новий матеріал при викладенні його у письмово-му вигляді, на папері. Сам процес написання слів і тек-сту істотно сприяє їх запам'ятовуванню практично у всіх людей. Велике значення має моторна пам'ять у музикантів і акробатів. Деякі музиканти твердять, що вони відчувають мелодію у «кінчиках пальців».
З моторною тісно пов'язана тактильна пам'ять, яка надзвичайно розвинута у сліпих. Деякі з них можуть на дотик пізнати обличчя людини і навіть визначити її наст-рій. Добре розвинута тактильна пам'ять і у багатьох скульпторів.
Феноменом людської пам'яті є також внутрішня мова, тобто можливість подумки вести розмову у словесній формі. Внутрішня мова становить найпоширеніший метод творчої праці.
У процесі навчання розрізняють так звану процедурну пам'ять, тобто пам'ять про те, як треба діяти, і деклара-тивну пам'ять, що забезпечує використання інформації, одержаної в минулому. Інакше кажучи, декларативна пам'ять включає фіксацію індивідуального досвіду, ін-формацію про те, коли і де відбувалися події, що збері-гаються у пам'яті, та можливість їхнього відтворення в формі спогадів. Припускається, що процедурна пам'ять виникає у процесі еволюції раніше ніж декларативна, оскільки до неї належать такі види навчання, як звикан-ня, сенситизація та класичне обмовлення, при яких сам процес навчання не усвідомлюється [81].
Пам'ять і умовний рефлекс — взаємопов'язані явища. Адже умовний рефлекс і є навчанням, а яке ж навчання можливе без пам'яті? З цього питання іс-нують дві точки зору: згідно з першою, па-м'ять і умовний рефлекс ототожнюються, тобто припускається, що ніякої пам'яті без умовного зв'язку не існує. Друга точка зору полягає в то-му, що пам'ять — це більш загальне явище, на базі якого будується умовний рефлекс [118].