1 сигнальна система, як її назвав І.П.Павлов існує у людини. Це конкретні сигнали внутрішнього матеріального світу, які виникають в людей як від оточуючої природи, так і від соціального середовища. 1-ша сигнальна система людей відмічається швидкістю іррадіації і концентрації нервового процесу. Крім 1 сигнальної системи у людини є ще і 2 або словесна сигнальна система, тобто слова, які сигналізують подразнення 1 сигнальної системи в великі півкулі головного мозку. Кінестизичні подразники, які йдуть від мовних органів, - це другі сигнали, які представляють собою фізіологічну основу відволікання від дійсності.

Функція мови складається в рефлекторному регулюванні скорочення мускулатури, які беруть участь в акті усної і письмової мови. Завдяки аферентним імпульсам, які протікають з рецепторів рухового апарату, який бере участь в мові. При вимовленні, написанні і читанні слів сигнали в головний мозок поступають не тільки із органів словоутворення, але і з органів слуху, зору, а також з тих груп скелетних м'язів, скорочення яких супровідне вимовлянням слів (міміка і жестикуляція) і забезпечує акт писемства.

Отже, фукнція 2 сигнальної системи здійснюється багатьма мовними аналізаторами: кінестезичним, зоровим і слуховим. 2 сигнальна система складається не тільки із подразників, але і з слідів в головному мозку: звукових на слово яке чуємо, зорових на писемне слово. 2 сигнальна система складає таким чином, анатомо-фізіологічну основу усної і писемної мови.

У регуляції життєдіяльності особистості важливу роль відіграють соціальні норми. Формуються соціальні норми з урахуванням історії становлення і розвитку людства загалом, окремих держав, їх спільнот. Саме соціальні норми формують уявлення людей про необхідне і можливе прийняття і неприпустиме. Формуючись протягом століть, соціальні норми виконують функції відтворення людського роду, збереження моральних устоїв. Соціальні норми впливають і на процеси мислення й характер дій особистості. Так виховання людей у тій чи іншій системі поглядів призводить до змістової визначеності духовного складу особистості.

Типи вищої нервової діяльності.

Тип нервової системи – це індивідуальна характеристика нервової системи по 3 основних признаках:

силі збудження і гальмування.

співвідношення або врівноваження збудження і гальмування між собою.

Рухливості гальмування і збудження, яка характеризується швидкостями їх іррадіації і концентрації, швидкістю утворення умовних рефлексів.

Перший тип – сильний, неврівноважений, з перевищенням збудження над гальмуванням.

Другий тип – сильний, врівноважений, інертний, малорухомий, повільний.

Третій тип – сильний, врівноважений, жвавий, рухомий.

Четвертий тип – слабкий, з слабким збудженням і гальмуванням.

Перший тип відповідає холерику, 2 – флегматику, 3 – сангвініку, 4 – меланхоліку.

Типи нервової системи є вродженими, але на них великий вплив має оточуюче середовище, характер.

Від типу нервової системи залежать: різна швидкість виробітку умовних рефлексів, різні величини умовних рефлексів, різні величини іррадіації і концентрації збудження і гальмування, різна стійкість до дії факторів і пристосування до різних факторів навколишнього середовища.

При визначенню типу людини необхідно враховувати, що людина відображає врахувати, що людина відображає світ в двох формах: 1) сприймаючи дію подразників внутрішнього світу і 2) сприймаючи мову, яка сигналізує подразники.