ВИВИХИ СТЕГНА І ГОМІЛКИ

Вивих стегна. Травматичні вивихи стегна вини-кають переважно у людей молодого та середнього віку. Що ж до літніх людей, то у них частіше бувають переломи проксимального кінця стег-нової кістки, бо кістки з віком втра-чають еластичність і у структурі їх переважають неорганічні солі. Трав-матичні вивихи, за даними статис-тики, становлять 15 % від усіх виви-хів. Кульшовий суглоб має три сту-пені свободи рухів — навколо трьох головних осей. Вивихи його бувають не так уже й часто, порівняно з пле-човим та ліктьовим суглобами. Це пояснюється тим, що він має глибоку вертлюжну западину, п'ять міцних зв'язок і перекривається добре роз-виненим м'язовим шаром.

Травматичні вивихи стегна вини-кають переважно під впливом знач-ної непрямої сили, що діє за прин-ципом важеля. Залежно від місця ло-калізації вивихнутої головки виді-ляють задньо-верхній (luxatio femoris iliaca), задньо-нижній, або сідничний (luxatio femoris ischiadica), передньо-верхній, або надлобковий (luxatio fesuprapubica), передньонижній, або обтураторний (luxatio femoris ob-turatorica), і центральний (luxatio cen-tralis) вивихи.

Задній вивих виникає за умови, що кінцівка під час дії травмівної си-ли була зігнута, приведена і ротована досередини. Що менше зігнуте стег-но у кульшовому суглобі, то вище го-ловка зміщується, і навпаки, що біль-ше воно зігнуте (під гострим кутом), то зміщення головки буде нижчим.

Передні вивихи стегна виникають тоді, коли стегно і кінцівка перебу-вають у положенні зовнішньої ротації, відведення і згинання. У разі по-мірного згинання і відведення за зов-нішньої ротації виникає передньовер-хній (lux. suprapubica або iliopecti-nea), а за значного згинання і відве-дення стегна із зовнішньою ротацією — передньонижній (luxatio obturatori-са)вивих.

Клінічні прояви заднього виви-ху стегна. Травмована кін-цівка приведена, зігнута в кульшово-му і колінному суглобах, повернута досередини. Ступінь згинання, при-ведення і внутрішньої ротації більше виражені за сідничних вивихів. Стег-но здається коротшим, ділянка зов-нішньої поверхні кульшового сугло-ба сплощена. Контури верхівки вер-тлюга травмованої кінцівки прогля-даються вище, ніж на здоровій кін-цівці, і вище за лінію Розера — Нела-тона. Чітко виражені порушення три-кутника Бріана та симетричність лінії Шемахера. Сідничні складки на трав-мованому боці розташовуються ви-ще, ніж звичайно. Під час пальпації під сідничними м'язами чітко виз-начається головка стегнової кістки. При сідничному вивиху сіднична ді-лянка більш округла і головка стег-нової кістки пальпується біля сід-ничної кістки. Інколи бувають сим-птоми подразнення сідничного нерва (парестезія, стріляючий біль, зані-міння). На боці вивиху, як правило, спостерігається відносне укорочення кінцівки.

На відміну від задніх вивихів стег-на, при передніх травмована кінцівка відведена, зігнута і ротована назовні.. При обтураційних ви-вихах усі ці симптоми виражені біль-шою мірою, ніж при надлобкових. Як і при задніх вивихах, при передніх відзначається відносне укорочення травмованої кінцівки.

Для передніх вивихів типовими є сплощення сідничної ділянки і від-сутність контурів великого вертлюга, який не пальпується. Пахова ж ді-лянка випукла і здається збільшеною за рахунок вивихнутої головки стег-нової кістки, яка пальпується під пупартовою (паховою) зв'язкою. Не-рідко з внутрішнього боку вивих-нутої головки відзначається чітка пульсація стегнової артерії.

Центральний вивих стегна. Внаслі-док перелому дна вертлюжної запади-ни головка зміщується в порожнину малого таза — залежно від травмівної сили. Виникає центральний вивих най-частіше від прямої дії сили по осі ший-ки і головки стегнової кістки. Значно рідше спричинюється непрямою дією травмівного чинника.

Клінічні прояви центрального виви-ху: дещо зігнуте приведене і помірно ротоване назовні стегно, незначне від-носне укорочення кінцівки, обмежен-ня згинання та розгинання у кульшо-вому суглобі і неможливість відведення та ротаційних рухів. Відносно біомеха-нічної осі нижньої кінцівки вісь стегна зміщена дещо досередини, контури ве-ликого вертлюга не визначаються і зов-нішня поверхня кульшового суглоба менш овальна. Під час ректального до-слідження виявляють болючість і купо-лоподібне випинання стінки таза.

Після клінічного проводять рентге-нологічне дослідження і лише потім встановлюють остаточний діагноз.

Ускладненими є вивихи стегна з одночасним переломом заднього краю

вертлюжної западини. Симптоматика така сама, як і у разі неускладненого заднього вивиху. Для уточнення діаг-нозу користуються даними анамнезу (удар потерпілий отримав по осі зігну-того стегна в ділянку коліна, що є ти-повим для цієї травми).

Вивих гомілки. Вивих гомілки належить до рід-кісних травм і складає 1,5—2 відсотки від інших вивихів. Виникає частіше від непрямої дії, коли один із суглобових кінців (частіше стегна) фіксований ста-більно, а другий (гомілковий) змі-щається вперед, назад чи вбік. Вивих гомілки виникає за умови повного роз-ривання схрещених зв'язок і капсули суглоба. У разі підвивиху розривається одна із них (передня чи задня — залеж-но від напрямку дії механічної сили). Для переднього вивиху гомілки харак-терна штикоподібна деформація колін-ного суглоба. Гомілка фіксована у ро-зігнутому положенні і здається корот-шою. Над стегном під перерозтягнутою шкірою виступає проксимальний суг-лобовий кінець гомілки. При суто передньому вивиху він розташований по осі нижньої кінцівки, при перед-ньобічному і бічному — назовні чи досередини. Спостерігається крово-вилив у суглоб (гемартроз).

При задньому вивиху суглобовий кінець гомілки зміщується назад і утворює сходоподібну деформацію. На передній поверхні під шкірою ре-льєфно виступають контури вирос-тків стегнової кістки. Якщо надко-лінок при передньому вивиху мобіль-ний і зв'язка його напружена, то при задньому вивиху гомілки він притис-нутий до виростків стегна, власна зв'язка напружена. Вісь гомілки змі-щена назад у сагітальній площині, а при передньому вивиху вона зміщу-ється вперед. При вивиху гомілки, особливо задньому, травмується під-колінна артерія, що проявляється набряком ступні, ціанозом або бліді-стю шкіри, порушенням чутливості, зниженням температури, відсутністю пульсу на тильній поверхні ступні.

Травматичний вивих надко-лінка (luxatio patellae) спостеріга-ється рідко (0,4—0,7 %). Діагностика його не складна. Внаслідок прямої травми надколінок зміщується лате-ральне,