У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





значення в житті дитини мають рефлекси наслідування, що також є різновидом умовних рефлексів. Для вироблення їх не обов'язково брати участь в експерименті, досить бути його «глядачем».

Зміни вищої нервової діяльності при дії фармакологічних препаратів і хімічних речовин.

Різні хімічні речовини, змінюючи функціональний стан коркових кліток і підкіркових утворень головного мозку, значно змінюють і вищу нервову діяльність. Звичайна дія хімічних речовин на вищу нервову діяльність дорослого і дитини характеризується аналогічними змінами, але в дітей і підлітків ці зміни завжди виражені яскравіше. Далеко не необразливими є в цьому відношенні чай і кава, що містять кофеїн. Це речовина в малих дозах підсилює корковий процес порушення, а у великих — викликає його гноблення і розвиток позамежного гальмування. Великі дози кофеїну викликають також несприятливі зміни вегетативних функцій. У зв'язку з тим що в дітей і підлітків процеси порушення трохи переважають над процесами гальмування, незалежно від типу їх вищої нервової діяльності, уживання міцного чаю і кава для них є небажаним.

Значний вплив на вищу нервову діяльність дітей і підлітків робить нікотин. У малих дозах він гнітить гальмовий процес і підсилює порушення, а у великих — гнітить і процеси порушення. У людини в результаті тривалого паління порушується нормальне співвідношення між процесами порушення і гальмування і значно знижується працездатність коркових кліток.

Особливо руйнівна дія на вищу нервову діяльність дітей і підлітків робить уживання різних наркотичних засобів, у тому числі й алкоголю. Їхня дія на вищу нервову діяльність має багато загального, звичайно перша фаза характеризується ослабленням гальмових процесів, у результаті чого починає переважати порушення. Це характеризується підвищенням настрою і короткочасним збільшенням працездатності. Потім збуджувальний процес поступово послабляється і розвивається гальмовий, що часто приводить до настання важкого наркотичного сну.

У дітей звикання до наркотиків і алкоголю звичайно не спостерігається. У підлітків же воно настає дуже швидко. З усіх наркоманій особливо широко в підлітків зустрічається алкоголізм, що приводить до швидкої деградації особистості. Підліток стає злісним, агресивним і грубої. Перехід від побутового пияцтва до алкоголізму в підлітків відбувається приблизно за два роки. Сп'яніння в підлітків характеризується завжди більш вираженими змінами вищої нервової діяльності в порівнянні з дорослими: у них дуже швидко настає гноблення коркових процесів. У результаті послабляється контроль з боку свідомості за поводженням, починають різко виявлятися інстинкти, що часто приводить підлітків на лаву підсудних. Вчителям і вихователям для організації ефективної боротьби проти алкоголізму серед підлітків необхідно вести пропаганду гігієнічних знань не тільки серед підлітків, але і батьків, тому що, за даними спеціальних досліджень, серед малолітніх злочинців близько 70 % «познайомилися» з алкоголем у 10 — 11 років і в більшості випадків це була провина батьків.

Маються дані, що діти у віці від 8 до 12 років одержували вперше напої від батьків у 65 % випадків, у віці 12—14 років -у 40 %, у віці 15—16 років — у 32%.

Патологічні зміни вищої нервової діяльності ДО патологічних змін вищої нервової діяльності варто відносити тривалі хронічні її порушення, що можуть бути зв'язані як з органічними структурними ушкодженнями нервових кліток, так і з функціональними розладами їхньої діяльності. Функціональні розлади вищої нервової діяльності називають неврозами. Тривалі функціональні порушення вищої нервової діяльності можуть потім переходити в органічні, структурні.

Учитель чи вихователь нерідко зустрічаються у своїй роботі з різними проявами невротичних реакцій у дітей і підлітків і тому повинні мати представлення про природу неврозів і особливості їхнього протікання в дітей різного віку. Ці знання допоможуть їм вчасно помітити поява невротичних розладів вищої нервової діяльності в дитини, і після консультації з лікарем організувати оптимальну педагогічну корекцію цих порушень.

У сучасній патології вищої нервової діяльності і психіатрії розрізняють три основні форми неврозів:

неврастенію, невроз нав'язливих станів істерію. психастенію.

Неврастенія - характеризується перенапругою гальмового чи збуджувального процесу в корі головного мозку. Особливо часто при неврастенії страждають процеси умовного гальмування. Причиною цих порушень можуть бути надмірні розумові і фізичні навантаження і різні ситуації, що травмують психіку. Прояв неврастенії буває різним: спостерігається розлад сну, втрата апетиту, пітливість, серцебиття, головні болі, низька працездатність і ін. Хворі стають дратівливими, їм властива зайва метушливість і незручність рухів.

Неврози нав'язливих станів - характеризуються нав'язливими думками, чи страхами потягами. Причина цих неврозів буває зв'язана з перевтомою, хворобами й особливостями вищої нервової діяльності.

Істерія - зв'язана з патологічною перевагою першої сигнальної системи над другий, підкірки над корою головного мозку, що виражається в значному ослабленні другої сигнальної системи. Цей невроз характеризується підвищеною чутливістю до зовнішнім роздратуванням, надзвичайною лабільністю настрою і підвищеною сугестивністю. Відомі випадки істеричної сліпоти, глухоти, паралічів і т.д. Широко зустрічаються істеричні припадки.

Психастенія - характеризується перевагою другої сигнальної системи і слабістю підкірки, тому хворі відрізняються бідністю потягів і емоцій. У них часто можна спостерігати схильність до безглуздого мудрування.

Слід зазначити, що для підлітків і особливо для дівчинок з 12 до 15 років характерний невроз, специфічний тільки для цього віку. Це нервова анорексія, зв'язана з ідеєю похудания і виявляється в різкому обмеженні себе в їжі. Цей невроз виникає звичайно в підлітків, що мають високий інтелектуальний розвиток, але страждаючих підвищеною самооцінкою.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Багатотомний посібник з неврології (під ред. С. Н. Давиденкова). Том III, ч. I, М. 1962. Попелянський Я.Ю.“Вертеброгенні синдроми поперекового остеохондроза”. Посібник для лікарів і студентів. Казан, 1974, тім I. Гринштейн А.Б. “Неврит лицьового нерва”. Новосибірськ. 1980. Антонов И.П.,
Сторінки: 1 2 3 4