Забруднені рани — це рани, пов'я-зані з втручанням на тонкій та, особ-ливо, товстій кишках з відкриттям їх просвіту та на органах грудної і черевноі порожнин, уражених запально-інфекційними процесами (апендицит, холецистит, хронічні абсцеси легень та бронхоектатична хвороба, апостема-тозний нефрит, гнійна інфекція мат-кових труб та яєчників тощо).

Причин зростання частоти нагноє-ння післяопераційних ран, яка стано-вить 10 % і більше, багато. Їх можна поділити на об'єктивні, тобто неза-лежні від хірургів, та ятрогенні, по-в'язані з недоліками в організації ро-боти хірургічних установ та особисти-ми недоліками діяльності хірургів. Серед причин об'єктивного характе-ру можна назвати такі: 1) різке збіль-шення серед оперованих людей похи-лого і старечого віку з порушенням обміну речовин та кровообігу внаслі-док атеросклерозу судин, цукрового діабету тощо; 2) різке збільшення три-валості оперативних втручань, рекон-структивно-відновні, кардіохірургічні операції, операції з трансплантації тощо, при яких відбуваються різке забруднення повітря і ран екзогенною патогенною мікрофлорою та зміни в стані органів і тканин (порушення кро-вообігу, висихання тощо); 3) збіль-шення вірулентних штамів мікроор-ганізмів у хірургічних відділеннях в зв'язку з широким вживанням анти-біотиків; 4) зниження імунного захи-сту через погіршення екології (радіо-логічне та хімічне забруднення тощо);

5) збільшення випадків політравм і го-стрих хірургічних захворювань (холе-цистит, панкреатит тощо) та ін.

Серед ятрогенних причин на пер-шому плані стоять грубі порушення режиму асептики як у відділеннях, так і в операційних блоках.

Розвитку ранової інфекції — як гнійної, до якої у людини виробилась значна толерантність, так і анаероб-ної та специфічної, — сприяють певні умови.