихуваної суміші майже така сама, як концентрація її на виході з випарника.

Для проведення маскового та ен-дотрахеального наркозу, ведення хво-рих у ранній післяопераційний період використовують спеціальні інструмен-ти та пристрої: маски, мішки, по;;

вітроводи, зубні розпірки, ротороз-ширювачі, ендотрахеальні трубки, провідники (мандрени), перехідники (конектори), анестезіологічні щипці, розпилювачі, приймачі шлангів, спо-лучні гумові шланги, дихальні гумові шланги тощо.

Наркозні маски використовують для інгаляції кисню, проведення інга-ляційного наркозу, допоміжної штуч-ної вентиляції легенів. Найчастіше їх накладають на рот та ніс, рідше ви-користовують носову маску. Наркозні маски бувають кількох розмірів. По краю маски є манжета, яка розду-вається і забезпечує герметичність системи «апарат— хворий». Для за-кріплення маски на обличчі застосо-вують лямку-тримач.

У стані глибокого наркозу внаслідок розслаблення м'язів западає корінь